Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.
27 грудня 2024 р. Справа № 520/29929/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коломійцева Миколи Миколайовича на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.10.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коломійцев М.М. звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган), які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення, зазначеного в довідці Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 22-1201/4.1/4.1.4/8-24 від 18.09.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення зазначеного в довідці Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 22-1201/4.1/4.1.4/8-24 від 18.09.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 з підстав, встановлених ч. 3 ст. 45 КАС України, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Повертаючи позов, суд дійшов висновку про наявність підстав вважати наявним у даному випадку цілеспрямоване та усвідомлене зловживання представником позивача процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов'язків, що у свою чергу свідчить про перешкоджання здійсненню правосуддя у порядку, визначеному процесуальним законом.
В ухвалі зазначено, що за даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що представник позивача Коломойцев М.М. 08.10.2024 вже подавав до суду позов аналогічного змісту з аналогічними вимогами до того ж самого відповідача, якому присвоєно номер № 520/28184/24 відповідно, який ухвалою судді був залишений без руху у зв'язку з несплатою судового збору при поданні позову до суду та у подальшому був повернутий позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви.
Позовна заява, якій присвоєно номер № 520/29929/24, надійшла до суду в другий раз та за протоколом автоматизованого розподілу від 29.10.2024 була передана до провадження судді.
Отже, представником позивача протягом двох тижнів (з 08.10.2024 по 29.10.2024) подано до суду дві аналогічні позовні заяви.
Водночас, у вищевказаній позовній заяві зазначено про порушення прав позивача з тих підстав, що й у даній позовній заяві, а отже підстави та предмет позову за зазначеною позовною заявою є аналогічним, а представник позивача у позові в даній справі повторно заявив ті ж вимоги, що були заявлені у вищезазначеній справі.
Також, в ухвалі зазначено, що до позовної заяви у вищезазначеній справі та до даної позовної заяви представником позивача не додано квитанцію про сплату судового збору. При цьому, в тексті позовних заяв зазначається вимога про стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору та ухвалою судді про залишення позовної заяви без руху у вищезазначеній справі позивачу було роз'яснено про необхідність сплати судового збору в установленому розмірі, тобто позивач (представник позивача) був обізнаний про необхідність сплати судового збору.
За наведеного суд визнав, що описані вище дії представника позивача спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом справ, що розцінюється суддею як зловживання процесуальними правами.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коломійцев М.М. просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивача зазначає, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду. Зловживання правом на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною. Зауважуємо, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
Також представник позивача зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 520/28184/24 внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху (надання доказів про сплату судового збору) було повернуто позов ОСОБА_1 . Після постановлення названої ухвали, позивач скористався правом на повторне звернення до суду, право на що чітко передбачено ч. 8 ст. 169 КАС України та 29.10.2024 звернувся знов до суду з позовом (справа № 520/29929/24). Таким чином, на момент звернення до суду з позовом у справі № 520/29929/24 у провадженні Харківського окружного адміністративного суду були відсутні інші справи, окрім вказаної, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет та, з тих самих підстав. У даному випадку, з боку позивача відсутнє зловживання правами а, суд першої інстанції до такого зловживання фактично відніс законне право позивача, визначене ч. 8 ст.169 КАС України
До маніпуляції авторозподілом суд першої інстанції відніс ті обставини, що позивач, замість того, щоб виконати вимоги ухвали суду про залишення позову без руху у справі № 520/28184/24, повторно подав позов до суду у справі № 520/29929/24, хоча є, як зазначив суд, обтяженим обов'язком з їх виконання. Однак, така маніпуляція авторозподілом з боку позивача є відсутньою оскільки звернення до суду з тотожними спорами відбулось лише двічі, а не багаторазово, системно та одночасно (тобто, коли у провадженні суду одночасно перебуває низка однакових справ за суб'єктивним складом, підставами та предметами позовів) та повторне звернення до суду здійснено після постановлення ухвали про повернення першого позову.
Крім того, представник позивача зазначив, що ті конкретні обставини, наявність яких, зумовлює існування зловживання правами у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України законодавцем конкретизовано у п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС, а саме: позовна заява повертається позивачеві якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Таким чином, тільки у разі одночасного перебування у провадженні суду декількох однакових справ, подання відповідних подальших однакових позовів ( окрім самого першого) вважається зловживанням правами.
Невиконання обов'язку, який було покладено на позивача у справі № 520/28184/24 (невиконання вимог ухвали про залишення позову без руху) спричиняє лише один вид процесуальних наслідків, який передбачено п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, за яким, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк
На час розгляду справи, відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Відповідно до частини 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід скасувати, з огляду на наступне.
Згідно з п. 6 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одним з видів адвокатської діяльності є представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді (п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Таким чином, при здійсненні представництва інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення, зокрема, адміністративного судочинства адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, використовуючи процесуальні права та виконуючи процесуальні обов'язки, визначені відповідними положеннями КАС України. При цьому, адвокат, як представник сторони або третьої особи, зобов'язаний добросовісно користуватися належними процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Нормами статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 КАС України).
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (ч. 2 ст. 45 КАС України).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 45 КАС України).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 5 ст. 45 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Отже, ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу. При цьому, наведений у ч. 2 ст. 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Колегія суддів зазначає, що наведений у ч. 2 ст. 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 520/28184/24 позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення зазначеного в довідці Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 22-1201/4.1/4.1.4/8-24 від 18.09.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення зазначеного в довідці Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 22-1201/4.1/4.1.4/8-24 від 18.09.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром залишений без руху, до усунення позивачем у строк, встановлений судом, недоліків позовної заяви (№ рішення 122195399).
Ухвалою того ж судді від 22.10.2024 означена позовна заява повернута позивачу, з підстав, встановлених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, - невиконання вимог ухвали від 09.10.2024 (№ рішення 122481891).
За приписами ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
29.10.2024 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Коломойцевим М.М. (документ сформований в системі «Електронний суд») до Харківського окружного адміністративного суду подана позовна заява у справі № 520/29929/24, (а.с. 1-7).
Документи про сплату позивачем судового збору за подання адміністративного позову або документ, який би посвідчував звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору до позовної заяви представником позивача не додані.
Приходячи до висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги представника позивача, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції у ухвалі суду від 01.11.2024 про те, що «… в позовній заяві зазначено про порушення прав позивача з тих підстав, що й у даній позовній заяві, а отже підстави та предмет позову за зазначеною позовною заявою є аналогічним» не підтверджується допустимими та належними доказами - оскільки в матеріалах справи, які надано судом першої інстанції в межах апеляційного оскарження ухвали від 01.11.2024 відсутній адміністративний позов позивача, який був поданий ним до суду у межах справи № 520/28184/24 і якому судом першої інстанції надано оцінку в ухвалі від 01.11.2024 у справі № 520/29929/24, а тому колегія суддів вважає, що висновок суду про зловживання позивачем своїми процесуальними правами шляхом звернення до суду з аналогічним позовом не підтверджується допустимими доказами.
Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України).
Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коломійцева Миколи Миколайовича - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі № 520/29929/24 - скасувати, справу направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова