Справа №760/28490/24 3/760/8085/24
25 грудня 2024року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Вишняк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євпаторія, громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 528086 від 27.10.2024 року, вбачається, що 27.10.2024р., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив насильство психічного характеру відносно свого пасинка ОСОБА_2 , а саме: ображався нецензурними словами в його сторону внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, за допомогою sms-повідомлення.
Крім того, під час складання протоколу у справах про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 повідомлено про місце розгляду справи. Таким чином, ОСОБА_1 безперечно розумів, що за вказаною ним адресою та номером телефону судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, на офіційному сайті Солом'янського районного суду м. Києва, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду була зазначена дата, час та місце розгляду справи. При цьому, ОСОБА_1 клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справи.
Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст. 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Таким чином, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 528086 від 27.10.2024р, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає вчинення тих самих дій, які передбачені у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Проте на момент розгляду справи докази того, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тому у судді відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною частиною статті.
Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норму, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінально-процесуальному законодавстві.
Крім того, суддя приходить до висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даної справи та вважає необхідним перекваліфікувати його дії на ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Така перекваліфікація не погіршує становище ОСОБА_1 , не порушує його права та не змінює обставин правопорушення зафіксованих протоколом.
Враховуючи вказане, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень підтверджується матеріалами справи, тому приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність шкоди, заподіяної інтересам окремих громадян, держави чи суспільства внаслідок вчинення правопорушення, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 1, 23, 33, 34, 35, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 251, 252, 283-284, 287-291 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень, який сплатити за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: УК у Солом'янському районі; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: адміністративний штраф.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, Судовий збір, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: М.В. Вишняк