Рішення від 22.11.2024 по справі 521/2821/23

22.11.24

Справа № 521/2821/23

Номер провадження № 2/521/332/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.,

за участю секретаря Куліш П.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Одесі цивільнусправу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 04.05.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4994683219, відповідно до умов якого останній отримав у кредит грошові кошти в розмірі 45614,89 грн. із сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 11,99 % річних строком (щомісячні проценти 2,99 %) строком на 36 місяців. Окрім того, 10.05.2019 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено заяву-Договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/6365456-СК, сума кредиту склала 50000,00 грн. із сплатою відсотків за встановленим кредитним лімітом 43.2% строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією. 17.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» було укладено Договір факторингу № 200921, відповідно до умов якого, правонаступником всіх прав та обов'язків виступає АТ «Таскомбанк». За цим Договором та Витягу Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 року, позивач являється Новим кредитором боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 4994683219 від 04.05.2020 року з усіма наступними додатками та змінами.

Відповідач ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 11.10.2022 року заборгованість за договором №4994683219 від 04.05.2020 року складає 60908 грн.51 коп. яка складається з наступного: 32275,21 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5447,17 грн. заборгованість по річним процентам; 23186,13 грн. заборгованість по щомісячним процентам. Так, заборгованість за за заявою-Договором №002/6365456-СК від 10.05.2019 року станом на 11.10.2022 року складає 65427,13 грн, яка складається з: 41192,56 грн. заборгованість по тілу кредиту; 24234,57 грн. заборгованість за процентами.

Оскільки відповідач у порушення зазначених норм закону та умов договору зобов'язання за договором кредиту не виконав, позивач просить суд задовольнити позов та винести рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 60908,51 грн. та Заявою-Договором у розмірі 65427,13 грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 15.02.2023 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно дост. 274 ЦПК Українив порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістомст. 279 ЦПК Українирозгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позов відповідачем не надано.

Відповідно до положень ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Представник позивача, Козак Т.О. в судове засідання не з'явилась. Однак, до матеріалів позовної заяви представником позивача було додано клопотання, в якому представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд провести розгляд справи за їх відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Окрім того надали до суду письмові пояснення, в яких просили відмовити у задоволені позовних вимогах позивача.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.

Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

По справі встановлено, що 04.05.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4994683219, відповідно до умов якого останній отримав у кредит грошові кошти в розмірі 45614,89 грн. із сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 11,99 % річних строком (щомісячні проценти 2,99 %) строком на 36 місяців. Окрім того, 10.05.2019 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено заяву-Договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №002/6365456-СК, сума кредиту склала 50000,00 грн. із сплатою відсотків за встановленим кредитним лімітом 43.2% строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією. 17.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» було укладено Договір факторингу № 200921, відповідно до умов якого, правонаступником всіх прав та обов'язків виступає АТ «Таскомбанк». За цим Договором та Витягу Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 року, позивач являється Новим кредитором боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 4994683219 від 04.05.2020 року з усіма наступними додатками та змінами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, АТ «Таскомбанк» набувши статусу нового кредитора у Кредитному договорі № 4994683219, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в нього заборгованості за вказаним договором.

Згідно 1.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених Графіків погашення платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Також, в матеріалах справи наявна копія Паспорт кредиту № 4683219 та Паспорт споживчого кредиту за карткою «Велика п'ятірка», підписаного відповідачем, з якого вбачається, що відповідач був ознайомлений про всі умови кредитування, валютою кредиту, загальною вартістю кредиту, процентною ставкою, умовами повернення кредиту та іншими важливими правовими аспектами.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 11.10.2022 року заборгованість за договором №4994683219 від 04.05.2020 року складає 60908 грн.51 коп. яка складається з наступного: 32275,21 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5447,17 грн. заборгованість по річним процентам; 23186,13 грн. заборгованість по щомісячним процентам. Так, заборгованість за за заявою-Договором №002/6365456-СК від 10.05.2019 року станом на 11.10.2022 року складає 65427,13 грн, яка складається з: 41192,56 грн. заборгованість по тілу кредиту; 24234,57 грн. заборгованість за процентами.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем та його представником спростовано не було.

Окрім того, посилання представника відповідача на залишення позовних вимог без розгляду, так як різні кредитні договори були заключні, спростовується наступним.

Відповідно до частин першої та другої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.

Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об'єднаними можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

У розумінні положень частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 188 ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах чотири, п'ять вказаної статті.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 роз'яснено судам, що роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи.

Так, відповідачем та його представником не наведено належних підстав у складності розгляду даної справи в одному проваджені.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Так як своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 добровільно не виконує належним чином, але як боржник вона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобов'язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.

Згідно ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 126335,64 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 282, 354 ЦПК України,ст.ст. 526, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий органом №5114 від 16.10.2018 року) на користь Акціонерноготовариства «ТАСКОМБАНК» суму заборгованості за кредитним договором №4994683219 від 04.05.2020 року та за Заявою-Договором №002/6365456-СК від 10.05.2019 року 126335 (сто двадцять шість тисяч триста тридцять п'ять гривень 64 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий органом №5114 від 16.10.2018 року) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» суму сплаченого судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістьсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.11.2024 року.

Суддя: Роїк Д.Я.

Попередній документ
124125190
Наступний документ
124125192
Інформація про рішення:
№ рішення: 124125191
№ справи: 521/2821/23
Дата рішення: 22.11.2024
Дата публікації: 30.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.11.2024)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 08.02.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
04.04.2023 12:00 Малиновський районний суд м.Одеси
01.06.2023 10:30 Малиновський районний суд м.Одеси
29.06.2023 08:30 Малиновський районний суд м.Одеси
24.10.2023 10:00 Малиновський районний суд м.Одеси
27.11.2023 11:30 Малиновський районний суд м.Одеси
11.12.2023 11:00 Малиновський районний суд м.Одеси
27.02.2024 12:35 Малиновський районний суд м.Одеси
01.04.2024 12:50 Малиновський районний суд м.Одеси
05.04.2024 14:10 Малиновський районний суд м.Одеси
15.07.2024 10:15 Малиновський районний суд м.Одеси
22.11.2024 10:00 Малиновський районний суд м.Одеси