Справа № 953/11945/24
н/п 1-кс/953/9451/24
"26" грудня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб УСБ України в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 16.10.2024, -
25.12.2024 о 12:34 год. до Київського районного суду м. Харкова поштою надійшла вищевказана скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб УСБ України в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 16.10.2024 та про поновлення строку для подання такої скарги, у якій заявник просить: зобов'язати уповноважених осіб УСБ України в Харківській області внести відомості до ЄРДР за поданою заявою від 16.10.2024 та розпочати досудове розслідування; зобов'язати уповноважених осіб УСБ України в Харківській області надати витяг з ЄРДР; поновити строк для подання такої скарги.
На обґрунтування скарги заявник зазначає, зокрема, що 16.10.2024 він звернувся до Полтавського територіального управління Державного бюро розслідувань з заявою про злочин, передбачений ст. 111 КК України, що вчинений гр. ОСОБА_4 . В подальшому, 18.12.2024 простим поштовим відправленням отримав відповідь з Управління СБУ у Харківській області №70/5/8-Г-1829/378, датовану ще 22.11.2024. Але, до теперішнього часу йому не надано інформації про внесення відомостей до ЄРДР та не надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що стало підставою для звернення до суду зі скаргою. При цьому, зазначає, що відповідь на його заяву про злочин, а саме лист з відповіддю з Управління СБУ у Харківській області №70/5/8-Г-1829/378 від 22.11.2024, була відправлена лише 30.11.2024 простим поштовим відправленням та отримана ним 18.12.2024, тобто до отримання відповіді в нього не було можливості дізнатися про рішення за його заявою від 16.10.2024. Тому, водночас, просить поновити строк для подання даної скарги, передбачений ст. 304 КПК України.
Про дату, час та місце розгляду скарги заявник ОСОБА_3 повідомлений судом своєчасно та належним чином (а.с. 11), проте в судове засідання не з'явився, однак у скарзі просив проводити розгляд скарги без його участі (а.с. 2).
Представник УСБ України в Харківській області в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду скарги, причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність суб'єкту оскарження не є перешкодою для розгляду скарги, а слідчий суддя обмежений щодо строку розгляду скарги, на підставі чого слідчий суддя розглядає скаргу за відсутності представника суб'єкту оскарження.
В свою чергу, статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи імперативно встановлені скорочені терміни розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України, а також те, що кожна сторона про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і з урахуванням принципу диспозитивності була наділена судом можливістю скористатися своїм правом надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності скаржника та представника УСБ України в Харківській області.
Слідчий суддя, дослідивши документи та оцінивши докази за скаргою, приходить до наступного.
Так, згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Проаналізувавши матеріали скарги, слідчий суддя вважає за необхідне поновити строк для подання вказаної скарги, оскільки такий пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому слідстві можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Зі змісту скарги та доданих до неї документів слідує, що 16.10.2024 ОСОБА_3 звернувся до Полтавського територіального управління Державного бюро розслідувань з заявою про вчинення кримінального правопорушення гр. ОСОБА_4 , передбаченого ст. 111 КК України, у якій просив внести відомості до ЄРДР, розпочати розслідування на підставі наведених фактів в поданій заяві та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати йому витяг з ЄРДР (а.с. 5-6).
Як зазначає заявник ОСОБА_3 18.12.2024 простим поштовим відправленням отримав відповідь з Управління СБУ у Харківській області №70/5/8-Г-1829/378, датовану ще 22.11.2024, за підписом начальника УСБ України в Харківській області ОСОБА_5 , відповідно до якої зазначено, що його звернення щодо можливої протиправної діяльності з боку громадянина України ОСОБА_4 , яке 01.11.2024 р. надійшло до Управління СБ України в Харківській області Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Харків), опрацьовано. За результатом опрацювання цього звернення не встановлено підстав для прийняття обгрунтованого рішення у рамках компетенції визначеної Законом України «Про Службу безпеки України». Крім того, підстави для направлення такого звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі згідно ч. 3. ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» відсутні. Так, статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, в Управління СБ України в Харківській області відсутні правові підстави для вжиття заходів реагування (а.с.7).
Так, КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, в силу вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, які можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Разом з цим, якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведений вище підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20), відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (провадження № 11-1263апп18) також наголосила на тому, що в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення статей 214 і 303 КПК України свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, які є передумовою для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Стаття 84 КПК України визначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Згідно частини 2 статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Стаття 85 КПК України визначає, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Стаття 94 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Крім того, згідно п. 1.8 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України 30.06.2020 № 298, реєстраторами реєстру є: прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури; керівники органів досудового розслідування; керівники органів дізнання; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень; дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
Згідно п. 2.3 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України 30.06.2020 № 298, внесення відомостей здійснюється на підставі матеріалів кримінального провадження шляхом фіксації Реєстратором інформації в Реєстрі та вибору даних у довідниках для заповнення електронних карток.
З урахуванням викладеного, а також відповідно до розуміння норм КПК України, правом визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення, вказаного у повідомленні про кримінальне правопорушення наділені органи досудового слідства, дізнання, а не особисто заявник.
При цьому, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Тобто, наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Зміст заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення не містить конкретних фактичних даних щодо дій та обставин, які б свідчили про наявність у діях гр. ОСОБА_4 , ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України, за яким просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на викладене, слідчий суддя, розглядаючи скаргу в межах заявлених вимог, вважає, що представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив скаржнику у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки зазначені ним відомості не можуть слугувати належною підставою для ініціювання кримінального провадження, та також вважає, що правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб УСБ України в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 16.10.2024 - відсутні.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 107, 303-308, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Визнати поважними причини пропуску строку та поновити процесуальний строк ОСОБА_3 на звернення до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб УСБ України в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 16.10.2024.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб УСБ України в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 16.10.2024 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1