Справа № 308/11051/24
1-кс/308/7170/24
28 листопада 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42024072030000036, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2024 року за ч. 3 ст. 332 КК України відносно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове, Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Слідчий ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Разом з тим, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за попередньою змовою з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за межі України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу щодо незаконного переправлення осіб через держаний кордон України з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розробили протиправний механізм переправлення осіб через державний кордон України відповідно до якого, особи призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, перетинають кордон поза межами пункту пропуску до країн Європейського Союзу осіб.
З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , підшукали особу, яка мала намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (який діяв під контролем правоохоронних органів).
У подальшому, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , маючи на меті незаконно переправити ОСОБА_10 через державний кордон України проінструктував ОСОБА_11 (який діяв під контролем правоохоронних органів) про те, щоб він передав ОСОБА_10 , що йому необхідно з'явитись до м. Ужгород, де на декілька днів необхідно буде винайняти житло, до моменту здійснення переправи, та грошові кошти які необхідно оплатити за перетин кордону ОСОБА_11 повинен отримати від ОСОБА_10 та тримати в себе до окремої вказівки.
Надалі, 18.05.2024 близько 12:00 год. за вказівками ОСОБА_8 , ОСОБА_11 забрав ОСОБА_10 з м. Ужгород та доставив до Берегівського району, а саме в готель «Вілла Вікторія».
В подальшому 18.05.2024 приблизно о 16:30 год. ОСОБА_11 за вказівками ОСОБА_8 прибув до м. Ужгород, а саме до паркувального майданчику супермаркету «Сільверленд» що розташований за адресою м. Ужгород вул. Карпатської України, буд. 38 де за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_9 якому передав ідентифіковані грошові кошти у сумі 7000 доларів США, за сприяння у переправленні ОСОБА_10 через державний кордон України.
21.05.2024 у вечірній період часу, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, виконуючи заздалегідь обумовлений план дій, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виконуючи свою роль, перебуваючи на території Берегівського району, більш точного місця на даний час органом досудового розслідування не встановлено, зустрівся з ОСОБА_10 та посадивши його до транспортного засобу «Мерседес Спрінтер» сірого кольору з іноземною реєстрацією « НОМЕР_1 », де вже перебували інші троє осіб чоловічої статі, наказав йому та 3 іншим особам одягати рятувальний жилет так як переплавлення буде відбуватися через річку «Тиса». Після чого, доставивши ОСОБА_10 та інших трьох осіб до місця перетину кордону неподалік річки «Тиса» наказав бігти у вказаному ним напрямку. Виконавши всі вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та троє інших осіб чоловічої статі, незаконно перетнули державний кордон України поза пунктом пропуску.
Після цього 24.05.2024 о 12:40 год. за адресою м. Ужгород вул. Другетів,
буд. 120 у закладі «Koya resto-bar» ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_8 де останній повідомив йому, що ОСОБА_10 успішно переправлено за межі України за що, ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 залишок грошових коштів у сумі 500 доларів США, які ОСОБА_8 сказав залишити у його транспортному засобі на якому він приїхав та передавши грошові кошти
ОСОБА_8 поїхав у невідомому напрямку.
Окрім того, продовжуючи свої протиправні дії , ОСОБА_4 діючи повторно за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та. ОСОБА_9 самостійно та за допомогою ОСОБА_11 (який діяв під контролем правоохоронних органів) повторно підшукали особу, яка мала намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (який діяв під контролем правоохоронних органів).
Так встановлено, що ОСОБА_8 діючи повторно за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , маючи на меті незаконно переправити ОСОБА_12 через державний кордон України проінструктував ОСОБА_11 про те, щоб він передав ОСОБА_12 , що йому необхідно прибути до м. Берегово де на декілька днів необхідно буде винайняти житло, до моменту здійснення переправлення. Однак у зв'язку з обставинами прибути в м. Берегово не вдалось можливим, тому ОСОБА_12 зупинився в м. Мукачево.
В подальшому, 23.06.2024 близько 10:30 ОСОБА_11 (діючи під контролем правоохоронних органів) за вказівками ОСОБА_8 прибув до м. Ужгород, а саме до паркувального майданчику супермаркету «Сільверленд», що розташований за адресою м. Ужгород вул. Карпатської України, буд. 38 де за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_9 та передав ідентифіковані грошові кошти у сумі 7500 доларів США, за сприяння у переправленні ОСОБА_12 через державний кордон України.
Після чого, 23.06.2024 року за вказівками ОСОБА_8 , ОСОБА_11 забрав ОСОБА_12 з м. Мукачево та доставив до м. Берегово, де поселив в готель «Жайворонок», перебуваючи в якому ОСОБА_12 наступного дня, а саме 24.06.2024 було переселено в окрему філію від готелю під назвою «Lark» що також у м. Берегово.
При цьому, 23.06.2024 року ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та. ОСОБА_9 , з корисливих мотивів, маючи на меті незаконно переправити осіб через державний кордон України перебуваючи неподалік населеного пункту Бене, Берегівського району зустрів ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14
ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_11 в ході чого посадив їх в транспортний засіб марки «Jeep» оранжевого кольору з правостороннім кермом і відвіз до житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , де заселивши вищевказаних осіб наказав очікувати подальших вказівок щодо здійснення їх незаконного переправлення через державний кордон України.
24.06.2024 ОСОБА_4 приблизно о 16:00 год. приїхав на транспортному засобі марки «Jeep» оранжевого кольору з правостороннім кермом до будинку за адресою АДРЕСА_2 звідки забрав ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та посадивши їх у транспортний засіб почав рух, в ході чого повідомив останнім, що їхнє переправлення через державний кордон України буде відбуватись ще з однією особою яку вони через деякий час підібрали у м. Берегове, як було встановлено, вказаною особою є ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_12 . Вищеописаних осіб ОСОБА_4 доставив до населеного пункту Батрадь Берегівського району, в польову місцевість та наказав очікувати здійснення переправлення, однак через деякий час невідома особа зателефонувала ОСОБА_4 та після цього останній сказав, що переправлення на сьогодні відміняється і відвіз вищезгаданих осіб до їхнього тимчасового місця проживання за адресою АДРЕСА_2 , де наказав очікувати подальших вказівок щодо переправлення.
Разом з тим 25.06.2024 року приблизно о 07:00 год. ОСОБА_4 приїхав на транспортному засобі марки «Форд» сірого кольору до будинку за адресою
АДРЕСА_2 звідки забрав ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та виконуючи заздалегідь обумовлені дії між усіма співучасниками злочину, доставив їх до будинку який розташований АДРЕСА_3 , де висадивши вищезгаданих осіб поїхав у невідомому напрямку.
Надалі, 26.06.2024 року приблизно о 09:15 год. до ОСОБА_12 через додаток «Телеграм» зателефонувала невстановлена на даний час особа та надала номер мобільного оператора « НОМЕР_2 » яким як встановлено користується ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_8 , і сказала перетелефонувати йому. Зв'язавшись з ОСОБА_13 останній повідомив ОСОБА_12 , що йому необхідно приїхати за адресою АДРЕСА_3 . Через деякий час, того ж дня прибувши за вказаною адресою ОСОБА_12 зателефонував за номером « НОМЕР_3 » яким користується ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_12 , та зустрівшись з ним, останній провів ОСОБА_12 до квартири АДРЕСА_3 вищевказаного будинку де вже перебували ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_11 , які також очікували здійснення незаконного переправлення через державний кордон України та ОСОБА_12 залишився на вказаній квартирі.
Після цього, перебуваючи у приміщенні вищевказаної квартири, особам було повідомлено невстановленою на даний час органом досудового розслідування особою, що невдовзі, а саме 28.06.2024 року або 29.06.2024 року буде здійснено їхнє переправлення через державний кордон України, однак протиправну діяльність ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , було викрито та 29.06.2024 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 було затримано працівниками правоохоронних органів.
27.11.2024 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Слідчий у клопотанні вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема враховуючи, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_4 є тяжкими, за вчинення яких передбачається можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Окрім цього, ОСОБА_4 , може незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , з яким він знайомий, та з якими він будучи на свободі може формувати версії, доводи, шляхи, способи методи, введення в оману органу досудового розслідування, прокуратури та суду, з врахування тих обставин які їм відомі з повідомлень про підозру, які їм було вручено. В сукупності перераховані дії створять сприятливі обставини та дадуть підозрюваному можливість ухилення від кримінальної відповідальності. Також наявний ризик впливу на свідків ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_17 , шляхом умовляння, підкупу тощо для зміни ними показань на його користь, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Крім цього, ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, які будуть встановлені, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству показань. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Будучи на волі, ОСОБА_4 , й надалі матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, як самостійно, так із іншими співучасниками у провадженні. Так, 27.11.2024 ОСОБА_4 , вручено повідомлення про підозру у двох кримінальних правопорушеннях які були вчинені в різний час та місці, що в свою чергу дає змогу ґрунтовно стверджувати, що вони здійснені за одним методом та планом і як наслідок підозрюваний набув обізнаності в методах, способах вчинення та приховання тотожних кримінально караних діянь, які будучи на свободі можуть вчинятися ним систематично. Вищеперераховане свідчить про відсутність у підозрюваного бажання стати на шлях виправлення та вказує на те, що він може вчинити нові кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі.
Крім того ОСОБА_4 після вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вчинив інші правопорушення, що підтверджується ухвалою Ужгородського міськрайонного суду №1кс/308/4311/24 від 22.07.2024 року у рамках кримінального правопорушення відомості про яке внесені до ЄРДР за №42023070000000094 від 14.04.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 263 КК України. Відповідно до даної ухвали ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Також слідчий у клопотанні вказує на можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з тим що досудове розслідування триває, в органу досудового розслідування є необхідність для відшукання речей і документів, які будуть мати значення для досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, слідчий у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, при цьому, враховуючи фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та розмір винагороди, яку останній разом з іншими співучасниками злочинів отримував за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон, слідчий просить визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
28.11.2024 року через систему «Електронний суд» від захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення на клопотання слідчого, зокрема вказує на відсутність достатніх доказів, які свідчать про наявність обставин, передбачених пунктами 1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України, у долучених матеріалах відсутні дані, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри на вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України. За основу підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, були взяті виключно допити свідків, частина яких діяла на підставі конфіденційного співробітництва зі зміненими анкетними даними та протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, з даними свідками.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені у клопотанні слідчого, захисник зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 за першою вимогою слідчого, прибуває в зазначений день та час до органу досудового розслідування. Ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
При цьому на користь підозрюваного свідчить відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя.
Наявність ризику впливу на свідків, ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених об'єктивними доказами доводах слідчого та прокурора.
Також, під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, не встановлено факту/фактів здійснення незаконного впливу на потерпілих, свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При цьому, слід врахувати, що частина свідків є особами, які були залучені на підставі конфіденційного співробітництва та їхні анкетні дані змінено, відтак особу свідків, їх контактні та адресні дані ОСОБА_4 не відомі, що виключає можливість будь-якого незаконного впливу па таких свідків.
Запобігти даному ризику можна, поклавши на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язок не спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-які із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, захисник звертає увагу, що у матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які вказують на існування вищевказаного ризику.
Всі інші доводи сторони обвинувачення, які зазначені в клопотанні є тільки припущеннями, а в матеріалах даного кримінального провадженні відсутні докази, які підтверджують реальне існування ризиків, які вказані в клопотанні сторони обвинувачення, з боку підзахисного ОСОБА_4 ..
Також матеріали кримінального провадження не містять доказів, які вказують на те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання ризикам, що зазначені у клопотанні сторони обвинувачення та встановлені судом при розгляді цього клопотання.
Щодо розміру застави, захисник стверджує, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази достатнього майнового стану підозрюваного для сплати всієї суми застави, наявності цінного рухомого чи нерухомого майна в його власності.
З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого, обравши щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний з ізоляцією від суспільства. У разі не застосування судом до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, просить визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків передбачених КПК України - в розмірі який визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. При цьому, зазначив, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, які відноситься до категорії тяжких злочинів, а відтак, більш м'який запобіжний захід, як тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав письмові заперечення.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заперечення свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, у провадженні Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072030000036 від 17.04.2024 року, в ході якого досліджуються обставини незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
27.11.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України вчинена щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 194 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
-Вивчивши матеріали поданого клопотання, зокрема дослідивши долучені: копії протоколу допиту свідка ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_15 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_13 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_14 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_16 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_17 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 29.06.2024; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 12.06.2024; протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 29.06.2024; протоколу затримання ОСОБА_8 від 29.06.2024 року, протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколу пред'явлення особи для впізнання від 29.06.2024 року, протоколу проведення обшуку від 11.10.2024 ркоу, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрівається у вчиненні тяжкого злочину може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Поряд з цим, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину пов'язаного із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, будучи обізнаним із деталями можливого незаконного перетину державного кордону, може незаконно його перетнути задля уникнення від кримінальної відповідальності. При цьому, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу підозрюваного на свідків чи інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів вигідних для нього.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Щодо доводів клопотання слідчого про наявність інших ризиків, слідчий суддя вважає такі нічим не доведеними та не обґрунтованими.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, кримінальне правопорушення вчинено умисно з корисливих мотивів, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який є одруженим, має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину.
Також у судовому засіданні досліджені медичні документи долучені захисником підозрюваного, слідчий суддя бере вказані докази до уваги, проте вважає, що такі не спростовують висновків до яких дійшов слідчий суддя щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та можливої протиправної поведінки підозрюваного та не свідчать, що підозрюваний не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі такі не містять.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахував як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його майновий стан, а також розмір винагороди, яку отримували учасники кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. (200х3028), в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - Закарпатська область, м. Берегово, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове, Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання 28.11.2024 року об 11 год. 10 хв.
Встановити строк дії ухвали до 29 грудня 2024 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі двохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. (200х3028).
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - Закарпатська область, м. Берегово, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29 грудня 2024 року включно.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься підозрюваний.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Час та дата складання повного тексту ухвали 03.12.2024 року о 16 год. 15 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1