Справа № 589/227/20
Провадження № 2-а/589/1/24
13 травня 2024 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Лєвши С.Л.,
за участю секретаря судового засідання Новик О.С.,
позивача ОСОБА_1
представник відповідача Литвиненко А.О., який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Шостка Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області
- про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
23 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУНП в Сумській області) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначено, що 18 січня 2020 року інспектором сектору реагування патрульної поліції Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області Більковець О.В. винесено постанову, серія ДП18 №357966, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн 00 коп. (далі - Постанова-1).
Відповідно до Постанови-1 18 січня 2020 року близько 13 год. 54 хв. в місті Шостка, по вулиці Чернігівська, водій ОСОБА_1 під час керування автомобілем «ВАЗ 2109», номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходився пішохід, не знизивши швидкості руху, не зупинився, щоб надати, дорогу пішоходу, чим порушив п.18.1 Правил дорожнього руху (далі - Правила) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач з вказаною постановою не згоден та стверджує, що інспектором сектору реагування патрульної поліції Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області Більковець О.В. Постанова-1 винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що в суботу в 2020 році точної дати не пам'ятає, перебував на службі, рухався в м. Шостка по вул. Чернігівська, на вулиці був значний рух, це був вихідний день, і обідня година, на зустріч їхав поліцейський автомобіль, який розвернувся на пішохідному переході і поїхав за ним і зупинив його, поліцейські почали перевіряти автомобіль. При перевірці автомобіля ОСОБА_1 попередив поліцейських, що знаходиться на службі. Поліцейські взяли його документи, та пішли до свого автомобіля. Через деякий час Колос О.В. підійшов до них та попросив повернути документи, на що поліцейські повідомили його, про те що відносно нього складено постанову про те що він не пропустив пішохода на пішохідному переході.
Представник відповідача Головного управління національної поліції в Сумській області у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги не визнав. Додатково пояснив, що оскаржувана постанова є такою, що складена в порядку та у спосіб, визначений нормами чинного законодавства, тому вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засідання позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 18 січня 2020 року інспектором сектору реагування патрульної поліції Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області винесено постанову серії ДП18 №357966 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно із змістом постанови, 18 січня 2020 року близько 13 год. 54 хв. в місті Шостка, по вулиці Чернігівська, водій ОСОБА_1 під час керування автомобілем «ВАЗ 2109», номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходився пішохід, не знизив швидкості руху, не зупинився, щоб надати, дорогу пішоходу, чим порушив п.18.1 Правил та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, (а.с.3)
Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за №1306.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.
Пунктом 18.1.«а» Правил визначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно із ст. 9 Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
При цьому, відповідно до ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Суд, не бере до уваги електронні докази відеофіксації сторін, оскільки позивачем та представником відповідача подані такі електронні докази, на які не накладено кваліфіковані електронні підписи відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №357966 від 18.01.2020, винесена інспектором сектору реагування патрульної поліції Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи, що суд дійшов висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Таким чином, заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови у справі про адміністративного правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області 18 січня 2020 року серії ДП18 № 357966 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Сумській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 40108777, адреса місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 40000, місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 23.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша