12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15164/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року (головуючий суддя Ільков В.В.)
в адміністративній справі №160/15164/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» до відповідача Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», звернувся 11.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Київської митниці, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100180/2024/000013/2 від 08.05.2024 р.;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2024/000176 від 08.05.2024 р.;
Також просив стягнути на користь ТОВ "АВ метал груп" з Київської митниці понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та спірна картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100180/2024/000013/2 від 08.05.2024 року.
Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100180/2024/000176 від 08.05.2024 року.
Стягнуто з Київської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» судові витрати з оплати судового збору в сумі 4844,80 гривень.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 грн.
В іншій частині - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Стосовно витрат на правничу допомогу, то суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань. В іншій частині, слід відмовити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийнято відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В частині витрат на правничу допомогу рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.05.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" до Київської митниці подано декларацію №24UA100180005902U5, якою до митного оформлення заявлено шість позиції товару.
Митна вартість товару визначена позивачем за першим методом - за ціною контракту.
Митний орган не визнав заявлену Позивачем (декларантом) у поданій декларації митну вартість товару, пояснюючи це тим, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
08.05.2024 року митницею відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100180/2024/000013/2 (а саме Товару 1, 2, 3, 4 і 6).
Також відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2024/000176.
В обґрунтуванні відмови відповідач послався на п.6 ст. 54, ст. 256, п.11 ст. 264 Митного кодексу України.
Сума здійснених митним органом донарахувань ПДВ склала 17619,66 гривень.
Позивач скористався правом, що передбачене ч.7 ст.55 МК України, та задекларував зазначену партію товару, а митний орган випустив товар у вільний обіг за електронною МД №24UA100180006040U3.
Позивач вважає протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Митного кодексу України.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64 «Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.5 - 6 ст.53 МКУ).
На думку колегії суддів апеляційної інстанції системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року у справі №826/2312/16 від 05 грудня 2019 року у справі №826/3102/16 і в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "АВ метал груп" 07.05.2024 року подав до Київської митниці декларацію №24UA100180005902U5, якою до митного оформлення заявлено шість позиції товару.
Митна вартість товару визначена позивачем за першим методом - за ціною контракту.
ТОВАР 1: Прокат плоский другого сорту (поверхня може бути пошкоджена, нерівна, мати подряпини та темні лінії, які неможливо видалити, можуть бути відхилення розміру по ширині та довжині до 15-20%) з корозійностійкої (нержавіючої)сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані) у листах, завтовшки 3 мм або більше, але менш як 4,75 мм, з масовою часткою нікелю 2,% або більше, сталі марки AISI 304L 2B розміром: 4х1250х2500мм-0,885т; 4х1500х3000мм-0,415т; 4х1250х2500мм-0,78т; 4х1500х3000мм-0,42т; 4х1250х2500мм-0,59т; Вміст нікелю - 8,0-8,03% Виробник: Aperam ; Торговельна марка: Aperam; Країна виробництва: EU.
ТОВАР 2: Прокат плоский другого сорту (поверхня може бути пошкоджена, нерівна, мати подряпини та темні лінії ,які неможливо видалити) з корозійностійкої (нержавіючої)сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), у листах, понад 1 мм, але менш як 3 мм, з масовою часткою нікелю 2,5 % або більше, сталі марки AISI 304L BA PAPER розміром: 2х1250х2500мм-1,243т; Вміст нікелю - 8,01% Виробник: Aperam ; Торговельна марка: Aperam; Країна виробництва: EU.
ТОВАР 3: Прокат плоский другого сорту (поверхня може бути пошкоджена, нерівна, мати подряпини та темні лінії, які неможливо видалити) з корозійностійкої (нержавіючої)сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), у листах, завтовшки 4,75 мм або більше, сталі марки AISI 304L 2B розміром: 5х1500х3000мм-0,53т; 5х1500х3000мм-0,53т; 6х1500х3000мм-0,43т; Виробник: Aperam, Acciai Speciali Terni S.p.a. c; Торговельна марка: Aperam,Acciai; Країна виробництва: EU.
ТОВАР 4: Прокат плоский другого сорту (поверхня може бути пошкоджена, нерівна, мати подряпини та темні лінії, які неможливо видалити) з корозійностійкої (нержавіючої)сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), у листах, завтовшки 0,5 мм або більше, але не більш як 1 мм, з масовою часткою нікелю менш як 2,5 %, сталі марки AISI 430 BA PVC розміром: 0,8х1500х3000мм-0,412т; 0,8х1000х2000мм-0,368т; Вміст нікелю - 0,09-0,19% Виробник: Aperam ; Торговельна марка: Aperam; Країна виробництва: EU.
ТОВАР 5: Прокат плоский другого сорту (поверхня може бути пошкоджена, нерівна, мати подряпини та темні лінії, які неможливо видалити) з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування, у листах, завтовшки 4,75 мм або більше, але не більш як 10 мм, з масовою часткою нікелю менш як 2,5 %, сталі марки AISI 430 1D розміром: 8х1500х3000мм-1,94т; Вміст нікелю - 0,25% Виробник: Aperam ; Торговельна марка: Aperam; Країна виробництва: EU.
ТОВАР 6: Прокат плоский другого сорту (поверхня може бути пошкоджена, нерівна, мати подряпини та темні лінії, які неможливо видалити) з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), у листах, завтовшки 3 мм або більше, але менш як 4,75 мм, з масовою часткою нікелю менш як 2,5 % AISI 430 2B розміром: 3х1000х2000мм-0,53т; 3х1250х2500мм-0,578т; Вміст нікелю -0,09-0,34% Виробник: Aperam ; Торговельна марка: Aperam; Країна виробництва: EU.
Цей товар позивачем було отримано від компанії FeNiXS Steel NV (Бельгія) за Контрактом № Fenix-AVMG від 11.01.2021 року.
Митний орган не визнав заявлену Позивачем (декларантом) у поданій декларації митну вартість товару, пояснюючи це тим, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
08.05.2024 року митницею відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100180/2024/000013/2 (а саме Товару 1, 2, 3, 4 і 6).
Також відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2024/000176.
В обґрунтуванні відмови відповідач послався на п.6 ст. 54, ст. 256, п.11 ст. 264 Митного кодексу України.
Сума здійснених митним органом донарахувань ПДВ склала 17619,66 гривень.
Колегія суддів апеляційної інстанції надаючи оцінку зазначеним правовідносинам бере до уваги, що для підтвердження заявленої митної вартості позивач, подав разом з декларацією №24UA100180005902U5 усі передбачені законодавством супровідні документи, перелік яких відображений у гр.44 митної декларації та у картці відмові митного органу №UA100180/2024/000176.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, Відповідач встановив, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1). Поставка товару на митну територію України здійснюється відповідно до інвойсу від 29.04.2024 року № V2404032 здійснюється на умовах FCA- Beveren (ВЕ). Міжнародний торговий термін FCA (Free Carrier ... named place) «Франко-перевізник» (… назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Продавець зобов'язаний сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.
Пунктом 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 11.01.2021 №Fenix-AVMG передбачено, що (мовою оригіналу) «Цена на товар фиксируется за единицу веса нетто товара, включает стоимость тари, упаковки и маркировки».
Декларантом при визначенні митної вартості товару до ціни, що підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на завантаження та витрати на здійснення митного очищення товару для експорту.
Декларантом до митного оформлення відповідно до частини 2 статті 52 Кодексу не подано митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню для підтвердження витрат на завантаження та витрат на здійснення митного очищення товару для експорту.
Фактурна вартість товарів відповідно до інвойсу від 29.04.2024 року №V2404032 становить 16239,6000 EUR на умовах FCA- Beveren (BE). Декларантом до митного оформлення подано копію митної декларації країни відправлення від 24.04.2024 №24BEE0000025853870, в якій зазначено, що вартість товарів становить 16539,60 EUR.
Декларантом до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Кодексу подано рахунок-фактуру від 29.04.2024 року №234, заявку на перевезення від 22.04.2024 №234 ТОВ «ТК Транслогістік» та довідку про транспортні витрати Вих.№234 від 22.04.2024 року.
У автотранспортній накладній (CMR) від 29.04.2024 року № 76737233 зазначено, що перевізником оцінюваного товару виступає LLC VTA-TRANS.
Згідно статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Декларантом до митного оформлення не подано для підтвердженням витрат експедитора документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування.
Згідно ч. 2, 3, 5 ст. 53 Митного кодексу України митниця зобов'язала позивача надати такі додаткові документи:
1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи)виробника товару;
6)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач у відповідь на зауваження та на запит митного органу надав такі додаткові документи, зокрема:
- виписку з бухгалтерської документації №07/05/01 від 07.05.2024 року;
- висновок експерта ТПП України №ГО-512 від 08.05.2024 року;
- договір перевезення між ТОВ »ТК Транслогістік» та ТОВ «ВТА-ТРАНС» від 22.04.2024 № О-00000389;
- договір транспортно-експедиторського обслуговування між ТОВ »ТК Транслогістік» та ТОВ «АВ Метал груп» від 21.07.2023 №21/07-2023;
- роздруківка біржових котировок ЛМЕ станом на 01.05.2024 року;
- комерційна пропозиція Постачальника від 06.02.2024 року;
- лист оплати за інвойсами від 07.05.2024 року.
Інші документи були подані разом із митною декларацією, що зокрема підтверджується карткою відмовою в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2024/000176.
Водночас, митний орган фактично не взяв до уваги зазначені документи.
Після розгляду додатково наданих Позивачем документів, митний орган зазначив про таке.
Документи надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Інших підстав у резулятивній частині Рішення не міститься. Визначення вартості товару, яка на думку відповідача була б доцільною - не зазначено.
Суд першої інстанції не погодився із такими доводами відповідача.
Суд першої інстанції з цього приводу зазначає наступне.
Так, пункт 1 зауважень викладених у рішенні фактично зводиться до не включення вартості «митного очищення товару для експорту» до складової транспортних витрат та визначення митної вартості товару.
Однак, відповідач не надає визначення «митного очищення» та не наводить нормативне обґрунтування обов'язкового підтвердження очищення для визначення митної вартості.
Відповідачем передчасно взято із контексту «Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати» від 01.01.2000 року термін «митного очищення», який за загальним визначенням зводиться до процесу отримання дозволу на вивезення товарів (експорт) або на ввезення продукції (імпорт) на рівні державних органів.
Яким чином «митне очищення» може стосуватись задекларованої партії товару та правильності визначення митної вартості - Відповідачем не наведено.
Позивач у якості підтвердження транспортної складової ввезення товару надав до митного органу зокрема договір транспортно-експедиторського обслуговування між ТОВ »ТК Транслогістік» та ТОВ «АВ Метал груп» від 21.07.2023 №21/07-2023 який включає в себе усі витрати повязані із транспортування товару до складу Позивача в України.
Додатково до митного оформлення було подано договір перевезення між ТОВ »ТК Транслогістік» та ТОВ «ВТА-ТРАНС» від 22.04.2024 № О-00000389, який є фактично договором на перевезення з третіми особами та не повинен надаватись на підтвердження транспортних витрат, однак, Позивач надіслав такий договір з метою спростування сумнівів митного органу щодо наданих документів, який також підтверджує у сукупності вартість транспортних витрат.
Митний орган посилаючись на термін «митне очищення» не надав нормативно-правове обґрунтування цього терміну, не навів які саме документи не були надані для підтвердження у цій частині митної вартості товару, а також неналежно витребував документ, який не передбачений до надання із партією товару відповідно до положень Митного кодексу України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстьанції, що позивачем було надано передбачені Митним кодексом України документи, які повинні супроводжувати ввезення партії товару на митну територію України.
Транспортні витрати на ввезену партію товару кореспондуються між собою та підтверджуються наданими до митної декларації документами, однак
Пунктом 2 зауважень викладених у рішенні-відмові відповідач зазначив, що фактурна вартість товарів відповідно до інвойсу від 29.04.2024 року № V2404032 становить 16239,6000 EUR на умовах FCA- Beveren (BE). Декларантом до митного оформлення подано копію митної декларації країни відправлення від 24.04.2024 №24BEE0000025853870, в якій зазначено, що вартість товарів становить 16539,60 EUR.
Однак, слід вказати про те, позивач не несе відповідальності за достовірність наведених даних у митній декларації Постачальника.
Окрім того, за наданими додатково документами, зокрема комерційною пропозицією Постачальника від 06.02.2024 року, листом оплати за інвойсами від 07.05.2024 року та випискою з бухгалтерської документації №07/05/01 від 07.05.2024 року наявне узгодження ціни і вартості ввезеного товару та заявленого до митного оформлення.
Вартість одиниці товару у експортній і імпортній декларації співпадає, а різниця в ціні пояснюється вагою товару визначеному у експортній декларації як брутто, а в імпортній декларації як нетто, з уточненням фактично поставленого товару.
Пунктом 3 зауважень, митний орган витребував документи, які не передбачені Митним кодексом України та не можуть вважатись документом, який підтверджує митну вартість ввезеного товару, оскільки Відповідач випробовує документи на транспортування (договір із третіми особами, укладений між ТОВ «ТК Транслогістик» і третьою особою.
Позивач не виступає стороною по договору, а всі витрати із третіми особами включені до договору на транспортно-експедиторського обслуговування укладеного між перевізником та Позивачем), коли документи на транспортно-експедиторського обслуговування були надані в повному обсязі.
Декларантом до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ подано рахунок-фактуру від 29.04.2024 року №234, заявку на перевезення від 22.04.2024 №234 ТОВ «ТК Транслогістік» та довідку про транспортні витрати Вих.№234 від 22.04.2024 року.
Отже, пзивачем було надано в повному обсязі документи та відомості, достатні для підтвердження заявленої митної вартості товару та позбавлення митного органу сумнівів щодо її правильності.
Натомість, наведені відповідачем зауваження є передчасними.
У постанові від 21.04.2021 р. у справі № 809/1838/15 Верховний Суд вказав:
"ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми та такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів".
Враховуючи вказане вище, з огляду на те, що зауваження відповідача про наявність розбіжностей в наданих Позивачем до митного оформлення документів є формальними, несуттєвими та такими, що не впливають на рівень заявленої митної вартості, та враховуючи те, що Позивачем було надано усі належні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, висновки митниці про те, що заявлена Позивачем митна вартість товарів є непідтвердженою, а також твердження про неможливість визначення митної вартості товарів, наданих до митного оформлення, за основним методом, є безпідставними, такими, що суперечать положенням Митного кодексу України, та свідчать про протиправність рішення відповідача про коригування митної вартості.
Враховуючи наведене, подані позивачем документи є належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товарів за ціною договору, а також достатні для здійснення перевірки правильності заявленої митної вартості товару за ЕМД №24UА100180005902U5 та спростування сумнівів, що виникли у митного органу під час перевірки наданих до митного оформлення документів та інформації.
При цьому, надані Позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності місять усі необхідні та належні відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визна чення декларантом.
Однак, відповідач не врахував та не прийняв як належні додатково надані Позивачем документи.
При цьому, зауваження Відповідача про наявність розбіжностей в наданих Позивачем до митного оформлення документах є формальними, несуттєвими та такими, що стосуються фактів або обставин, які не впливають на рівень заявленої Позивачем митної вартості товарів.
Окрім того, додатково за ініціативою позивача, було залучено у якості експерта для проведення експертизи Торгово-промислову палату України, яка у своєму висновку № ГО-ГО-512 від 08.05.2024 року, підтвердила відповідність ринкової вартості, який надійшов за контрактом та відповідним комерційним інвойсом.
Висновок експертизи ТПП безпідставно не був взятий до уваги відповідачем при винесені рішення про коригування митної вартості товарів.
Окрім того, в рішенні про коригування митної вартості товарів №UА100180/2024/000013/2 від 08.05.2024 р. та картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100180/2024/000176 відповідача не міститься підстави та джерело інформації для визначення митної вартості товару, які на думку Відповідача слід застосувати.
У листуванні, проведеної в рамках консультації із митним органом, відповідач зазначив, що числове значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, становить:
товар №1 - 2,4263 EUR/кг; товар №2 - 2,3027 EUR/кг; товар №3 - 2,5242 EUR/кг;
товар №4 - 1,7676 EUR/кг; товар №6 - 1,6629 EUR/кг;
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів:
тов.1 - митна декларація від 07.05.2024 № 24UA100180005899U2;
тов.2 -митна декларація від 25.04.2024 № 24UA209230037314U8
тов. 3 -митна декларація від 23.04.2024 № 24UA100330507527U1
тов.4 -митна декларація від 23.04.2024 №24UA100330507527U1
тов.6-митна декларація від 15.02.2024 №24UA209230014864U2.
При цьому, митна вартість Відповідачем визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідач належно не аргументує застосування саме такого резервного методу визначення митної вартості, а лише перераховує методи та обирає його методом виключення.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження Позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації з іншої декларації, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено.
Також слід враховувати, що обрання для порівняння іншої декларації здійснено без врахування об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 818/1186/17).
У постанові від 21.10.2021 р. у справі № 420/4820/19 Верховний Суд вказав, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій Позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 55 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен зробити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Окрім того, в такому випадку митним органом в рішенні повинна бути зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом під час визначення митної вартості оцінюваних товарів, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
Однак в рішенні про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару, повних характеристик та умов поставки товару, ціну якого було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом під час визначення митної вартості товару Позивача, що свідчить про порушення інспектором митного органу ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічна правова позиція щодо обов'язкової обґрунтованості рішень митних органів про коригування митної вартості товарів за резервним методом міститься в рішеннях Верховного Суду України, зокрема в постанові від 21.01.2020 р. у справі № 813/5405/15, у постанові від 31.01.2020 р. у справі № 804/7761/16.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 р. у справі № 815/3400/17.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження Позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено.
Також слід враховувати, що ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 818/1186/17).
Враховуючи, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA100180/2024/000013/2 від 08.05.2024 р. року не містить інших, належним чином обґрунтованих підстав для неможливості визначення митної вартості товару Позивача за ціною контракту (реальні розбіжності в документах, надання неповної інформації, неможливість перевірити числове значення заявленої декларантом митної вартості тощо), здійснення митним органом коригування митної вартості товару Позивача на підставі наявної у митного органу інформації про вищий рівень митної вартості задекларованих раніше аналогічних товарів, є неналежним, необґрунтованим.
Як наслідок, рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100180/2024/000013/2 від 08.05.2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2024/000176 від 08.05.2024 року є неналежними.
Так, положеннями ст.ст.179, 189, 190 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Матеріали справи не місять належних та допустимих доказів про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Відповідно до ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила:
на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Згідно з ч.1 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Ураховуючи те, що в частині витрат на правничу допомогу рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 12.12.2024 та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова