Головуючий І інстанції: Литовченко О.В.
27 грудня 2024 р. Справа № 592/15765/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Архипенко Олексія Ігоровича на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 жовтня 2024 року у справі № 592/15765/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектору взводу № 2 роти « 2 батальйону 1 полку 1 УПП в Житомирській області ДПП Кобильського Анатолія Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
24.09.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Архипенко О.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3105908, від 22.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., а справу закрити.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано позивачеві строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надання до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.
Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема, статус ветеранів війни-учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їх прав, пов'язаних винятково із статусом бойових дій, і не поширюються із вимогами, що виходять за межі таких правовідносин, а отже, не стосуються соціального і правового захисту учасників бойових дій.
01.10.2024 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Архипенко О.І. до суду надійшла заява, у якій останній просив відкрити провадження у справі № 592/15765/24..
В обґрунтування заяви представником позивача зазначено, що застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI має відбуватися при зверненні осіб, які в ньому зазначені, до суду у зв'язку з порушенням будь-яких їхніх прав, а не тільки тих, які безпосередньо пов'язані з відповідним їх статусом (учасником бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета й підстав їхніх позовів. При цьому відповідне звільнення від сплати судового збору має відбуватися на всіх стадіях судового процесу. Такого висновку дійшла колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 03.07.2024 у справі № 567/79/23 про передачу справи на розгляд Великої Палати ВС для відступу від попереднього правового висновку ВП ВС.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху повторно, та надано позивачеві строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надання до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.
Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що пільги учасників бойових дій стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2020 у справі № 9901/70/20.)
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Повертаючи позов на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 18.10.2024 зазначені в ухвалі недоліки не усунені.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Архипенко О.І. просить скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.10.2024, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аргументи, наведені представником позивача в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у заяві від 01.10.2024 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На час розгляду справи, відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Частиною 2 ст. 312 КАС України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін, з огляду на наступне.
Частиною третьою ст. 161 КАС України установлено, що особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 8 ст. 160 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, ненадання позивачем документа про сплату судового збору є підставою для залишення позовної заяви без руху, яка у разі неусунення такого недоліку, повертається особі, що її подала.
За змістом частин першої, другої статті 132 КАС України, судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI.
За приписами п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-XII).
У статті 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI у сукупності з положеннями ч. 2 ст. 22 Закону № 3551-XII дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з реалізацією їхнього правового статусу.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Законом № 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Як вже було зазначено вище, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551-ХІІ. При цьому, серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 640/20463/20.
Предметом розгляду даної справи є оскарження позивачем постанови у справі про адміністративне правопорушення, тобто вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону № 3551-XII.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Через наявність таких обставин відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя постановив ухвалу про залишення позовної зави без руху, згідно з якою позивач мав подати документ про сплату судового збору або докази звільнення його від сплати цього платежу.
Оскільки позивач не усунув указаних судом в ухвалі від 03.10.2024 недоліків позовної заяви щодо сплати судового збору, суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву, як це передбачено п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України.
Таким чином, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву з підстав неусунення недоліків позову, вірно застосував положення п. 1 ч. 4 ст. 169, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Посилання скаржника на ухвалу колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 567/79/23 про передачу справи на розгляд Великої Палати ВС для відступу від попереднього правового висновку ВП ВС, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11.09.2024 справу № 567/79/23 повернула на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Повертаючи справу № 567/79/23, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Архипенко Олексія Ігоровича залишити без задоволення, а ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 жовтня 2024 року, - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц