26 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15682/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року по справі № 160/15682/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 листопада 2024 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, направлена через підсистему “Електронний суд».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви; сплатити (доплатити) судовій збір у розмірі 2906,88 грн.
10.12.2024 до суду апеляційної інстанції через підсистему “Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору, а саме платіжної інструкції №8189 від 09.12.2024 про сплату судового збору в сумі 2906,88 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року скаржнику встановлено строк у 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги у повному обсязі, а саме шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 18.12.2024 доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 18.12.2024 о 20:31 год.
24.12.2024 до суду апеляційної інстанції через підсистему “Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року по цій справі було надіслано на електронну адресу Головного управління та отримано ним лише 18.10.2024 о 16:47 год. та зареєстровано в підсистемі електронного документообігу 22.10.2024 за №83409/7 (фрагмент екрана з підсистеми «Електронний суд» додано до заяви). Посилаючись на наведене, скаржник зазначає, що суд першої інстанції своїми діями, порушуючи визначені ст.251 КАС України строки направлення процесуальних документів, фактично позбавив можливості Головне управління своєчасно оскаржити судове рішення.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За змістом частин 5-6 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
При цьому якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд встановив, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 09.09.2024, за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, ухвалено рішення, копія якого доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 18.10.2024 о 18:10 год. згідно довідки про доставку електронного листа.
В заяві про поновлення пропущеного процесуального строку відповідач також вказує про те, що оскаржуване судове рішення доставлено до електронного кабінету Головного управління 18.10.2024.
Отже, суд першої інстанції виконав процесуальний обов'язок щодо надіслання судового рішення учаснику справи (відповідачу) у спосіб, передбачений ст. 251 КАС України, та з 18.10.2024 (дати доставки до електронного кабінету) скаржник був обізнаний про наявність оскаржуваного судового рішення, що останнім не заперечується.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення з цією апеляційною скаргою, скаржник посилається на те, що надіслання судом вищевказаного судового рішення відбулося поза межами встановленого ст. 251 КАС України строку, що, за позицією скаржника, фактично позбавило Головне управління на своєчасне оскарження його в апеляційному порядку.
З приводу таких доводів скаржника, слід зауважити на тому, що при визначенні дати, з якої починається облік процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі, суд виходив саме з дати вручення копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачу.
Так, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, врахувавши фактичний час доставки судового рішення до електронного кабінету відповідача (після 17:00 год. 18.10.2024) та положення статті 251 КАС України, суд вказав на те, що в даному випадку датою вручення судового рішення слід вважати 21.10.2024.
У зв'язку з чим, відлік строку на апеляційне оскарження, що визначений п.1 ч.2 ст.295 КАС України, розпочинається 22.10.2024 та останнім днем такого строку є 20.11.2024.
Разом з тим, суд встановив, що апеляційна скарга ГУ ПФУ подана до суду лише 26.11.2024, тобто поза межами тридцятиденного строку з дати вручення судового рішення.
Вказуючи на факт несвоєчасного надіслання судового рішення, скаржник жодним чином не обгрунтовує те, яким чином вказана обставина унеможливила звернення відповідача з цією апеляційною скаргою у тридцятиденний строк з дня вручення рішення суду, тобто у період з 22.10.2024 по 20.11.2024.
Суд зауважує на тому, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Однак, як при зверненні з апеляційною скаргою, такі і в заяві про поновлення пропущеного строку, скаржником не зазначено причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б свідчили про існування обставин об'єктивного і непереборного характеру, які істотно ускладнили або унеможливили подання відповідачем апеляційної скарги у тридцятиденний строк з моменту отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення, тобто у період з 22.10.2024 по 20.11.2024.
Зважаючи на викладене, вищевказані доводи скаржника з посиланням на неможливість своєчасного подання апеляційної скарги з підстав його несвоєчасного надіслання судом, в контексті описаних обставин, суд вважає необґрунтованими.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку, скаржник не зазначає та не надає.
З цих підстав, суд доходить висновку щодо недоведення скаржником поважності причин пропуску строку на звернення до суду з цією апеляційною скаргою та відсутності підстав для поновлення пропущеного строку.
Частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N° 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «МШ «Голуб» проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним: воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року по справі № 160/15682/24.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року по справі № 160/15682/24.
Ухвала набирає законної сили з 26.12.2024 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк