Ухвала від 23.12.2024 по справі 180/763/23

Справа № 180/763/23

Провадження № 1-кс/0182/1230/2024

УХВАЛА

23.12.2024 м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.

ОСОБА_1 ,

розглянувши скаргу ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на бездіяльність начальника та слідчого СВ ВП №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та прокурора Нікопольської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2022 за № 12022041330000387,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2024 у провадження слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на бездіяльність начальника та слідчого СВ ВП №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та прокурора Нікопольської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2022 за № 12022041330000387.

11.12.2024 від ОСОБА_2 надійшло письмове клопотання про залучення безоплатного адвоката для представлення інтересів неповнолітнього заявника ОСОБА_3 , який є дитиною-сиротою, для представлення його інтересів у суді.

Ухвалою слідчого судді від 11.12.2024 року зазначене клопотання ОСОБА_2 про призначення адвоката неповнолітньому ОСОБА_3 задоволено.

17.12.2024 року на електронну адресу суду з Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги надійшло повідомлення про неможливість виконання ухвали слідчого судді від 11.12.2024 з наступних підстав. Так, в ухвалі судді міститься посилання на ст. 49 КК України, тобто міжрегіональний центр залучає захисника для здійснення захисту за призначенням щодо осіб, які мають відповідний статус, а саме підозрюваного чи обвинуваченого у розумінні ст. 49 КК України. Крім того, міжрегіональний центр за наслідками розгляду поданих ОСОБА_2 , який діє в і інтересах свого підопічного ОСОБА_3 , прийняв рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_3 , оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя враховує наступне.

Згідно матеріалів скарги неповнолітній ОСОБА_3 є заявником.

ОСОБА_2 також зазначалося, що він самостійно звертався до Південно-Східного управління надання безоплатної правничої допомоги, однак йому було відмовлено, що не заперечувалося повідомленням Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, - на правову послугу, передбачену пунктами 1 і 3 частини другої статті 13 цього Закону.

Відповідно до ст. 49 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадження у випадку, зокрема, якщо підозрюваний заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутності коштів чи інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно.

Посилання міжрегіонального центру на те, що у розуміння ст. 49 КК України захисник залучається для здійснення захисту за призначенням щодо осіб, які мають відповідний статус, а саме підозрюваного чи обвинуваченого не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Крім того Верховним Судом неодноразово зазначалося, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

З метою додержання вищезазначених норм, вважаю можливим застосувати положення ст. 49 КПК України для призначення захисту неповнолітньому ОСОБА_3 під час розгляду скарги ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини) безпосередньо не закріплює прав дитини (ст. 5 та ст. 5 Протоколу № 7). Проте, при дослідженні обґрунтованості втручання в права людини Європейський суд з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) приділяє особливу увагу захисту прав дитини.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що існує широкий консенсус - у тому числі в міжнародному праві - на підтримку ідеї, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх інтереси повинні бути понад усе (п. 96 рішення «Х проти Латвії»).

Згідно статтям 3,9 Закону України «Про охорону дитинства» держава, з поміж іншого, гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правничої допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".

Діти мають право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, медіа та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення.

Відповідно до п. 2 ч 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами мають, зокрема діти - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

Враховуючи викладене, з метою забезпечення гарантії реалізації права дитини на безоплатну правову допомогу, приймаючи до уваги те, що заявник ОСОБА_2 здійснив усі можливі дії для залучення неповнолітньому ОСОБА_3 захисника, вважаю, що останній позбавлений можливості залучити захисника самостійно з об'єктивних причин, та заявив клопотання про призначення йому захисника, тому є підстави для призначення адвоката для здійснення захисту за вказаною скаргою.

Керуючись ст. 49, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про призначення адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.

Доручити Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката неповнолітньому заявнику ОСОБА_3 та забезпечити його прибуття на «07» січня 2025 р. о 12.00 год. для здійснення захисту за призначенням під час розгляду скарги ОСОБА_2 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність начальника та слідчого СВ ВП №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та прокурора Нікопольської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2022 за № 12022041330000387.

Копію ухвали направити до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1