Головуючий І інстанції: Шевченко О.В.
27 грудня 2024 р. Справа № 520/29244/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Філатова Павла Аркадійовича на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
21.10.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Філатов П.А. звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить частково скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0049567-2414-2034 від 17.08.2021.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.
Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що в позовній заяві зазначено, що про оскаржуване податкове повідомлення - рішення позивач дізнався з чого ГУ ДПС у Харківській області № 36190/6/20-40-24-05-10 від 03.07.2023 та № 33892/6/20-40-24-05-11 від 25.07.2024. Однак, із позовною заявою представник позивача звернувся до суду лише 21.10.2024 направивши її через систему «Електронний суд», тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення, передбаченого статтею 122 КАС України.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа від 30.10.2024, копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 про залишення позовної заяви без руху представник позивача - адвокат Філатов П.А. отримав - 29.10.2024 о 21:34 год.
04.11.2024 на виконання ухвали суду через систему «Електронний суд» представником позивача надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просив суд поновити пропущений позивачем строк на оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0049567-2414-2034 від 17.08.2021 з дати завершення звірки даних, а саме - з 23.09.2024.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Повертаючи позов на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що з позовною заявою представник позивача звернувся до суду лише 21.10.2024 направивши її через систему «Електронний суд», тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення, передбаченого статтею 122 КАС України. Також, суд першої інстанції зазначив, що подача платником податків заяви про звірку в порядку статті 266 ПК України не змінює момент початку перебігу строку на оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу - коли платник податків дізнався про оскарження рішення, в даному конкретному випадку - 03.07.2023, про що зазначено самим представником позивача в позовній заяві.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Філатов П.А. просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аргументи, наведені представником позивача в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у заяві від 04.11.2024 на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На час розгляду справи, відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін, з огляду на наступне.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Проте, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Вимоги до позовної заяви та документи, що додаються до неї, викладено в статтях 160 та 161 КАС України й згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 у постанові від 27.01.2022 сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 560/7714/23, від 16.11.2023 у справі № 420/8162/23, від 29.08.2024 у справі № 560/17663/23.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач (через представника звернувся до суду 21.10.2024 з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0049567-2414-2034 від 17.08.2021, щодо (визначення) нарахування йому податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2020-2021 в розмірі 29 554.76 грн.
В позовній заяві представник позивача зазначає, що про оскаржуване податкове повідомлення - рішення дізнався з Електронного кабінету платника податків. Отримати ППР на руки не виявилось за можливе, оскільки воно є в єдиному екземплярі і зберігалось в будівлі Київської ДПІ, яка внаслідок ракетних обстрілів у вересні 2022 була пошкоджена. Про це відповідач повідомив листами № 36190/6/20-40-24-05-10 від 03.07.2023 та № 33892/6/20-40-24-05-11 від 25.07.2024.
Як вбачається з листа ГУ ДПС у Харківській області від 30.07.2023 № 36190/6/20-40-24-05-10, відповідачем було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 09.06.2023 та надано відповідь, відповідно до якої згідно інформаційно - телекомунікаційної системи в автоматичному режимі було сформовано податкове повідомлення- рішення від 01.03.2021 № 0049567-2414-2034 у сумі 29 554.76 грн.
Вищевказане податкове повідомленням-рішенням по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі- ППР), за 2020 рік, було направлено засобами поштового зв'язку, на податкову адресу відповідно до даних ДРФО ( АДРЕСА_1 ).
Зазначено, що 06.09.2022 року та 09.09.2022 року внаслідок російської агресії пошкоджено приміщення за адресою: м. Харків, пр. Науки, 9 та приміщення за адресою: АДРЕСА_2 відповідно. Враховуючи вище викладене надати копію податкового повідомлення - рішення не є можливим.
Також, як вбачається з листа ГУ ДПС у Харківській області № 33892/6/20-40-24-05-11 від 25.07.2024 розглянуло запит представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Філатов П.А. від 18.07.2024 № 18/7-д щодо податкового повідомлення рішення від 01.03.2021 № 0049567-2414-2034 та повідомлено, що на теперішній час відсутня можливість надати копію (дублікат) або відновити податкове повідомлення-рішення від 01.03.2021 № 0049567-2414-2034 (відповідь від 03.07.2023 № 36190/6/20-40-24-05-10).
Також зазначено, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, та зазначає сам позивач, про оскаржуване податкове повідомлення - рішення позивач дізнався з листа ГУ ДПС у Харківській області № 36190/6/20-40-24-05-10 від 03.07.2023.
Однак, із позовною заявою представник позивача звернувся до суду лише 21.10.2024 направивши її через систему «Електронний суд», тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення, передбаченого статтею 122 КАС України.
Представник позивача вважає, що в даному випадку строк на оскарження податкового повідомлення - рішення слід обраховувати саме з дати завершення звірки даних, проведеної в порядку пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України.
Колегія суддів зазначає, що адміністрування вказаного податку та порядок взаємодії платника з контролюючим органом регламентовані ст. 266 ПК України, як передбачає певні відмінності від загальних правил. Оскільки згідно пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування визначається як на підставі наявних у відкритому доступі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, так і на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів на право власності), які знаходяться виключно у платника (і можуть бути невідомими для контролюючого органу), то в порядку пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України передбачена процедура проведення за зверненням платника звірки даних (щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; щодо розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; щодо права на користування пільгою із сплати податку; щодо розміру ставки податку; щодо нарахованої суми податку).
Нормами ПК України не передбачений строк для подання платником заяви на вказану звірку. В той же час, за наслідком проведення звірки даних контролюючий орган може виявити розбіжності та скасувати податкове повідомлення-рішення, або навпаки - не виявити розбіжностей та залишити рішення без змін.
В даному випадку, звірка даних була проведена між ОСОБА_1 та ГУ ДПС у Харківській області у вересні 2024, за його заявою від 31.08.2024.
Листом ГУ ДПС у Харківській області № 42581/6/20-40-24-05-11 від 23.09.2024 повідомлено позивача про неврахування наданих ним документів та про залишення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення без змін.
Тобто, як зазначає сам позивач про оскаржуване податкове повідомлення - рішення він дізнався з листа ГУ ДПС у Харківській області № 36190/6/20-40-24-05-10 від 03.07.2023, а з заявою про проведення звірки звернувся до податкового органу лише 31.08.2024 (більше ніж через рік).
Колегія суддів зазначає, що ні діючі норми КАС України, ні ПК України не ставлять в залежність необхідність дотримання платником податків строків звернення до суду для оскарження рішення контролюючого органу від подачі/неподачі заяви щодо проведення звірки, строк для подання якої, як вірно зазначив представник позивача, взагалі не визначений ПК України.
Отже, подача платником податків заяви про звірку в порядку ст. 266 ПК України не змінює момент початку перебігу строку на оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу - коли платник податків дізнався про оскарження рішення, в даному конкретному випадку - 03.07.2023, про що зазначено самим представником позивача в позовній заяві.
Колегія суддів зазначає, що проведення звірки в порядку ст. 266 ПК України не може бути поважною підставою для поновлення строку звернення із даним позовом про оскарження податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0049567-2414-2034 від 17.08.2021, оскільки ще у липні 2023 позивач вже знав про існування даного податкового повідомлення - рішення.
Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Колегія суддів звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що наведені скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду ґрунтуються на суб'єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин, які не можуть сприйматись як об'єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у визначені строки.
Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Філатова Павла Аркадійовича залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова