27 грудня 2024 року
м. Київ
справа №440/8207/24
адміністративне провадження №К/990/47885/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В. Е.,
суддів - Жук А.В., Смокович М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року
та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року
у справі № 440/8207/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення нарахованих сум,-
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
- стягнути з відповідача на користь позивача 22 993 грн 63 коп, передбаченого частиною 1 статті 117 Кодексу законів про працю України відшкодування за 31 день затримки з вини відповідача розрахунку при звільненні з військової служби 07.05.2024 з дня звільнення по день виплати відповідачем позивачу 07.06.2024, нарахованих відповідачем належних позивачу (звільненому) сум, про розміри яких між сторонами не було спору, а саме:
окладу за військовим званням до 07 травня 2024 року в сумі 167 грн 10 коп;
посадового окладу до 07 травня 2024 року в сумі 575 грн 81 коп;
надбавки за вислугу років до 07 травня 2024 року в сумі 222 грн 87 коп;
надбавки за особливості проходження військової служби до 07 травня 2024 року - у розмірі 627 грн 75 коп;
щомісячної премії до 07 травня 2024 року в сумі - 3264 грн 82 коп; компенсації невикористаної відпустки в сумі 48768 грн 24 коп;
матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально - побутових питань;
одноразової грошової допомоги при звільненні із військової служби в сумі 22376 грн 17 коп.
07 серпня 2024 року позивач звернувся з заявою про зміну предмету позову, в якій просив викласти прохальну частину його позову такій редакції: «стягнути з відповідача на користь позивача 23343 грн 62 коп середнього заробітку за 31 календарний день його перебування у вимушеному прогулі з вини відповідача з 08 травня 2024 року по день виплати відповідачем позивачу 07.06.2024 (включно), нарахованих відповідачем належних позивачу (звільненому) сум, про розміри яких між сторонами не було спору».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року відмовлено у прийнятті та повернуто без розгляду заяву позивача, ОСОБА_1 , від 07.08.2024 про зміну предмету позову у справі №440/741/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення нарахованих сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 відповідно до положень статті 117 КЗпП України середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме: з 07.05.2024 по останній день затримки розрахунку при звільненні - 07.06.2024 включно.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 23 343,62 грн (двадцять три тисячі триста сорок три гривні шістдесят дві копійки).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року по справі №440/8207/24 про відмову у прийнятті та поверненні без розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.08.2024 про зміну предмету позову у справі №440/8207/24 - змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За правилами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині другій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга містить виклад фактичних обставин справи, указівку скаржника на те, що оскаржувані рішення є незаконними та такими, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
Однак, проаналізувавши зміст касаційної скарги, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено у чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Заявник касаційної скарги зазначає про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, незгоди позивача із оскаржуваними судовими рішеннями та обґрунтування такої незгоди відповідними посиланнями на нормативно-правові акти України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Крім того, скаржник оскаржує рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Також оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник хоча і зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, однак жодним чином їх не обґрунтовує.
За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням, а також обґрунтуванням наявності виняткових обставин.
Керуючись статтями 328-330, 332, 334, 335, 338 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 440/8207/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення нарахованих сум - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді А.В. Жук
М.І. Смокович