26 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20418/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року
у справі №160/20418/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо відмови (оформленої листом від 23.07.2024 за №41784-28867/М-01/8-0400/24) ОСОБА_1 з 01.02.2023, на підставі, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідки про розмір грошового забезпечення від 06.05.2024 №ФД96947, за нормами, чинними на 01.01.2023, провести перерахунок і виплату пенсії за вислугу років у розмірі 77% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області провести ОСОБА_1 з 01.02.2023, на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідки про розмір грошового забезпечення від 06.05.2024 №ФД96947, за нормами, чинними на 01.01.2023, перерахунок і виплату пенсії за вислугу років у розмірі 77% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №160/20418/24 адміністративний позов Маслюженка задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФД96947 від 06.05.2024, виданої станом на 01.01.2023 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2023 року, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФД96947 від 06.05.2024 станом на 01.01.2023 року, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судом зазначено, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. Суд вказав, що обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки. При цьому, відмовляючи в частині позовних вимог щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначив, що у розглянутому випадку перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача ще не проведений, обчислення пенсії виходячи з такого розміру та розміру її складових не є спірним, права позивача в цій частині не порушені, отже вимоги заявлені на майбутнє, стосуються можливого порушення права позивача, є передчасними.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №160/20418/24, в частині відмови в перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що у пенсійного органу відсутні підстави для обмеження пенсії позивача максимальним розміром. Таке обмеження призведе до порушення прав позивача на отримання пенсії в належному розмірі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №160/6250/24, ІНФОРМАЦІЯ_4 складено оновлену довідку №ФД96947 від 06.05.2024 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ,
Позивач 24.06.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії відповідно до наданої довідки у розмірі 77% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
На звернення позивача відповідачем надано лист “Про надання відповіді» від 23.07.2024, яким повідомлено про відсутність законних підстав для перерахунку пенсії на підставі наданої довідки, зазначено , що у рішенні суду від 01.05.24 р. у справі № 160/ 6250/24 не зобов'язано органи пенсійного фонду вчиняти дії щодо перерахунку пенсії по відношенню до позивача.
Станом на дату звернення до суду, відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивача на підставі виданої довідки, що й стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог щодо перерахунку пенсії у розмірі 77% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, судом першої інстанції зазначено, що це є вимогами на майбутнє оскільки відповідачем у цій частині вимог не відмовлено.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо частини вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, з огляду на наступне.
Щодо відсоткового розміру пенсії.
Як вбачається з листа відповідача, а також з роздруківок здійснених перерахунків, пенсійним органом здійснюється нарахування та перерахунок пенсії виходячи з 77% від розміру грошового забезпечення, хоча пенсія мені була призначена в розмірі 95% розміру грошового забезпечення. Право ОСОБА_1 на отримання пенсії у зазначеному відсотковому розмірі підтверджено матеріалами пенсійної справи, а також судовим рішенням у справах №160/4349/19, №160/11099/21, №160/4064/24 що набрали законної сили та є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІщодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2019рокуу справі № 240/5401/18(№Пз/9901/58/18).
Після неодноразових проведених перерахунків основний розмір пенсії позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області постійно зменшується з 77% до 70% від грошового забезпечення, що свідчить про порушення права позивача та не дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, судова колегія не погоджується з висновком суду щодо передчасності даної вимоги, оскільки у своєму зверненні до пенсійного органу позивач просив здійснити перерахунок на підставі оновленої довідки в розмірі 77% від розміру грошового забезпечення, і у відповіді відповідачем зазначено про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки в розмірі 77%.
Таким чином, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права та його відновлення буде зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 06.05.2024 №ФД96947, у розмірі 77% грошового забезпечення.
Щодо застосування обмеження пенсійної виплати максимальним розміром.
Частиною 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджував, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
З огляду на те, що положення ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано Конституційним Судом України неконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20.12.2016. При цьому внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є по своїй суті повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому ці зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження максимального розміру пенсії.
Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія повинна виплачуватись без обмеження максимальним розміром, тобто в розмірі її фактичного нарахування.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року у справі №360/1428/17.
З огляду на наведене, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пенсії позивача максимальним розміром, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Крім того, наявність у позивача права на отримання пенсії без застосування обмеження максимальним розміром при її нарахуванні та виплаті все підтверджена рішеннями суду у справі №160/13075/20, №160/11099/21, №160/13827/22, №160/12183/23, №160/4064/24, що набрали законної сили та є обов'язковими до виконання.
Колегія суддів зазначає, що хоча у листі відповідача від 23.07.2024 не зазначено про відмову у перерахунку пенсії без застосування обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, разом з тим, позивач зазначав про дану вимогу у своєму зверненні. Той факт, що пенсійним органом проігноровано всі вимоги особи під час розгляду заяви про перерахунок пенсії не може свідчити про відсутність такого права у особи та відсутність у органу державної влади ретельно розглядати адресовані до нього звернення та реагувати на них.
За таких обставин з метою належного захисту прав позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини по справі та не надано їм належну оцінку, що призвело до неправильного вирішення питання щодо поставлених позовних вимог. Керуючись приписами ст. 317 КАС України, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про повне задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №160/20418/24 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Прийняти в цій частині нову постанову про повне задоволення позовних вимог.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо відмови (оформленої листом від 23.07.2024 за №41784-28867/М-01/8-0400/24) ОСОБА_1 з 01.02.2023, провести перерахунок і виплату пенсії за вислугу років у розмірі 77% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області провести ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок і виплату пенсії за вислугу років у розмірі 77% грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.
В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №160/20418/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко