Справа №760/11551/24 3/760/4313/24
27 грудня 2024 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Вишняк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності: 22.01.2024. постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області визнаний винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
28.04.2024р. близько 19 год. 15 хв., ОСОБА_1 , будучи особою, яка повторно протягом року вчинила будь-яке з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом марки «FORD SCORPIO», д.н.з. НОМЕР_2 , по проспекту Валерія Лобановського, 18, що в м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри, порушення координації рухів.
Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні камери.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляди справи, за допомогою надіслання судових повісток за допомогою sms-повідомлення, які ОСОБА_1 отримував вчасно, проте в судові засідання не з'явився та про причини своєї неявки не повідомив суд. Крім того, судом було направлено судову повістку рекомендованим повідомленням про розгляд справи, за місцем його проживання, вказаному в протоколі. Однак дана повістка повернулася на адресу суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату судового розгляду, оскільки у суду є підстави вважати, що останній умисно не отримує дані повістки.
Крім того, під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлено про місце розгляду справи. Таким чином, ОСОБА_1 безперечно розумів, що за вказаною ним адресою та номером телефону судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, на офіційному сайті Солом'янського районного суду м. Києва, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду була зазначена дата, час та місце розгляду справи. При цьому, ОСОБА_1 клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст. 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Таким чином, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч. 2 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 866231 від 28.04.2024., направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.04.2024р., копію постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.01.2024р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, технічний запис відеозапису, здійснений на нагрудні відеокамери (відеореєстратори), на яких зафіксовані обставини відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені, а також ОСОБА_1 суду не подавалися і не повідомлялися.
Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об'єктивність поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки 28.04.2024 року він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.
Повторність вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.01.2024р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Постанова набрала законної сили 02.02.2024 року.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, чим неодноразово допустив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколом ААД № 866231 від 28.04.2024р., суд приходить до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та про доцільність накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки застосований до ОСОБА_1 штраф не досяг своєї виховної дії та він знову, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення протягом року вчинив таке ж саме правопорушення. В той же час суддя вважає, що підстави для конфіскації транспортного засобу відсутні, оскільки доказів про перебування такого засобу у приватній власності правопорушника суду не надано.
Згідно ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Тому стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами слід застосовувати з урахуванням ч. 3 ст. 30 КУпАП, а відбуття стягнення рахувати з дати набрання постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.01.2024 року законної сили, тобто з 02 лютого 2024 року.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 30, 33-35, 40-1, 130 ч. 2, 221, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 січня 2024 року у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці, остаточно наклавши на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 26 (двадцять шість) днів.
Штраф підлягає сплаті за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (постанова суду у справі №760/11551/24
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, Судовий збір, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: М.В. Вишняк