Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 грудня 2024 року справа № 520/22727/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду та просить суд:
1. Визнати неправомірним та скасувати наказ № 1635 від 08.07.2024 "Про результати проведення службового розслідування";
2. Зобов'язати відповідача провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини травмування позивача, передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, із урахуванням висновків суду;
3. Зобов'язати відповідача видати позивачу довідку про обставини травм за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду 19.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, а також зобов'язано відповідача надати до суду матеріали службового розслідування, призначеного та проведеного на виконання наказу наказу від 18.06.2024 №1406. Вказану ухвалу надіслано сторонам на їх електронну адресу.
Відповідач 29.08.2024 через систему "Електронний суд" надав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення.
Позивачем 30.08.2024 через систему "Електронний суд" подано відповідь на відзив та заяву про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, яке судом 10.09.2024 задоволено, а розгляд справи призначено на 02.10.2024.
Через систему "Електронний суд" 01.10.2024 суд отримав від відповідача клопотання про долучення документів, в якому він надав документи щодо представництва.
Судове засідання 02.10.2024 відбулось за участі представників позивача та відповідача, в ньому оголошено перерву до 16 год 00 хв 23.10.2024.
Судове засідання 23.10.2024 відбулось за участі представників позивача та відповідача, в ньому оголошено перерву до 12 год 00 хв 20.11.2024.
Позивач 28.10.2024 через систему "Електронний суд" подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, відповідач через канцелярію суду 29.10.2024 подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
Судове засідання, призначене на 20.11.2024 не відбулось через оголошення у місті повітряної тривоги, у зв'язку із чим сторони були викликані до суду на 17 год 00 хв 05.12.2024.
Судове засідання, призначене на 05.12.2024 не відбулось через оголошення у місті повітряної тривоги, у зв'язку із чим сторони були викликані до суду на 17 год 00 хв 26.12.2024.
Відповідно до протоколу судового засідання від 26.12.2024 по справі № 520/28569/24 суд без виходу у нарадчу кімнату ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження, Т.1, а.с. 170.
Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, з 25.09.2024 по 28.09.2024 та з 07.09.2024 по 11.09.2024 суддя перебувала у відрядженні, у період з 23.09.2024 по 24.09.2024 та з 25.11.2024 по 29.11.2024 суддя перебувала у щорічній відпустці, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024 суддя перебувала на амбулаторному лікуванні, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки та лікування.
У п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи КАС України, а також заяви сторін, які надійшли до суду 28.10.2024 та 29.10.2024, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Позиція позивача
Відповідач не згоден із наказом (з адміністративно-господарської діяльності) № 1635, від 08.07.2024 за результатами службового розслідування, яким факти настання нещасного випадку з позивачем 28.03.2022 та 14.05.2022 не встановлено.
Вважає, що спірний наказ відповідач видав за без врахування фактичних обставин справи, показів свідків, нівелювавши причинно-наслідковий зв'язок травмування з проходженням військової служби, й до того ж безпідставно вказавши нібито "особисту необережність ОСОБА_1 ", що у сукупності, на думку позивача, є підставою для скасування такого наказу.
Позиція відповідача
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив доводи позовної заяви та зазначив, що позивач звернувся з рапортом від 17.06.2024 щодо проведення службового розслідування та видачі довідки про отримання останнім травми під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З метою об'єктивного прийняття рішення, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.06.2024 року № 1406 призначено проведення службового розслідування.
За результатами розслідування складено акт службового розслідування та видано наказ від 08.07.2024 № 1635, відповідно до якого не встановлено факту отримання травми позивачем, а відтак і довідка про обставини травми позивачу не видавалась.
В даному випадку, по випадкам, які вказано у заяві позивача, службових розслідувань не проводилось, шкоди здоров'ю не фіксувалось, звільнення від виконання обов'язків військової служби не надавались.
Враховуючи викладене, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення
У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст. 9 КАС України).
У ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У ч.1 ст. 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Норми права, які застосовує суд: Конституція, закони, підзаконні нормативні акти
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
У ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за № 2232-XII (надалі по тексту також - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону 2232-ХІІ види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ наказу МО України від 27.10.2021 № 332 "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України":
Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332.
Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 затверджена Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, вказаним наказом (далі - Інструкція № 332).
Згідно з п. 1 розділу І Інструкції № 332, ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції № 332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу на військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби шкідливих факторів середовища фізичного, біологічного та хімічного характеру (в тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).
Згідно з п. 3 ч. ІІ Інструкції № 332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Підстави та процедура проведення службового розслідування визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 розділу III Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно з п. 3 розділу III Порядку службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або і голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 21.7 розділу 21 Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Форма довідки про обставини травми затверджена в Додатку № 5 Положення № 402 і містить наступні графи для заповнення: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові; рік народження; «дата одержання»: вказати вид, характер і локалізацію поранення, травми, контузії, каліцтва; «За обставин»: докладно вказати, за яких обставин, під час виконання робіт, де, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного сп'яніння чи ні тощо; підстава: наказ командира (начальника) військової частини; «Видана для пред'явлення»: назва закладу, організації, куди надається довідка; «Командир (начальник) військової частини»: військове звання, підпис, прізвище, ініціали.
Обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що позивач є військовослужбовцем (мобілізований до лав Збройних Сил України), стрільцем 2 відділення охорони 4 взводу охорони роти охорони, що підтверджено військовим квитком Серія НОМЕР_1 та витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.03.2022 № 63 Т.1, а.с.7-12, 13.
Під час проведення занять по бойовій підготовці та злагодженню роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 28.03.2022 на кар'єрі для проведення стрільб Красноградської громади Харківської області внаслідок падіння під час тренувань по перенесенню поранених в умовах бойових дій позивачем отримана травма спини, що зазначено позивачем у рапорті та поясненнях про обставини травми, Т.1, а.с. 14-15.
Від вказаних травм позивач тривалий час лікувався, зокрема, за період з 20.05.22 по 27.05.2022, що підтверджено медичною документацією - випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4.1106 Обласної клінічної лікарні, у якій вказано такі діагнози: гострий катарально-набряклий риносинусит, реактивний набряк нижньої повіки праворуч, викривлення носової перегородки, міопія ел. ст. правого ока, ангіопатія сітківки, с-т "сухого ока" обох очей, Т.1, а.с. 16-17; випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1947 Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний госпіталь ветеранів війни" за період з 30.04.2024 по 13.05.2024 в якій вказані такі діагнози: спондилогенна компресійно-ішемічна попереково-крижова радикулопатія, стійка лівобічна люмбоішіалгія, легкий парез лівої стопи з обмеженням акту ходи; спондилогенна двобічна цервікобрахіалгія, хронічний рецидивуючий перебіг, м'язово-тонічний, стійкий больовий синдром; полісегментарний остеохондроз, спондилоартроз, спондильоз шийного, грудного, попереково-крижового відділів хребта; передня клиноподібна деформація тіл хребців Th12, L1, L2; ретролістез L5; кили дисків С5-С6, С6-С7, L5-S1. Протрузії дисків С6-С7, С7-Th1, L4-L5, L5-S1. Відносний стеноз хребтового каналу на поперековому рівні. Дисциркуляторна гіпертонічна енцефалопатія з лікворно-гіпертензивним, атактико-вестибулярним синдромами; ЕХС; атеросклеротичний кардіосклероз, атеросклероз аорти, вінцевих артерій; гіпертонічна хвороба ІІст., 2ст., ризик помірний; хронічна подагра, легкий перебіг, хронічний подагричний артрит з переважним ураженням суглобів стоп. ФНС - 1; Хронічний холецистит, ремісія. Хр.панкреатит, ремісія; сечокам'яна хвороба лівої нирки; сечокислий діатез правої нирки; міопічний астигматизм слабкого ступеню; ангіопатія сітківки обох очей; крижово-клубовий артроз. Стан після артроскопії правого колінного суглобу (09.01.19р.)- парціальна резекція внутрішнього мениску, аутопластика ПХЗ, Т.1, а.с.18-20.
Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2759 Державної установи "Інститут неврології психіатрії та наркології" за період з 07.06.2024 по 21.06.2024 позивач лікувався з наступними діагнозами: гіпертонічна та атеросклеротична енцефалопотій II cm. з лікворно-венозною днетензіао, вестибуло-атактичним, астсно-нсвротнчннм синдромами, вегето-судинними нарокси імами ні симиаию-адреналовим типом. Гіпертонічна хвороба II cm., 2 cm., ризик; Спондилогениа цервікобрахіалгія (м'язово-тонічний варіант), хронічний рецидивуючий перебіг, стійкий больовий синдром, на тлі нолісегментариого остеохондрозу, спондилоартрозу, спондильозу шийного та грудного відділів хребта, протрузій міжхребцевих дисків C7-Th1, Тh1-Тh2, кил дисків CS-C6, С6-С7; Хронічна подагра, легкий перебіг, хронічний подагричний артрит з переважним ураженням суглобів стоп; спондилогениа компресійно-ішемічна нонереково-крижова радикулонатія (м'язово-тонічний варіант) на тлі полісегментарного остеохондрозу, спондилоартрозу, спондильозу попереково-крижового відділу хребта, передньої клиноподібної деформації тіл хребців Th12, Ll, L2 внаслідок компресійних переюмів І ст, протрузії міжхребцевого диска L4-L5, кили диска L5-SI, відносного стенозу хребтового каналу на поперековому рівні, ретролістезу L5-S1 1ст. зі стійкою лівобічною люмбоішіалгією, парезом лівої стопи, порушенням опорної та рухової функції хребта. Стан після артросконії правого колінного суглоба: парціальна резекція внутрішнього меніска, автопластика персон uni хрестоподібної зв'язки (09.01.2019р.), Т.1, а.с. 21-23.
Відповідно до виписки з амбулаторної картки № 10619 позивач станом на 24.07.2024 мав діагноз периферична хоріоретинальна дегенерація правого ока, Т.1, а.с. 24.
Вищезазначені діагнози також підтвердженні медичною карткою амбулаторного хворого № 2563, Т.1, а.с. 29-31.
Позивач 17.06.2024 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із рапортом про проведення службового розслідування та видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та з поясненнями про обставини отримання трамв, Т.1, а.с. 14,15.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.06.2023 № 1406 призначено службове розслідування за фактом трамвування позивача, Т.1, а.с. 50.
В ході проведення службового розслідування було відібрані пояснення у колишнього чергового фельдшера - саніструктора роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_2 , сержанта з матеріального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого сержанта ОСОБА_3 , головного сержанта 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 сержанта ОСОБА_4 , старшого стрільця 2 відділення охорони 1 взводу охорони, роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого солдата ОСОБА_5 , водія 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_6 .
З пояснень колишнього чергового фельдшера - саніструктора роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_2 вбачається, що позивач скаржився на біль у спині у зоні грудо-поперекового відділу хребта. Під час обстеження функціональних та візуальних змін виявлено не було. З погляду на такі фактори як: відсутність військового шпиталю на території міста Красноград; відсутність чітких інструкцій та налагодження механізмів по співпраці з лікувальними закладами цивільної інфраструктури; відсутність супутніх захворювань у постраждалого, що могли би погіршити перебіг його захворювання позивачем було прийнято рішення розпочати лікування в умовах тимчасового розташування роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , Т.1, а.с. 77-78.
З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що він 28.03.2022 був свідком того, що під час зазначених тренувань, позивач отримав травму спини внаслідок падіння, в ніч з 14.05.2022 на 15.05.2022 року під час добового чергування позивач отримав травму очей та 20.05.2022 був госпіталізований до лікарні, Т.1, а.с. 81-82.
З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він 28.03.2022 в ході проведення занять по бойовій підготовці був свідком того, що під час тренувань, позивач отримав травму спини внаслідок падіння. Також під час чергування розташування та під час спостереження прибором нічного бачення зтепловізором позивач скаржився на часткову втрату зору та сухість і біль в очах. Проходив лікування в лікарні, Т.1, а.с. 79-80.
З пояснень ОСОБА_7 , вбачається що 28.03.2022 в ході проведення занять по бойовій підготовці він був свідком того, що позивач отримав травму спини внаслідок падіння, Т.1, а.с. 83-84.
З пояснень ОСОБА_6 вбачається, що 28.03.2022 під час тренувань позивач отримав травму спини внаслідок падіння. Також в середині травня 2022 року позивач під час чергування захворів та отримав травму очей. Наслідок довго тривалого використання прибору нічного бачення позивач скаржився на сухість і біль в очах. Проходив лікування в лікарні, Т.1, а.с. 85-86.
За результатом службової перевірки складено Акт проведення службового розслідування та начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено наказ від 08.07.2024 №1635, відповідно до яких службовим розслідуванням фактів настання нещасного випадку з позивачем 28.03.2022 та 14.05.2022 не встановлено, що також зазначено у листі 12.07.2024 №2714/Ю, Т.1, а.с. 32-37, 58-65.
Також у наказі № 1635 від 08.07.2024 міститься посилання, що позивач не звертався за медичною допомогою, тому і не потребував лікування від отриманих травм.
Згідно з довідкою ВЛК № 742 від 22.08.2024 гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_2 встановлено наявність у позивача травми хребта та причинного зв'язку захворювання. Так у довідці встановлений діагноз (щодо хребта): спондилогенна компресійно-ішемична попереково-крижова полірадикулопатія з L4- L5, L5-S1, корінцевим синдромом, м'язово-тонічним, стійким больовим синдромами, помірним порушенням функцій лівої нижньої кінцівки; полісегментарний остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, передня клиноподібна деформація тіл хребців Th12,L1, L2 - наслідок компресійних переломів I ступеню, протрузія дисків L4- L5, L5-S1, спондильоз, спондилоартроз, ретролістез L5 I ступеню, крижово-клубовий артроз з незначним порушенням функцій хребта. Також зазначено, що данні захворювання "ТАК, пов'язані із проходженням військової служби", Т.1, а.с. 102.
Згідно з консультаційним висновком спеціаліста лікаря ортопеда-травматолога ДУ"Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка Національної Академії медичних наук України" № 876069 від 19.08.2024 позивачу постановлено діагноз - після травматичний остеохондроз грудо-поперекового відділу хребта, компресійний перелом І ст. тіл 12-го грудного, 1-го та 2-го поперекових хребців, стійкий больовий синдром. Післятравматичний стеноз поперекового відділу хребтового каналу, компресійно-ішемічна попереково-крижова радикулопатія; протрузія, грижа міжхребцевого диску; остеохондроз шийного відділу хребта; виражений больовий синдром з двобічною цервікобрахіалгією; виражене обмеження статико динамічної функції хребта та акту ходьби, Т.1, а.с. 103.
Висновком лікаря-травматолога гарнізонної військово-лікарської комісії від 13.08.2024 щодо травми попереково-крижового відділу хребта позивача, деформації тіл 12-го грудного, 1-го та 2-го хребців. У даному висновку вказано: "травма є наслідком компресійних переломів, отриманих у вказаний позивачем час. Захворювання ТАК пов'язане з проходженням військової служби", Т.1, а.с. 104.
Відповідно до Висновку СМЄ № 440-2024 від 17.08.2024 фахівця з питань судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації на підставі даних огляду, проведеним аналізом наданої медичної документації та консультації лікарів-консультантів травматолога та рентгенолога у позивача встановлені наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма грудо - поперекового відділу хребта у вигляді компресійних переломів тіл 12-го грудного, 1-го та 2-го поперекових хребців, яка в своїй течії ускладнилась розвитком Післятравматичного остеохондрозу грудо-поперекового відділу хребта, стійкого больового синдрому. Післятравматичного стенозу поперекового відділу хребтового каналу, компресійно - ішемічної попереково-крижової радикулопатії. Протрузії міжхребцевого диску L4- L5, грижі міжхребцевого диску L5-S1, стійкої лівобічної люмбоішіалгії, легкого парезу лівої стопи. Фахівцем зазначено, що вказана травма могла утворитися в результаті різкого форсованого згинання хребта в грудо-поперековому відділі, що могло мати місце в строк та за обставин, на які посилається гр. ОСОБА_1 . За ступенем вказана травма кваліфікована як ушкодження середнього ступеня тяжкості, Т.1, а.с.105.
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4363 від 30.09.2024 з КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» вбачається, що позивач проходив лікування з 16.09.2024 по 30.09.2024 з наступним діагнозом: післятравматична (28.03.22р. з анамнезу) спондилогенна компресійно-ішемічна попереково- крижова радикулопатія, м'язово-тонічний варіант, стійка виражена лівобічна люмбоішіалгія, помірний парез лівої стопи з обмеженням акту ходи. Спондилогенна двобічна цервікобрахіалгія, м'язово- тонічний варіант, хронічний рецидивуючий перебіг, стійкий виражений больовий синдром. Спондилогенна торакалгія. Післятравматичний полісегментарний остеохондроз, спондилоартроз, спондильоз грудного, попереково-крижового відділів хребта, остеохондроз шийного відділу хребта. Кили дисків С5-С6, С6-С7, Ь5-81. Протрузії дисків С6-С7, С7-Th, L4-L5-81. Передня клиноподібна деформація тіл хребців Th2, S, S2 внаслідок компресійних переломів Іст. Ретролістез M5. Післятравматичний відносний стеноз поперекового відділу хребтового каналу. Виражене обмеження статико-динамічної функції хребта та акту ходи. Дисциркуляторна гіпертонічна, атеросклеротична енцефалопатія І-ІІст. з лікворно-венозною дистензією, атактико-вестибулярним та астено-невротичним синдромами, вегето-судинними пароксизмами за симпато-адреналовим типом. Гіпертонічна хвороба Нет., Зет., ризик 2. Гіпертензивне серце. 1ХС. Дифузний кардіосклероз. СН І зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. Стеатогепатоз без порушення функції печінки. Хронічна подагра, легкий перебіг, хронічний подагричний артрит з переважним ураженням суглобів стоп. ФНС - 1. Хронічний холецистит, ремісія. Хр.панкреатит, ремісія. Сечокам'яна хвороба лівої нирки. Сечокислий діатез правої нирки. Складний короткозорий астигматизм обох очей слабкого ступеню. Периферична хоріоретинальна дегенерація обох очей. Гіперплазія простати І ст. Лівобічне варикоцеле Іст. Крижово-клубовий артроз, больовий, м'язово-тонічний синдром. Стан після артроскопії правого колінного суглобу (09.01.19р.) - парціальної резекції внутрішнього мениску, аутопластики передньої хрестоподібної зв'язки, Т.1, а.с. 128-131.
Зміст спірних правовідносин
Спір виник у зв'язку із незгодою позивача з висновками службового розслідування відповідача, в якому не було встановлено, що травма, отримана позивачем у 2022 році внаслідок виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, без ознак особистої необережності.
Висновки суду
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях або недоведених фактах, а при прийнятті рішень суб'єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Це узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 20.05.2021 у справі № 420/2916/20, яка є обов'язковою для застосування за приписами ч. 5 ст. 242 КАС України.
Із матеріалів справи (дослідженою судом медичною документацією) вбачається, що позивач у 2022 році отримав травму внаслідок виконання ним службових обов'язків під час проходження військової служби, без ознак особистої необережності. При цьому втрата працездатності у позивача внаслідок отриманої травми настала не відразу, а через деякий час, що також підтверджується медичною документацією. Суд акцентує увагу, що в даному випадку є причинно-наслідковий зв'язкок між травмою хребта та проходженням військової служби.
Зазначене також підтверджується висновком СМЕ № 440-2024 від 17.08.2024 в якому зазначено, що вказана травма могла утворитися в результаті різкого форсованого згинання хребта в грудо-поперековому відділі, що могло мати місце в строк та за обставин, на які посилається позивач. За ступенем вказана травма кваліфікована як ушкодження середнього ступеня тяжкості
При цьому твердження відповідача по те, що позивач не звертався за медичною допомогою, тому і не потребував лікування від отриманих травм, спростовується матеріалами службового розслідування (пояснення чергового фельдшера - санінструктора роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 солдата ОСОБА_2 , який зазначив, що позивач звертався до нього за медичною допомогою, що також є в матеріалах службового розслідування та наказі № 1635 від 08.07.2024).
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що в результаті проведення службового розслідування відповідач прийняв рішення не обґрунтовано.
Підсумовуючи наведене, висновки відповідача в частині встановлення відсутності подій та фактів нещасного випадку з позивачем у 2022 році, є такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, не враховані пояснення позивача та всі фактичні обставин, які підтверджують травмування позивача під час проходження військової служби у 2022 році, що суперечить вимогам ст. 2 КАС України.
Поряд з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на гарантоване ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Спосіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р. (заява №38722/02)).
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У ч. 4 ст. 245 КАС України передбачає, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
В ході розгляду цієї справи судом встановлено, що відповідач фактично розглянув рапорт позивача та провів службове розслідуваня. За таких обставин з метою ефективного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини травмування позивача із урахуванням висновків суду та зобов'язати відповідача видати довідку позивачу про обставини травм за відповідною формою.
Судові витрати
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, відтак, такий не сплачувався, а отже не підлягає відшкодуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 242-246, 250 КАС України, суд
1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) № 1635 від 08.07.2024 "Про результати проведення службового розслідування" стосовно ОСОБА_1 (м.Чугуїв, Харківська обл., код РНОКПП НОМЕР_4 ).
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини травмування ОСОБА_1 (м.Чугуїв, Харківська обл., код РНОКПП НОМЕР_4 ), передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, із урахуванням висновків суду.
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) видати ОСОБА_1 (м.Чугуїв, Харківська обл., код РНОКПП НОМЕР_4 ) довідку про обставини травм за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Cуддя А.А. Ширант