27 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1444/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року (суддя Пасічник Ю.П.)
у справі №340/1444/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 та 2023 роки, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2022 та 2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 станом на день видання наказу про виплату грошової допомоги для оздоровлення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період проходження служби, а саме: в 2022 та 2023 роках позивачу виплачена грошову допомогу на оздоровлення, при визначенні розміру якої не враховано додаткові винагороди, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що правова природа виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, носить характер винагороди, а тому, в силу п. 6 розділу ХХІІІ Порядку 260, не має враховуватись при визначенні розміру грошової допомоги для оздоровлення. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Скаржник вважає, що аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України №168 вказує, що додаткова винагорода, яка передбачена цією постановою, відповідає ознаками щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер. Відтак, скаржник зазначає, що відповідач протиправно не врахував до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки, додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до довідки від 26.10.2023 №983 позивач в період з 05.09.2014 по 25.10.2023 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Згідно наказу відповідача від 25.10.2023 №298 позивача звільнено з військової служби.
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 та 2023 роки, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Згідно з пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова №704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», якою, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У подальшому до постанови №168 Кабінетом Міністрів України внесено ряд змін постановами №217 від 07.03.2022; №350 від 22.03.2022; №400 від 01.04.2022; №754 від 01.07.2022; №793 від 07.07.2022; №1066 від 27.09.2022; №1146 від 08.10.2022; №43 від 20.01.2023, №836 від 09.08.2023, №1001 від 15.09.2023, №1162 від 07.11.2023.
Спірним у цій справі є питання включення відповідачем додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу грошової допомоги для оздоровлення на відповідний рік.
Вирішуючи питання щодо того, чи є передбачена постановою №168 додаткова винагорода такою винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення необхідно виходити з того, що вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) в залежності від виконання завдань.
Разом з тим, жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення, додаткової винагороди, передбаченої постановою №168.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що питання можливості урахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення було предметом дослідження Верховним Судом, яким у постановах від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, від 23 вересня 2024 року у справі № 240/33138/23, від 26 листопада 2024 року у справі №240/24842/23, висловлено правову позицію суть якої полягає в тому, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, яка за своєю правовою природою є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану, не включається до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи позивача, що відповідач протиправно не врахував до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки, додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №340/1444/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко