Справа № 461/7784/24
Провадження № 1-р/461/16/24
23.12.2024 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 року щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполь, Донецької області, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, утриманців не маючого не депутата, інвалідності не маючого, військовозобов'язаного, ВПО, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого, засудженого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
19.12.2024 року до суду надійшла заява захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 року, в якій остання просила роз'яснити чи підлягає виконанню вирок в частині додаткового покарання у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Сторони в судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд заяви без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як пояснив Пленум Верховного Суду України у п.9 постанови №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», судам необхідно мати на увазі, що ч. 1 ст. 75 КК України передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має належним чином вмотивовано у вироку. Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
В резолютивній частині вироку суду не було вказано про призначення до реального виконання додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Оскільки стороні захисту незрозуміло в цій частині вирок суду, суд вважає за можливе роз'яснити вирок суду щодо призначення до реального виконання додаткового покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 372, 380 КПК України, суд-
ухвалила:
Заяву захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про роз'яснення вироку Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Роз'яснити вирок Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 року в частині призначення додаткового покарання ОСОБА_4 , а саме, що положення статті 75 КК України не застосовуються до додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_5