27 грудня 2024 року
м. Київ
справа №812/1562/16
адміністративне провадження № К/990/50555/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Гімона М. М., Хохуляка В. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області
на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року
у справі № 812/1562/16
за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод»
до Головного управління ДПС у Луганській області
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 812/1562/16, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000081403 від 06 вересня 2016 року Головного управління ДФС у Луганській області про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 180600,00 гривень та штрафні санкції в сумі 45150,00 гривень, всього в сумі 225750,00 гривень (двісті двадцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 812/1562/16, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно пункту 8 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Проте обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Доводи касаційної скарги фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 812/1562/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіР.Ф. Ханова М.М. Гімон В.В. Хохуляк