27 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6765/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ; адреса : АДРЕСА_2 )
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом від 23.10.2024 року за №10 в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення, яким надати йому відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на його утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років, тому він звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, за результатом розгляду заяви, протоколом № 10 від 2310.2024 йому було відмовлено у наданні відстрочки.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач своїм правом на подачу відзив на позовну заяву не скористався.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2017 року у справі №401/1450/17 за позовом виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, вирішено: відібрати від матері ОСОБА_2 малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та передати малолітніх дітей Органу опіки та піклування виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області для їх подальшого влаштування.
Відібрання дітей від ОСОБА_2 пов'язане із систематичними випадками невиконання відповідачкою своїх обов'язків щодо догляду, утриманню та вихованню дітей.
Після цього, в 2017 році, було встановлено батьківство ОСОБА_1 відносно зазначених вище дітей, внаслідок чого були внесені відповідні зміни в актові записи про їх народження. Прізвища усіх трьох дочок були змінені з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » та видані нові свідоцтва про народження, в яких батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області від 20.11.2017 року №747 «Про передачу малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 » малолітніх дітей було передано батькові - ОСОБА_1 , у зв'язку із встановленням батьківства.
Викладені обставини підтверджуються рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.10.2017 у справі №401/1450/17 та відповіддю Служби у справах дітей Світловодської міської ради від 16.09.2024 на адвокатський запит від 11.09.2024.
17 вересня 2022 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_14 , яка також має малолітню дитину - ОСОБА_15 , 2011 р.н.
Позивач разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 проживають однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_3 та мають статус багатодітної сім'ї.
Викладені обставини підтверджуються посвідченням багатодітної сім'ї серії НОМЕР_3 та довідкою ОСББ «Тринадцять» від 08.10.2024.
22 червня 2024 року позивач подав через відділ №1 м.Світловодська до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_11 ) заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
14 вересня 2024 року у відділі №1 м.Світловодська позивачу надали повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.08.2024 за №10018 про те, що протоколом №10 від 23.10.2024 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні мені відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови - не вистачає документів по матері дітей.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 ЗУ №3543-XII.
Так, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Процедура надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (надалі Порядок №560).
Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п.59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Зі змісту повідомлення №1374 вбачається, що протоколом №10 від 23.10.2024 ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу.
Причина відмови зазначена - «не вистачає документів по матері дітей».
Суд звертає увагу, що індивідуальний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину.
Відсутність обґрунтування у прийнятому суб'єктом владних повноважень рішенні має наслідком визнання такого акта протиправним з огляду на невідповідність його критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Так, зазначення причиною відмову у наданні вісточки «не вистачає документів по матері дітей» є формальним. Зі змісту такого рішення не можливо встановити, яких саме документів не вистачає для прийняття суб?єктом владних повноважень обгрунтованого рішення, та чим це передбачено.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
За наведених обставин суд вважає, що оскаржене позивачем рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_12 , зазначене в протоколі №10 від 23.10.2024 року щодо відмови в наданні відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу у зв'язку із перебуванням на утриманні позивача трьох і більше дітей віком до 18 років суд зазначає таке.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд зважає на статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), якою передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З врахуванням приписів статті 2 КАС України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд приймаючи рішення, не перебирає на себе повноважень суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення спірного питання за встановлених судом обставин.
У межах спірних правовідносин судом встановлено, що відмова у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в межах спірних правовідносин є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_12 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з урахуванням висновків суду у цій справі. Суд наголошує, що при прийнятті рішення за наслідками повторного розгляду заяви позивача відповідач не може покликатися на ті самі мотиви, внаслідок яких визнане протиправним та скасоване спірне рішення.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 1211, 20 грн) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві з бюджетних асигнувань відповідача (2/3= 807, 47 грн).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ; адреса : АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №10 від 23.10.2024 року, в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_11 повторно розглянути заяву про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 807,47 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК