27 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 335/11433/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції,
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2024 року (суддя Воробйов А.В.)
у справі №335/11433/23
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції,
третя особа: рядовий поліції 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Курченко Костянтин Олександрович,
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, визнання протиправними дій та відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа: рядовий поліції 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Курченко Костянтин Олександрович, в якому просив:
визнати протиправними дії інспектора УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України рядового Курченко К.О., які мали місце 13.11.2023 щодо безпідставного зупинення ТЗ позивача;
визнати протиправними дії інспектора УПП Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України Курченко К. О., які мали місце 13.11.2023 і полягали у безпідставній відмові особі, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;
визнати протиправними дії інспектора УПП Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України Курченко К.О., які мали місце 13.11.2023 і полягали у незабезпеченні адвокатом (захисником) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та заявила відповідно усне клопотання;
визнати протиправними дії інспектора УПП Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України Курченко К.О., які мали місце 13.11.2023 і полягали у безпідставній відмові особі, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи та заявив усне клопотання: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти письмові клопотання;
визнати протиправними дії інспектора УПП Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України Курченко К.О., які мали місце 13.11.2023 і полягали у безпідставній відмові особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та заявив усне клопотання, про перенесення розгляду справи на іншу зручну обом сторонам дату з метою реалізації своїх прав;
визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАТ № 8133323 від 13.11.2023;
стягнути на корись позивача з УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції за рахунок коштів Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.;
провадження по адміністративній справі відносно позивача закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.11.2023 під час керування автомобілем позивач був зупинений працівниками патрульної поліції, та повідомлено, що позивач проїхав на заборонений сигнал світлофору «червоний». Позивач заперечив це та попрохав надати відеодокази. Після чого, інспектор поліції Курченко К.О. без надання доказів порушення ПДР повідомив, про розгляд адміністративної справи. Позивачем було заявлено усне клопотання про необхідність скористатися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, пославшись на положення ст.268 КУпАП та на рішення ВС №640/16220/16-а. Також, позивач клопотав про перенесення розгляду справи на іншу дату, яка буде погоджена із позивачем. На всі заявлені позивачем клопотання інспектором поліції Курченко К.О. відмовлено без повідомлення причин та складена постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ №8133323 від 13.11.2023, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП за порушення п.8.7.3. «є» ПДР України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Позивач вважає такі дії протиправними, а постанову серії ЕАТ №8133323 від 13.11.2023 такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена відповідачем за відсутності події та складу правопорушення.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України рядового Курченко Костянтина Олександровича, які мали місце 13.11.2023, щодо безпідставного зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України рядового Курченко Костянтина Олександровича, які мали місце 13.11.2023 і полягали у безпідставній відмові ОСОБА_1 при розгляді справи про адміністративне правопорушення користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Визнано протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України рядового Курченко Костянтина Олександровича, які мали місце 13.11.2023 і полягали у незабезпеченні адвокатом (захисником) Беклеміщева Сергія Олеговича, який притягається до адміністративної відповідальності та заявив відповідне усне клопотання.
Визнано протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України рядового Курченко Костянтина Олександровича, які мали місце 13.11.2023 і полягали у безпідставній відмові ОСОБА_1 при розгляді справи про адміністративне правопорушення знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти письмові клопотання.
Визнано протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України рядового Курченко Костянтина Олександровича, які мали місце 13.11.2023 і полягали у безпідставній відмові ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення з метою реалізації його прав.
Визнано протиправною та скасовано постанову серії ЕАТ №8133323 від 13.11.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП закрито через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Суд виходив з того, що з долученого відповідачем до матеріалів справи диску, на якому міститься відеозапис подій, які мали місце 13.11.2023 під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однозначно не вбачається, що позивач перетнув «стоп-лінію» на заборонений сигнал світлофора. За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії ЕАТ №8133323 від 13.11.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій рядовий поліції 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Курченко Костянтин Олександрович, суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначених позовних вимог.
Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди у сумі 50000,00 грн, суд зазначив, що позивач не надав належних доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав, моральних переживань, стану здоров'я тощо, тому, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Скаржник зазначає, що поліцейські при зупинці транспортного засобу позивача діяли у відповідності до вимог діючого законодавства, позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення вимог п.8.7.3. «є» ПДР України, відповідно відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди. До відзиву на позовну заяву Департаментом патрульної поліції долучено відеозапис з портативних відеореєстраторів співробітників поліції та відеозапис з відео реєстратора, який встановлений у службовому автомобілі, що є беззаперечним доказом вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості саме в цій частині.
Рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8133323 від 13.11.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Відповідно до змісту вказаної постанови суть адміністративного правопорушення полягає в такому: 13.11.2023 о 13:45 год. по бульвару Центральному, 3, в м. Запоріжжя ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Tesla Model, державний номер НОМЕР_1 , здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофору червоний і жовтий, що забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу, чим порушено п.8.7.3. «є» ПДР України.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови та визнання протиправними дій є предметом спору, який передано на вирішення суду.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Щодо наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
За змістом оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.8.7.3 «є» Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 8.7.3 «є» ПДР України, сигнали світлофора мають такі значення: поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу;.
Згідно із ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, проїзд на заборонений сигнал світлофора створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, відеозапис, який був наданий відповідачем до суду першої інстанції, у розумінні ст.251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
В той же час, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що з вказаного відеозапису неможливо встановити факт порушення позивачем вимог п.8.7.3 «є» ПДР України.
Так, на відеозйомці Бк 470292 не вбачається самого факту події, а саме: рух транспортного засобу на заборонений сигнал світлофору. З вказаної відеозйомки не вбачається, що позивач перетнув стоп-лінію на заборонений сигнал світлофора. На відео зафіксовано лише те, що на сфітлофорі був сигнал зеленого кольору.
Суд також враховує, що відповідно до п.8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Згідно із п.8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
З огляду на аргументи, які наведені у позові, позивач стверджує, що на момент виїзду його транспортного засобу на світлофор на останньому був зелений сигнал.
Вказані пояснення були надані позивачем і під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення. Однак, належної оцінки відповідачем вказаним аргументам позивача надано не було, зокрема, не надано об'єктивної оцінки ситуації, яка склалася на дорозі, та не встановлено чи мав позивач можливість здійснити зупинку транспортного засобу у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування та не створюючи перешкод для інших учасників руху.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки наданий відповідачем доказ не свідчать про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена вказаною нормою права.
Виходячи в вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми права в частині визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАТ №8133323 від 13.11.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі, тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції у цій частині відсутні.
Щодо доводів скаржника про незаконність зупинки транспортного засобу інспектором поліції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що водій транспортного засобу, є учасником дорожнього руху, який зобов'язаний знати і неухильно дотримувати вимог Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»).
Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, визначені обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю
Водій має право: в) знати причину зупинки, перевірки та огляду транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду; г) вимагати від особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та зупинила транспортний засіб, пред'явлення посвідчення її особи; д) оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства (п.2.14 ПДР).
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»).
Таким чином, наведеними вище нормативно-правовими актами чітко регламентовано порядок взаємодії працівників патрульної поліції із водіями, як учасниками дорожнього руху.
При цьому, Правилами дорожнього руху не передбачено право водія не зупинятися на вимогу поліцейського та/чи не пред'являти документи, які дозволяють керувати транспортним засобом. Водій не позбавлений права оскаржити дії поліцейського з приводу підстав зупинення транспортного засобу.
В даному випадку, доводи позивача про безпідставність зупинення його транспортного засобу інспекторами поліції є неспроможними.
Також, суд не приймає доводи позивача, що відповідачем не забезпечено реалізацію права позивача на юридичну допомогу та безпідставно не задоволено відповідне клопотання.
Положеннями КУпАП, що регулюють порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КУпАП, тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
В спірному випадку, з огляду на характер інкримінованого правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, тому подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що законом не визнана обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
За правилами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Таким чином, на законодавчому рівні визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
У постанові від 17 липня 2019 року у справі № 655/470/16-а Верховний Суд підкреслив, що стаття 278 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції зобов'язаний дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Тож, положення КУпАП закріплюють процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, та містить застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Недотримання інспектором поліції у процесі винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визначеної КУпАП процедури призводить до порушення права особи приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення та інших прав, визначених статтею 268 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 березня 2018 року № 690/233/17 та від 31 січня 2019 року №760/10803/15-а.
В спірному випадку, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у спрощеному порядку безпосередньо на місці вчинення правопорушення, що, як зазначено вище, не передбачає обов'язкової присутності адвоката, при цьому, особа не була позбавлена можливості отримати юридичну консультацію в телефонному режимі, тому твердження позивача, що під час розгляду справи його було позбавлено права на юридичну допомогу є помилковими. Долучений до пояснень відповідача відео-диск відтворює події розгляду адміністративної справи.
З наведених вище підстав суд вважає також безпідставними доводи позивача щодо його усного клопотання про перенесення розгляду справи на іншу зручну дату з метою реалізації своїх прав.
Суд наголошує, що порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення не встановлює обов'язок інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права. Поліцейський згідно з законодавством лише ознайомлює особу з її правами, однак, виключно така особа вирішує, чи скористається він своїми правами і в який спосіб.
Також щодо вимог позивача про визнання протиправними дій рядового поліції 3 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області Курченка К.О., суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З аналізу вищезазначеного випливає те, що визнанням протиправним та скасуванням рішення суб'єкта владних повноважень у справі фактично охоплюються і вимоги щодо визнання протиправними дій по складанню оскаржуваної постанови, оскільки при прийнятті зазначеного рішення, діям суб'єкта владних повноважень надається відповідна правова оцінка, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Виходячи в вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для частково скасування рішення суду в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України рядового Курченка Костянтина Олександровича та ухвалення нового рішення в цій частині про відмову в їх задоволенні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2024 року у справі №335/11433/23 скасувати в частині задоволених вимог про визнання протиправними дій інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України рядового Курченка Костянтина Олександровича, прийняти нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2024 року у справі №335/11433/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст.272, ч.5 ст.328 КАС України).
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко