Справа №173/2784/24
Провадження №2/173/954/2024
28 листопада 2024 р. м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурхана С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
І. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія "Укрглобал-Фінанс» (далі - позивач) звернулось до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 137004 грн., Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 5000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 24.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Договір № 3923355 про споживчий кредит, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 23300,00 грн.
24.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс" укладено договір факторингу №24/04/2024, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 3923355 про надання споживчого кредиту від 24.08.2023 року перейшло до ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс".
Станом на 24.04.2024 року заборгованість за кредитним договором становить 137004 грн., яка складається з 23300,00 грн. - заборгованість за кредитом; 113704,00 грн. - заборгованість за процентами.
Відповідач не виконував взятих на себе обов'язків за кредитним договором, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за кредитним договором. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.09.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно відповідачу надіслано копію позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для подання до суду відзиву, оформленого відповідно до вимог статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), на позовну заяву та всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач відзив на позовну заяву в порядку статей 178, 278 ЦПК України не подав.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 ЦПК України.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 268 ЦПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ІІІ. Встановлені судом обставини.
24.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 3923355 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору Відповідач отримала кредит в сумі 23 300 грн. Згідно з умовами договору строк кредиту 365 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 5 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредиту 105 015,32% річних. Згідно п.1.6.1. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 193 390,00 грн. Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом, яким є С674.
24.04.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ "ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу№24/04/2024, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 3923355 про надання споживчого кредиту від 24.08.2023 року перейшло до ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс". Згідно з розрахунком заборгованості станом на 24.04.2024 року заборгованість за кредитним договором становить 137004 грн., яка складається з 23300 грн. - заборгованість за кредитом; 113704 грн. - заборгованість за процентами,за ставкою 2% за кожен день користування кредитом.
ІV . Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
В силу положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Після підписання договору у ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідача виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги Кредитодавця, що виникають в результаті використання кредитних коштів та повернути кредит.
Судом встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні кошти в повному обсязі. З розрахунку заборгованості за договором видно, що відповідач має заборгованість за Договором кредиту станом на 24.04.2024 року137004 грн., яка складається з 23300 грн. - заборгованість за кредитом; 113704 грн. - заборгованість за процентами.
Нарахування заборгованості за відсотками здійснювалось відповідано до умов договору, а саме: п. 1.4.1. Кредитного договору згідно з яким позичальник сплачує за користування кредитом стандартну процентну ставку 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту. Згідно п.1.6.1. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 193 390,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що Відповідач умови взятого на себе кредитного зобов'язання не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал - Фінанс», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Проте Відповідач не надав доказів виконання зобов?язання за Договорами як перед Позивачем, так і перед первісними кредиторами.
Згідно ч. 1ст. 1082 ЦК боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За таких обставин, оскільки Відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов'язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що Відповідачем були порушені права та законні інтереси Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 ЦПК України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 ЦПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об'єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).
При цьому, за приписами частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за Договором №3923355 про надання споживчого кредиту від 24.08.2023 року в розмірі 137004 грн. 00 коп. обґрунтованими та виходячи із наданого розрахунку позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за вказаним договором необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання нею взятих на себе зобов'язань.
V. Розподіл судових витрат.
Представник позивача при зверненні до суду з даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1,2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката,в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою,включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
До матеріалів справи додано Договір № 03/07/2023 про надання юридичних послуг від 03 липня 2023 року, укладений між ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал Фінанс» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Акт приймання передачі наданих послуг № 70 від 03 червня 2023 року до договору № 03/07/2023.
В Акті приймання передачі наданих послуг № 70 від 03 червня 2023 року зазначено, що виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги (надалі іменуються «Послуги»): Підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором № 3923355 про надання споживчого кредиту від 23.08.2024 року, вартість 5000 гривень.
Згідно Платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 06.06.2024 року, платник ТОВ «ФК Укрглобал-Фінанс», отримувач Руденко Костянтин Васильович, призначення платежу: оплата за надання юридичних послуг по Договору № 03/07/2023 від 03.07.2023 року згідно акту № 70 від 03.06.2024 року, сума 100 000 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Частиною четвертою, п'ятою статті 137 ЦПК України визначено,що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом,витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони,в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не скористалась своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі та були виправданими з точку зору їх необхідності.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп..
Керуючись статтями 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308; м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4) заборгованість за Договором №3923355 у розмірі 137 004 (сто тридцять сім тисяч чотири) грн. 00 коп., яка складається з 23 300 грн. - заборгованість за кредитом; 113 704 грн. - заборгованість за процентами, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та 5 000 (п'ять тисяч) грн. - витрати на правову допомогу.
3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Бурхан