65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"27" грудня 2024 р. Справа № 916/5617/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 14333937) про видачу судового наказу до боржника Фізичної особи-підприємця Гончар Наталі Костянтинівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
24.12.2024 Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№5760/24) про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Гончар Наталі Костянтинівни заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 1 722, 53 грн та судового збору.
Частиною першою ст. 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини другої ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як встановлено судом, стягувач, обґрунтовуючи надану заяву, посилається на договір про надання послуг мобільного зв'язку №395399910394 від 28.11.2017 на номер 380994828019, дія якого припинена з 27.08.2022, а також на договір про надання послуг мобільного зв'язку №395425810562 від 26.01.2021 на номер 380503016312 дія якого припинена з 27.08.2022.
При цьому, до заяви про видачу судового наказу стягувачем надано договір №295421953022 від 1.02.2021 та заяву №395425810562/503016312 до угоди про надання послуг мобільного зв'язку №295421953022 від 26.01.2021 до договору про надання телекомунікаційних послуг №295421953022 від 26.01.2021.
Водночас, як встановлено судом, заявником не надано суду договір про надання послуг мобільного зв'язку №395399910394 від 28.11.2017.
Крім того, враховуючи, що за приписами п.7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, суд не визначає правову природу заяви №395425810562/503016312 від 26.01.2022 та не може розглядати останню у якості договору про надання послуг мобільного зв'язку №395425810562 від 26.01.2021, на який посилається заявник в обгрунтування заявлених вимог. Враховуючи положення законодавства, суд також не може задовольнити заяву про видачу судового наказу частково.
Враховуючи наведене, суд зазначає про невідповідність поданої заяви про видачу судового наказу вимогам п.3 ч.3 ст.150 ГПК України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, враховуючи, що заявником в обґрунтування заявлених вимог не надано укладені між сторонами договори, за якими останній просить суд стягнути заборгованість у сумі 1 722,53 грн, суд, керуючись нормами п.1 ч.1 ст. 152 ГПК, дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Між цим, суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ч.1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 147-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про видачу судового наказу (вх.№5760/24 від 24.12.2024) відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у 10-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Ю.М. Щавинська