Справа № 308/20226/24
1-кп/308/1318/24
26 грудня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні №62023140160000221 від 01.06.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Ярок Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованому та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді номера обслуги 2 гірсько - штурмового відділення 1 гірсько - штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , неодружений, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого
про звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України
До Ужгородського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні №62023140160000221 від 01.06.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України. Клопотання мотивоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, строк дії якої також неодноразово продовжувався.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.
Згідно з ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статті 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Військова служба у Збройних Силах України, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, які затверджуються Президентом України та іншими нормативно-правовими актами.
02.03.2022 ОСОБА_4 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та направлений для її проходження до військової частини НОМЕР_1 , де з 02.03.2022 призначений на посаду номера обслуги 2 гірсько - штурмового відділення 1 гірсько - штурмового взводу 3 гірсько- штурмової роти вказаної військової частини.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту призову ОСОБА_4 на військову службу за мобілізацією, на особливий період, тобто з 02.03.2022 року останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військовослужбовець ОСОБА_4 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватись вимог: статей 11,49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов'язані, зокрема: свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Натомість, молодший сержант ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке він скоїв за наступних обставин.
Так, молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та перебуваючи на посаді номера обслуги 2 гірсько - штурмового відділення 1 гірсько - штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, близько 09.00 год. 24.01.2023 року не з'явився вчасно без поважних причин на ранковому шикуванні у місці дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , та був незаконно відсутній на військовій службі по 01.10.2024 року, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення), а саме: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
10.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення), а саме нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
09.12.2024 підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до будь-якої військової частини для продовження проходження військової служби.
Згідно з листом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.12.2024 підполковника ОСОБА_5 , останній надав письмову згоду на продовження проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_2 .
ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки у відповідності до довідки про притягнення до кримінальної відповідальності останній раніше до кримінальної відповідальності не притягався за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 407, 408 КК України.
З огляду на викладене, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутись до будь-якої військової частини для продовження проходження військової служби, а командир військової частини НОМЕР_2 надав письмову згоду на продовження проходження військової служби підозрюваним ОСОБА_4 , просить суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього. При цьому зазначив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, визнає повністю.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як випливає зі змісту ч.5 ст.401 КК України, підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності є:
- добровільне звернення із клопотанням для продовження проходження військової служби;
- згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ч.5 ст.401 КК України (ч.3 ст.285 КПК);
та за наявності умов звільнення особи від кримінальної відповідальності, якими є:
- письмова згода командира на продовження проходження особою військової служби;
- вчинення під час дії воєнного стану вперше кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407, 408 КК України;
- особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.
Аналіз матеріалів кримінального провадження дає підстави для висновку про наявність підстав та умов звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке вчинене ним вперше.
Раніше до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не притягувався.
До поданого прокурором клопотання додано заяву ОСОБА_4 про намір повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби та звільнення від кримінальної відповідальності, а також долучено згоду командира військової частини НОМЕР_2 на подальше проходження військової служби військовослужбовцем, молодшим сержантом ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_2 Збройних Сил України.
Крім цього судом з'ясовано, що підозрюваний розуміє правові підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ч.5 ст.401 КК України та фактично підтвердив про добровільність його звернення до слідчого із клопотанням для продовження проходження військової служби.
Наявність констатованих підстав та умов звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у сукупності з фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, приводить суд до переконання про можливість, у відповідності до вимог ст.288 КПК України звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження із підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Згідно положення ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Витрати на експерта відсутні. Цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284-286, 288, 369-372 КПК України, ч.5 ст.401 КК України, суд, -
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження №62023140160000221 від 01.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 поновити військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 27 грудня 2024 року о 16 год. 30 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1