Справа № 308/16985/24
1-кс/308/7632/24
27 грудня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження №12024070000000147, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження №12024070000000147, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024070000000147 від 29.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 26.04.2018 до СУ ГУНП в Закарпатській області, із військової прокуратури Ужгородського гарнізону військової прокуратури Західного регіону України надійшли матеріали кримінального провадження №42018070210000028, розпочатого військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону 26.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, для організації подальшого проведення досудового розслідування.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що у процесі вивчення стану додержання та застосування службовими особами квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево вимог земельного законодавства встановлено, що на підставі розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 15.07.2014 №218 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» квартирно-експлуатаційному відділу м. Мукачево надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на військове містечко № НОМЕР_1 загальною площею земельної ділянки 18,47 га за адресою: АДРЕСА_1 .
При погодженні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було встановлено, що на частину земельної ділянки, яка була раніше відведена рішенням Ужгородського міськвиконкому від 09.01.1953 №001 (державний акт №1 від 04.05.1981) під розміщення військової частини було виготовлено документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки в районі вулиці Канальна з кадастровими номерами, а саме: №2110100000:35:001:0101; №2110100000:35:001:0102; №2110100000:35:001:0104; №2110100000:35:001:0105; №2110100000:35:001:0106; №2110100000:35:001:0107; №2110100000:35:001:0108; №2110100000:35:001:0109; №2110100000:35:001:0110; №2110100000:35:001:0111; №2110100000:35:001:0115; №2110100000:35:001:0116; №2110100000:35:001:0117; №2110100000:35:001:0118; №2110100000:35:001:0119; №2110100000:35:001:0120; №2110100000:35:001:0121; №2110100000:35:001:0127; №2110100000:35:001:0128; №2110100000:35:001:0129; №2110100000:35:001:0132; №2110100000:35:001:0152; №2110100000:35:001:0174.
Отже, із частини земельної ділянки загальною площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка стала об'єктом кримінально протиправних дій, сформовано інші земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами шляхом поділу, а у деяких із них змінено власника.
За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018070210000028 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області скеровано обвинувальний акт щодо колишнього виконувача обов'язків начальника Ужгородського міського відділу земельних ресурсів ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
28.03.2024 постановою процесуального прокурора з матеріалів кримінального провадження №42018070210000028 виділено матеріали кримінального провадження №12024070000000147 з кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відносно невстановлених посадових осіб Ужгородської міської ради, які вчинили дії, внаслідок яких вибула раніше відведена під розміщення військової частини земельна ділянка.
Прокурор зазначає, що не застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вищевказане майно негативно вплине на хід досудового розслідування, унеможливить встановлення всіх важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення, може призвести до їх відчуження, поділу заінтересованими особами з метою перешкоджання встановлення об'єктивної істини, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що зазначені у клопотанні земельні ділянки були одержані їх теперішніми власниками внаслідок вчинення злочину та у подальшому відчужені, змінені їх площі та кадастрові номери з метою приховування, маскування походження злочинно набутого майна або володіння ним, а тому визнання такого майна речовим доказом є обґрунтованим і переслідує законну мету - збереження цього майна як речового доказу.
Згідно з висновком комплексної земельно-технічної та земельно-оціночної експертизи №1068/1069 від 29.10.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:35:001:0107 повністю накладається на землі, надані у безстрокове користування Мукачівської КЕЧ, для державних потреб та відносяться до земель оборони.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:35:001:0107 площею 0,0912 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, Другетів, 91 відповідно до технічної документації поділена. В результаті поділу утворені земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:35:001:0244 площею 0,0456 га та 2110100000:35:001:0245 площею 0,0456 га, які перебувають у приватній власності ОСОБА_5 .
Водночас, у провадженні Ужгородського міськрайнного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа №308/12455/18 за позовом заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України (на даний час - Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону) в інтересах Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве до Ужгородської міської ради та ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення Ужгородської міської ради та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Враховуючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами з кадастровими номерами 2110100000:35:001:0244 та 2110100000:35:001:0245, які утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:35:001:0107, є предметом кримінального правопорушення та набуті кримінально протиправним шляхом, тобто мають значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, а також є предметом спору у цивільній справі, з метою запобігання вчинення будь-яких дій, спрямованих на її відчуження, перереєстрацію, поділ, виділ та інше, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні на них арешту.
Вказані земельні ділянки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Як зауважує прокурор, арешт вказаних земельних ділянок як речових доказів необхідний саме з метою забезпечення його збереження у незмінному стані, усунення ризиків зміни речового доказу, знищення чи спотворення відповідних якостей речового доказу, що використовуються під час доказування фактичних обставин, що становлять предмет кримінального провадження.
На підставі наведеного, прокурор просить накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:35:001:0244 та 2110100000:35:001:0245, які утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:35:001:0107, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Разом з тим, прокурор просить здійснювати розгляд клопотання про арешт майна без виклику власника з метою запобігання подальшого незаконного перепродажу земельної ділянки або вчинення інших правочинів, спрямованих на зміну власника.
Прокурор у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву, згідно з якою просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі, зазначивши, що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Виходячи з наявних матеріалів кримінального провадження, долучених до клопотання про арешт майна, слідчим суддею визнано за необхідне на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розглянути дане клопотання без повідомленням власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Розглянувши дане клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024070000000147, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Досудове розслідування здійснюється за фактом того, що службові особи Ужгородської міської ради, зловживаючи службовим становищем, вчинили дії, внаслідок яких на частину земельної ділянки, яка раніше буда відведена під розміщення військової частини (державний акт від 04.05.1981 №1) виготовлено документи, які посвідчують прав власності громадян на 25 земельних ділянок, які розміщені в АДРЕСА_3 , з відповідними кадастровими номерами, зокрема №2110100000:35:001:0107.
Матеріалами клопотання встановлено, що постановою прокурора від 28.03.2024 з матеріалів кримінального провадження №42018070210000028 виділено матеріали кримінального провадження №12024070000000147 з кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відносно невстановлених посадових осіб Ужгородської міської ради, які вчинили дії, внаслідок яких вибула раніше відведена під розміщення військової частини земельна ділянка.
Висновком за результатами проведення комплексної земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 29.10.2020 №1068/1069 підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:35:001:0107 повністю накладається на землі, надані у безстрокове користування Мукачівської КЕЧ, для державних потреб, площа накладання становить 0,0912 га.
Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 від 04.08.2021 визнано майно, серед іншого, земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:35:001:0107, речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номери інформаційних довідок: 360617998 від 01.01.2024 та 360618037 від 01.01.2024) земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:35:001:0107 поділена та у результаті її поділу утворені земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:35:001:0244 площею 0,0456 га та 2110100000:35:001:0245 площею 0,0456 га, власниками яких в цілому є ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Крім того, на даний час у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа №308/12455/18 за позовом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Західного регіону, яка діє в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве, до Ужгородської міської ради та ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП), заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Оцінивши вищенаведене, враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно - земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:35:001:0244 та 2110100000:35:001:0245, які утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:35:001:0107, що на праві приватної власності належать ОСОБА_5 , є доказом злочину, беручи до уваги, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та накладення арешту на дане майно шляхом заборони його користування та відчуження.
На думку слідчого судді, зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, має доказове значення у даному кримінальному провадженні, не накладення арешту на майно може обумовити його подальше неодноразове незаконне відчуження іншими особами та унеможливлення встановлення істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зазначає, що матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (володільця) майна з метою запобігання його відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Слідчий суддя також враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час ухвалення рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:35:001:0244 та 2110100000:35:001:0245, які утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:35:001:0107, що на праві приватної власності належать ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1