Справа № 766/5018/23
н/п 2/766/7163/24
про залишення позовної заяви без руху
04 січня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за довіреністю ОСОБА_2 (РНОКПП: не встановлено, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_3 ) про стягнення коштів, -
встановив:
Представник позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 198 743,56 грн; розстрочити сплату судового збору.
Згідно Журналу реєстрації вхідної кореспонденції вказану позовну заяву з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Булах Є.М.
02.03.2022 року Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до пункту 7 яких наголошено зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою), а також вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги велику завантаженість та пріоритет розгляду кримінальних справ, справи, що надходять до Херсонського міського суду Херсонської області призначаються до розгляду в порядку черговості та відповідно до обсягу навантаження суддів.
Згідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання(перебування) такої фізичної особи.
За інформацією отриманою судом з Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді, відомості стосовно місця проживання відповідача відсутні.
За інформацією отриманою судом з УДМС України в Херсонській області, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді, відповідач зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання по Херсонській області не значиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 27 ЦПК України та той факт, що позивач до суду із позовом до відповідача звернувся за останнім відомим йому місцем реєстрації відповідача, дана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмірів річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За висновками Великої палати Верховного суду у постанові від 18.11.2020 року у справі №9901/67/20 конструкція ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Позивач у позовних вимогах клопоче про розстрочення йому сплати сплати судового збору до моменту ухвалення судового рішення, однак не зазначає підстави та порядок такого розстрочення, а також періоди та розмір сум для розстрочки платежів, та на підтвердження свого тяжкого матеріального стану доказів не надає.
Тож на підтвердження викладених обставин позивачу необхідно надати докази тяжкого матеріального становища (не отримання будь-яких соціальних виплат, довідка з податкової про отримані доходи за календарний рік, довідка з пенсійного органу щодо отриманої пенсії тощо) за попередній календарний рік, тобто з січня 2022 року по січень 2023 року, який передував зверненню із позовною заявою.
Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» та станом на 1 січня 2023 року становить 1 073,60 гривні. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 1 211,20 грн. (2 684, 00 х 0.4) та не більше 13 420, 00 грн. (2 684,00 х 5).
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом майнового характеру, а ціна позову складає 198 743,56 грн., то сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні даного позову складає 1 987,43 грн.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір.
Крім того, не надано розрахунку відсотків, які позивач просить стягнути із відповідача, оскільки борговою розпискою період не врегульовано, то позивачу необхідно конкретизувати про вказані обставини.
Таким чином, позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати докази сплати судового збору та надати розрахунок відсотків із конкретизацією періодів, які позивач просить стягнути із відповідача.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Позивачу необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки позовної заяви у строки визначені судом.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу (представнику позивача) п'ятиденного строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за довіреністю ОСОБА_2 (РНОКПП: не встановлено, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації зазначене позивачем як останнє відоме: АДРЕСА_3 ) про стягнення коштів - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу/представнику.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала про залишення позову без руху оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах