П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/36766/23
Перша інстанція суддя Танцюра К.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про проходження публічної служби,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Департаменту патрульної поліції, а саме:
- визнання протиправним та скасування п. 2 наказу Департаменту патрульної поліції від 30 листопада 2023 року № 655, в частині висновку про притягнення поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 14 грудня 2023 року № 1711о/с, в частині висновку про звільнення зі служби в поліції поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язання поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 15 грудня 2023 року;
- стягнення з на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме з 15 грудня 2023 року по день поновлення;
- стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 компенсації, розміром 2694,58 грн, які сплачено ОСОБА_1 у якості відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння, яких не закінчився.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивача протиправно звільнено зі служби в поліції на підставі висновків проведеного службового розслідування, яким встановлено, що позивачем у межах спірних правовідносин порушено Присягу поліцейського та вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють проходження служби в поліції.
В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу, з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про залишення без задоволення позовних вимог, так як проведеним службовим розслідуванням доведено вину позивача у вчиненні спірних дисциплінарних проступків, а тому його правомірно звільнено зі служби в поліції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, має спеціальне звання капрал поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції № 655 від 30 листопада 2023 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 22, ст. 38 та ст. 42 ЗУ «Про запобігання корупції», п. 1, п. 6, п. 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 2, 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, п. 4, п. 5 розділу ІІ та п. 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13 листопада 2018 року № 5112, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП капрала поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ( а.с. 95-97 т.1).
Наказом Департаменту патрульної поліції № 1711 о/с від 14 грудня 2023 року, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції капрала поліції ОСОБА_1 , на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 30 листопада 2023 року № 655 (а.с.95,98 т.1).
Не погоджуючись з правомірністю свого звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як позивача правомірно звільнено зі служби в поліції, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію».
Згідно п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва
Згідно ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
При цьому, Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
В даному випадку, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно ч. 1 ст. 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 2 встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно ч. 1 ст. 11 Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ч. 1 ст. 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ч. 5 ст. 14 Статуту, разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
При цьому, згідно ч. 7 ст. 19 Статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно ч. 3 ст. 22 Статуту, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Крім того, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.
Згідно п. 4 розділу 6 Порядку, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.
Якщо до строку проведення службового розслідування не враховано документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого його призначено, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, інформація про це зазначається у висновку службового розслідування.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
В свою чергу, Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок № 260) затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року № 260.
Згідно п. 6 розділу ІІІ Порядку № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
При цьому, згідно п. 9 розділу І Порядку № 260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Згідно абз. 8 п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260, виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Крім того, Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100).
Згідно п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно п. 3 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Згідно пп. «б» п. 4 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності звільнення позивача зі служби в Департаменті патрульної поліції на підставі висновків проведеного службового розслідування, які затверджено начальником Департаменту патрульної поліції 07 листопада 2023 року.
В даному випадку, з висновків проведеного службового розслідування, а також наказу Департаменту патрульної поліції про застосування дисциплінарного стягнення № 655 від 30 листопада 2023 року вбачається, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення Присяги поліцейського, Правил етичної поведінки, ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліцейських.
В свою чергу, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції реалізовано наказом Департаменту патрульної поліції № 1711 о/с від 14 грудня 2023 року.
Між тим, перевіряючи правомірність звільнення позивача зі служби в поліції, а також перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, вищевикладеними положеннями ЗУ «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також бути вірним Присязі поліцейського.
При цьому, зі змісту Присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, вбачається, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, колегія суддів вважає, що поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та які є несумісним із подальшим проходженням служби.
Враховуючи викладене, порушення Присяги поліцейського слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції й унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Тому, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Між тим, з аналізу матеріалів та висновків службового розслідування, а також наданих сторонами пояснень та доказів вбачається, що факт порушення Присяги позивачем, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють проходження службу в Національній поліції України встановлено за наслідком дослідження подій за участі позивача, що мали місце 08 жовтня 2023 року.
В даному випадку, сторонами у справі не заперечується, що 08 жовтня 2023 року позивач заступив на зміну у складі наряду «СП-205 «Два стовпи».
При цьому, здійснюючи свою службову діяльність, позивач разом із поліцейським ОСОБА_2 , приблизно об 11:00, зупинили транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_3 .
Згодом, як встановлено комісією, ОСОБА_4 , без свідків, передав ОСОБА_5 5000,00 грн у якості неправомірної вигоди, з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
Аналогічну суму коштів пізніше виявлено у ОСОБА_6 , який заперечив факт вчинення корупційного правопорушення та зазначив що ніяких коштів від ОСОБА_3 не отримував.
Між тим, колегія суддів враховує, що звільнення ОСОБА_6 зі служби в поліції на підставі висновків службового розслідування визнано протиправним у судовому порядку (справа № 420/36768/23).
Крім того, колегія суддів враховує, що факту отримання безпосередньо позивачем неправомірної вигоди, як і факту наявності у позивача грошових коштів, отриманих неправомірним шляхом, комісією не встановлено.
В свою чергу, виною позивача є те, що він не здійснював безперервної фіксації своєї служби на портативний відеореєстратор (лише фрагментарно), що унеможливило можливе підтвердження чи спростування пояснень ОСОБА_3 про передачу неправомірної вигоди ОСОБА_5 .
Між тим, колегія суддів вважає, що недотримання позивачем у повному обсязі вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, яке допущено у відповідний день також рештою поліцейських «СП-205 «Два стовпи», можливо кваліфікувати як порушення службової дисципліни.
При цьому, саме по собі вказане порушення, на переконання колегії суддів, не є порушенням Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки чи корупційним правопорушенням.
Тобто, самих лише загальних посилань комісії на порушення вимог Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 вересня 2024 року (справа № 160/6082/22).
Між тим, колегія суддів враховує, що звільнення зі служби в поліції, як вид дисциплінарного стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу на поліцейського.
При цьому, із висновку службового розслідування та оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вбачається, що суб'єктом призначення не розглядалась можливість застосування до позивача іншого виду дисциплінарного стягнення, не пов'язаного із його звільненням.
В той же час, колегія суддів вважає, що суб'єкт призначення обмежився застосуванням до позивача крайнього і найтяжчого виду дисциплінарного стягнення, не дослідивши в повній мірі всі обставини спірних правовідносин.
З іншого боку, колегія суддів зазначає, що адміністративний суд позбавлений можливості застосовувати до особи певний вид дисциплінарного стягнення (більш м'який) за наслідком спростування частини виявлених дисциплінарних проступків під час судового розгляду справи.
В свою чергу, вибір та застосування різних видів дисциплінарних стягнень до поліцейських відноситься до виключної (дискреційної) компетенції суб'єкта владних повноважень, під час яких враховується тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Тому, враховуючи недоведеність вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність підозри у позивача, колегія суддів вважає недостатніми висновки Департаменту патрульної поліції про відсутність на відеореєстраторі позивача частини записів для накладення на позивача крайнього та найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення.
Крім того, колегія суддів враховує, що публікація інофрмації в межі Інтернет про затримання поліцейського за отримання неправомірної вигоди стосувалась не позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог, а як наслідок вважає за необхідне скасувати оскаржуваний наказ, поновивши позивача на раніше займаній посаді та виплативши йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В свою чергу, щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.
В даному зазначений нормативно-правовий акт є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини у відповідній частині.
В свою чергу, з аналізу положень Порядку № 260 та загального Порядку № 100 вбачається, що при обчисленні середнього розміру грошового утримання за весь час вимушеного прогулу поліцейського, обрахуванню підлягає сума, виходячи із розміру середньоденного заробітку поліцейського та календарних днів вимушеного прогулу.
В даному випадку, враховуючи інформацію з наявної у матеріалах справи довідки про доходи позивача (т. 1 а.с. 111), середньоденній заробіток позивача, обрахований з отриманих щомісячних виплат у жовтні та листопаді 2023 року, складає 473,28 грн (28 870,33 грн : 61 день).
Тому, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 15 грудня 2023 року (наступний день за останнім днем служби) по 25 грудня 2024 року (останній день вимушеного прогулу) становить 178 426,56 грн. (473,28 грн. х 377 дні (загальна кількість календарних днів вимушеного прогулу).
Крім того, колегія суддів зазначає, що з оскаржуваного наказу Департаменту патрульної поліції № 1711 о/с від 14 грудня 2023 року вбачається, що з грошового забезпечення та інших виплат позивача відраховано вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння його не закінчився, розміром 2 694,58 грн.
Між тим, Порядок забезпечення поліцейських одностроєм затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2017 року № 772.
Згідно пп. 2 п. 1 розділу 5 Порядку, відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, здійснюється в разі звільнення поліцейського із служби у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
В свою чергу, враховуючи висновок суду про протиправність оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що з нього безпідставно стягнуто вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння якого не закінчився, розміром 2 694,58 грн.
Враховуючи викладене, зазначена сума підлягає стягненню із Департаменту патрульної поліції на користь позивача.
Між тим, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року, з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про проходження публічної служби.
Визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Департаменту патрульної поліції № 655 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» від 30 листопада 2023 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 1711 о/с «По особовому складу» від 14 грудня 2023 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 15 грудня 2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 15 грудня 2023 року по 25 грудня 2024 року, розміром 178 426 (сто сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять шість) гривень 56 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, яка відрахована із грошового забезпечення ОСОБА_1 , розміром 2 694 (дві тисячі шістсот дев'яносто чотири) гривні 58 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян