Справа № 752/20580/24
Провадження № 2-а/761/702/2024
06 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., вивчаючи матеріали позову ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
позивач звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення 2КІ №0000476452 від 23 серпня 2024 року, винесену головним інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крапівіним Є.П. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.10.2024 року передано адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, позивачу було надано строк (10 днів з моменту отримання вказаної ухвали) на усунення недоліків, а позовну заяву була залишена без руху.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 11.11.2024 року була надіслана одержувачу позивачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет в системі «Електронний суд», документи доставленого до електронного кабінету: 21.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Станом на 06.12.2024 року позивач недоліки викладені в ухвалі суду від 11.11.2024 року недоліки не усунула і будь-яких клопотань щодо поновлення пропущеного строку з поважних причин до суду не надходило.
У постанові Верховного Суду від 7 липня 2022 року у справі № 120/4298/21-а викладено висновок, що згідно з підпунктом 15.15 п. 15 ч. 1 розд. VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Пунктом 16 цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень у ЄСІТС та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Також колегія суддів, проаналізувавши положення ст. 251 КАС України, зазначила, що врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо такої адреси в учасника справи немає - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Ч. 3 ст. 9 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про наслідки розгляду відповідних заяв.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 р. № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо строку для усунення недоліків не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Враховуючи ту обставину, що станом на 06.12.2024 року позивач викладені в ухвалі суду від 11.11.2024 року недоліки не усунула, провадженням його справи не цікавиться, а тому відповідно до ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 9, 45, 131, 160, 161, 169, 293 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - вважати неподаною і повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: