Справа № 761/28253/24
Провадження № 1-кс/761/18538/2024
12 серпня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000866, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
02.08.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , в якому ставилось питання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 27 липня 2024 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїзної частини по вул. Михайлівській, 2 в м. Києві, а саме на: автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 3.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що СУ ГУНП в м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000866, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Прокурор зазначає, що 27.07.2024 приблизно о 16:53 год., водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (громадянин Азербайджану, посвідка на тимчасове проживання), керуючи автомобілем марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 рухаючись проїзною частиною вул. Михайлівська, зі сторони вул. Велика Житомирська в напрямку вул. Хрещатик, на заокругленні проїзної частини вліво не впорався з керуванням, допустив виїзд за межі проїзної частини вправо, де скоїв наїзд на металевий паркан та пішохода ОСОБА_6 , 1971 р.н. В результаті ДТП тілесні ушкодження отримали пасажири вказаного авто, а саме: ОСОБА_7 , 1993 р.н. у вигляді зчмт, забійна рана правої брови, правої щоки, садна тіла; ОСОБА_8 , 2003 р.н. у вигляді закритої травми живота; ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми хребта та пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого двох кісточкового перелому кісток лівої гомілки та перелому правої ключиці.
27.07.2024 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було виявлено та оглянуто автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому вказаний автомобіль вилучено та поміщено на територію спеціального майданчику для утримання транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 3.
29.07.2024 автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що була винесена відповідна постанова.
З метою перевірки технічного стану автомобілю марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 у кримінальному провадженні призначено судову автотехнічну експертизу технічного стану вказаного транспортного засобу.
Крім того в ході проведення досудового розслідування може виникнути необхідність у призначення інших експертиз для проведення яких потрібно надати експертам зазначений транспортний засіб.
Прокурор у кримінальному провадженні у судове засідання не з'явилася, у тексті клопотання, просила розглянути справу без своєї участі.
Володілець тимчасово вилученого майна, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання до суду не з'явився. Разом з цим, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання по суті заявлених у ньому вимог.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги винесення слідчим постанови про визнання майна речовим доказом та наявність достатніх доказів того, що майно, зазначене у клопотанні відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а саме є майном, щодо якого є наявність розумних підозр, що воно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження такого майна, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 27 липня 2024 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїзної частини по вул. Михайлівській, 2 в м. Києві, а саме на: автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 3, з забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним майном.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000866, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 липня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 27 липня 2024 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїзної частини по вул. Михайлівській, 2 в м. Києві, а саме на: автомобіль марки «Audi Q7», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 3, з забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1