Справа № 308/8464/24
1-кс/308/7437/24
17 грудня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю : прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №1202407103000610, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 лютого 2024 року за ч. 2 ст. 307 КК України відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, Ужгородського району, м. Ужгород, громадянина України, українця, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, -
Із клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи єдиний умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 за № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР, наказу Міністерства охорони здоров'я України за № 188, від 01.08.2000, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою досягнення запланованого результату та незаконного збагачення здійснював заборонені операції в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, та з метою недопущення викриття своїх злочинних дій, застосовував заходи конспірації, яких дотримувався, а саме у телефонних розмовах не називаючи дійсної назви наркотичного засобу чи психотропної речовини, пакунків, у яких він його зберігав та у подальшому збував, використовували при цьому різного роду «жаргонні» назви наркотичних засобів чи психотропних речовин, при цьому розуміючи, що мова йде про психотропну речовину.
Зокрема, на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, отримав з метою збуту від невстановленої на даний час органом досудового розслідування особи, психотропну речовину - метамфетамін, після чого вказану речовину незаконно зберігав з метою збуту при собі, до моменту, коли 09 травня 2024 року приблизно о 10 год. 59 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку № 4/22, що розташований за адресою місто Ужгород, вулиця Залізнична в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 500 грн. особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_7 згорток з фольги, всередині якого згідно висновку експерта знаходилась психотропна речовина - метамфетамін, масою 0,0519 грам, який останнім в подальшому добровільно видано співробітникам ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Надалі, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, отримав з метою збуту від невстановленої на даний час органом досудового розслідування особи, психотропну речовину - метамфетамін, після чого вказану речовину незаконно зберігав з метою збуту при собі, до моменту, коли 11 вересня 2024 року приблизно о 18 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно повторно збув за 1000 грн., особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_7 згорток з фольги, всередині якого згідно висновку експерта знаходилась психотропна речовина - метамфетамін, масою 0,2903 грам, який останнім в подальшому одразу добровільно видано співробітникам ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Слідчий у клопотанні стверджує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема враховуючи, що злочин, який інкримінують ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Оскільки ОСОБА_4 є мешканцем Закарпатської області, яка межує з кордоном іншої країни, він має змогу в будь-який час виїхати за кордон та покину країну, та у зв?язку з воєнним станом ОСОБА_4 - особа, яка підлягає призову, після може зникнути із території Закарпатської області, в якій здійснюється досудове розслідування, та з метою уникнення відповідальності може переховуватись від правоохоронних органів.
Окрім цього, на даний час наявний ризик, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час ще не встановлені органом досудового розслідування, тобто наявний ризик, передбачений п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та інших, які слідчим та судом ще не допитані, шляхом умовляння, підкупу тощо для зміни ними показань на його користь, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, з урахуванням відомих ОСОБА_4 обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, останній зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідком ОСОБА_7 , оскільки останні знайомі вже протягом тривалого часу, і тим самим може схиляти його до зміни даних слідству показань, а також - з експертами, якими наразі проводяться та будуть проводитись в майбутньому дослідження.
Крім цього, сторона обвинувачення вважає, що наявний ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зважаючи на те, що одним із завдань кримінального провадження, закріпленого у ст. 2 КПК України, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Також, сторона обвинувачення вважає, що наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Окрім цього встановлено, що до ОСОБА_4 вже було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в рамках кримінального провадження, яке перебуває у провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області.
Крім того, слідчий зазначає, що вищевказані ризики не є наперед визначеною подією, а по суті представляють імовірність отримання несприятливих для органу досудового розслідування та суду подій, визначених у ч. 1 с. 177 КПК України.
У зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука обвинуваченого, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, оскільки підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи будь-яким чином перешкоджати суду встановити всі обставини події;
А тому інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого, тому наявна необхідність в обранні такої міри запобіжного заходу.
З урахуванням наведеного слідчий у клопотанні просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. При цьому, зазначив, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, а відтак, більш м'який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в клопотанні слідчого.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що слідчим не було доведено неможливість забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Щодо наведених у клопотанні ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України зазначив, що підозрюваний не має будь-якого наміру переховуватися від суду, позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, не буде незаконно впливати на свідків, не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. Просив врахувати особу підозрюваного, який має постійне місце проживання. Тому просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заперечення свого захисника, пояснив, що вчиняти дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наміру не має.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, у провадженні Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030000610 від 23.02.2024 року, в ході якого досліджуються обставини незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені повторно громадянином ОСОБА_4 .
12.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 194 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Вивчивши матеріали поданого клопотання, зокрема дослідивши долучені: копії протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 03.03.2024 року та від 08.04.2024 року, протоколів про результати контролю за вчиненням злочину від 10.05.2024 року та від 11.09.2024 року, протоколів огляду особи-покупця від 09.05.2024 року та від 10.09.2024 року, протоколів вручення технічних засобів від 09.05.2024 року та від 10.09.2024 року, протоколу видачі грошових купюр для проведення оперативної закупівлі від 09.05.2024 року, висновку експерта № СЕ-19/107-24/5087-НЗПРАП від 13.05.2024 року, протоколів про результати проведення НС(Р)Д аудіо- відео контроль особи від 22.07.2024 року, від 16.10.2024 року, від 21.10.2024 року, висновку експерта № СЕ-19/107-24/10254-НЗПРАП від 27.09.2024 року, протоколів про результати зняття інформації з електронних (інформаційних систем) телекомунікаційних мереж від 22.07.2024 року, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років, та які у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрівається у вчиненні тяжких злочинів може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду наразі якщо не збільшився, то залишився високим.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу підозрюваного на свідка у даному кримінальному провадженні, з метою зміни його показів вигідних для нього.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється і в іншому кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024070000000321 від 14.06.2024 року, за вчинення аналогічного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а відтак, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику можливості вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення, або продовження вчинення кримінального правопорушення в якому він підозрюється.
Проте, що стосується доводів слідчого про наявність ризиків можливості підозрюваного знищити, схвати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що дані ризики нічим не доведені, зокрема слідчим не вказано в який саме інший спосіб він може перешкоджати кримінальному провадженню та які докази він може знищити, схвати або спотворити.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотиків, за які законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, кримінальне правопорушення вчинено умисно з корисливих мотивів, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, проте обґрунтовано підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя приймає до уваги заперечення сторони захисту та долучені до клопотання стороною захисту докази, зокрема характеристику на підозрюваного видану за місцем його проживання правлінням ОСББ «Залізнична 4/22» ОСОБА_8 та довідку, згідно якої ОСОБА_4 призваний на військову службу під час мобілізації. Проте вважає, що такі не спростовують висновків до яких дійшов слідчий суддя щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливої протиправної поведінки підозрюваного.
Інших даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі такі не містять.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахував як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його майновий стан, що останній офіційно не працевлаштований, доказів зворотного слідчому судді надано не було, при цьому, будь-яких даних щодо розміру його доходів слідчому судді не надано.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80х3028), в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, Ужгородського району, м. Ужгород, громадянина України, українця, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання з 14 год. 40 хв. 17 грудня 2024 року.
Встановити строк дії ухвали до 07 лютого 2025 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень (80х3028).
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07 лютого 2025 року включно.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься підозрюваний.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Час та дата складання повного тексту ухвали 20.12.2024 року о 16 год. 35 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1