Справа № 545/5543/24
Провадження № 1-в/545/884/24
27.12.2024 Полтавський районний суд Полтавської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у приміщенні суду подання Державної установи «Крюковська виправна колонія (№ 29)» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді обмеження волі відносно засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Хмельницького, проживаючого до засудження за адресою АДРЕСА_1 , одруженого, офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого.
Засуджений: вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.12.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транпортними засобами на 3 роки. Вироком Хмельницького апеляційного суду від 28.02.2023 ухвалено новий вирок, яким призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транпортними засобами на 3 роки.
ДУ «Крюковська виправна колонія (№ 29)» звернулася до суду з поданням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді виправних робіт відносно засудженого ОСОБА_3 посилаючись на те, що він відбув 1/3 строку покарання і став на шлях виправлення, в установі виконання покарань характеризується позитивно.
На адресу суду від засудженого та представника колонії надійшли заяви, відповідно до яких подання підтримують та просять задовольнити, засідання проводити без їх участі.
Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення подання не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Згідно ч.ч.1,2,3ст.82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом, зокрема за необережний тяжкий злочин.
Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: а) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2ст.81КК); б) при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засудженийстав нашлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК); в) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років, - того, що вона сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довела своє виправлення (ч. 2 ст. 107 КК).
Згідно ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 засуджений вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.12.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транпортними засобами на 3 роки. Вироком Хмельницького апеляційного від 28.02.2023 ухвалено новий вирок, яким призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транпортними засобами на 3 роки.
Початок строку - 06.04.2023 року, кінець строку - 06.04.2028 року. Отже, станом на час розгляду справи засуджений відбув більше встановлених законом 1/3 строку покарання.
За період відбування покарання в установі ОСОБА_3 має 4 заохочень, стягнення відсутні. Згідно характеристики від 06.12.2024, затвердженої начальником ДУ «Крюковської виправної колонії (№ 29)» ОСОБА_3 на теперішній час характеризується позитивно, вину у вчиненому злочині визнає, дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює належний догляд. Бере активну участь у програмах. (а.с. 3-7).
Згідно висновку про ступінь виправлення отримав 89 балів з необхідних 65 балів.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» заміна невідбутої частини покарання більш м'яким має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, таке рішення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений став на шлях виправлення.
Згідно ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
Враховуючи позитивну динаміку у поведінці засудженого ОСОБА_3 протягом відбування покарання у виправній колонії, де не було жодного порушення, позитивну характеристику засудженого, наявність 4 заохочень, суд приходить до висновку, що засуджений став на шлях виправлення, а тому до нього можливо застосування пільги у виді заміни покарання з позбавлення волі на обмеження волі, а тому подання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 537,539 КПК України,
Подання задовольнити.
Засудженому ОСОБА_3 , замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.12.2022, скасованого в частині призначеного покарання вироком Хмельницького апеляційного суду від 28.02.2023 на строк 3 роки 3 місяці 10 днів більш м'яким покаранням у виді обмеження волі із залишенням додаткової міри покарання, а саме позбавлення права керувати транпортними засобами на 3 роки та етапувати до виправного центру в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, звільнивши з-під варти по прибуттю до місця відбування покарання.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1