27 грудня 2024 р. Справа № 440/18929/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, повний текст складено 02.09.24 у справі № 440/18929/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС"
до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "Квант Плюс") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України (далі за текстом також - відповідачі), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.06.2023 за №9071534/31618527;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в строки, визначені нормами діючого законодавства, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 16.01.2023 до податкової накладної №14 від 11.06.2021, реєстраційний номер документу 9017179480, направлений на реєстрацію 08.02.2023.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 червня 2023 року №9071534/31618527.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16 січня 2023 року № 2 до податкової накладної від 11 червня 2021 року № 14, поданий на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 31618527) 08 лютого 2023 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1342 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 750 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1342 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 750 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Полтавській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області зазначило, що ухвалюючи рішення, Полтавський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України та не взяв до уваги положення Постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520. Уважає, що судом першої інстанції за умов подання позивачем документів, складених з порушенням чинного законодавства, неправомірно зобов'язано ДПС України здійснити реєстрацію спірної податкової накладної. Зазначає, що суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки документів, наданих для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, які належать виключно до компетенції Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області та, відповідно, зобов'язувати контролюючий орган зареєструвати спірну податкову накладну. Просить урахувати, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, їх обсягом.
За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Полтавській області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Квант Плюс" (ідентифікаційний код 31618527) зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.06.2022 /а.с. 12/.
11.06.2021 ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" складено податкову накладну № 14 від 11.06.2021 (отримувач (покупець) Київське дочірнє підприємство "НМУ" Електропівденмонтаж") на трубу бурильну 73*9,19G-105, код товару згідно з УКТ ЗЕД 7304, кількістю 7,06699793926 т, на загальну суму 1 000 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 166666,666 грн /а.с. 16-17/, яку 16.06.2021 подано на реєстрацію в ЄРПН та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 18/.
08.02.2023 ТОВ "Квант плюс" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.01.2023 за № 2 до податкової накладної №14 від 11.06.2021, у якому відкореговано опис (номенклатуру) товарів/послуг та пов'язаних з цим показників /а.с. 13-15/.
За результатами розгляду розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 16.01.2023 до податкової накладної №14 від 11.06.2021 контролюючий орган 08.02.2023 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.60" направив ТОВ “КВАНТ ПЛЮС» квитанцію, у якій зазначено: "Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація розрахунку коригування від 16.01.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних." /а.с. 15, 95/.
ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" на адресу контролюючого органу направило повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 15.06.2023 за №12, разом із поясненнями та копіями документів /а.с. 19/.
Контролюючим органом надіслано позивачу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.06.2023 №9030430/31618527 /а.с. 23-25, 92-93/, в якому зазначено про необхідність надання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них. "Додаткова інформація: Не надано технічного паспорту та експлуатаційних документів, в які вносяться дані про експлуатацію, ремонт і дефектоскопію (висновок дефектоскопії) труб".
ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" на адресу контролюючого органу направило повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.06.2023 за №12/1 /а.с. 26/, до якого додано пояснення /а.с. 27/, за змістом яких вказано, що відсутність сертифікатів якості не є підставою для визнання операцій з постачання товару нереальними, а умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
27.06.2023 комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №9071534/31618527 про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 28-29/.
За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено "ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонально рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Позивач не погодився з рішенням комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.06.2023 за №9071534/31618527, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорюване у цій справі рішення суб'єкта владних повноважень - Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, не ґрунтується на вимогах законодавства та фактичних обставинах, що свідчить про неправомірність такого рішення.
Зважаючи на відсутність підстав для відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати спірний розрахунок коригування датою її фактичного надходження до органу ДПС.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 за № 1246, із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 16.10.2014, із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок № 569).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Відповідно до підпункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Пунктом 17 Порядку № 1246 визначено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати:
1) порядковий номер та дату складення податкової накладної;
2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної;
3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію та податкової накладної.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до п. 5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз. 8 пункту 40 Порядку № 1165).
У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку
Згідно з п. п. 10, 11 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті ПК України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520 (далі за текстом - Порядок № 520).
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
З наведеного слідує, що виключного переліку документів, які надаються на підтвердження господарської операції, не встановлено.
Проте рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Судовим розглядом установлено, що за результатами розгляду розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 16.01.2023 до податкової накладної №14 від 11.06.2021 контролюючий орган 08.02.2023 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.60" направив ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" квитанцію, у якій зазначено: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація розрахунку коригування від 16.01.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку».
На підтвердження наявності підстави для зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 16.01.2023 до податкової накладної №14 від 11.06.2021 відповідачами надано до суду копію рішення №413 від 05.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку /а.с. 106/.
Доказів оскарження та скасування цього рішення сторонами до суду не надано.
Разом з цим правомірність чи неправомірність прийняття рішення № 413 від 05.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є предметом доказування у цій справі, оскільки це рішення не оскаржується позивачем у цій справі.
Верховним Судом у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем після отримання квитанції надіслано контролюючому органу письмові пояснення разом з копіями документів, які підтверджують обґрунтованість складення відповідного розрахунку коригування до податкової накладної № 14 від 11.06.2021.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “КВАНТ ПЛЮС» на адресу контролюючого органу направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 15.06.2023 за №12 /а.с. 19/.
До цього повідомлення позивачем додано письмові пояснення 1 /а.с. 56-58/, за змістом яких зазначено, що 01.03.2017 між ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» (постачальник) та Київським дочірнім підприємством «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» (покупець) укладено договір поставки №0103- 7/17 від 01.03.2017. 17.05.2021 сторонами підписана угода про узгодження умов поставки конкретної партії товару, що є невід'ємним додатком до договору поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017, якою погоджені умови поставки партії товару на загальну суму 11499932,56 грн, в т.ч. ПДВ. 11.06.2021 відповідно до умов договору поставки №0103-7/17 від 01.03.2017 КДП «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» на адресу ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» здійснена попередня оплата за товар на суму 1000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №22796 від 11.06.2021. За результатами здійснення зазначеної господарської операції ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» на суму отриманої попередньої оплати складена та зареєстрована в ЄРПН відповідна податкова накладна №14 від 11.06.2021. Між ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» та КДП «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕРІМОНТАЖ» була підписана додаткова угода до договору поставки №0103-7/17 від 01.03.2017, якою сторони дійшли згоди внести зміни до Угоди про узгодження умов поставки конкретної партії товару, що є невід'ємним додатком до договору поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017, а саме узгодили поставку товару іншої номенклатури. 16.01.2023 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» на адресу КДП «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕРІМОНТАЖ» здійснена поставка товару, обумовленого угодою узгодження умов поставки конкретної партії товару, що є невід'ємним додатком до договору поставки №0103-7/17 від 01.03.2017, з урахуванням додаткової угоди від 16.01.2023, загальною вартістю 999999,94 грн, що підтверджується видатковою накладною №15 від 16.01.2023. ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» складений та поданий для реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 від 16.01.2023 до податкової накладної №14 від 11.06.2021, реєстрація якого зупинена.
На підтвердження пояснень разом із зазначеним вище повідомленням позивачем надано до контролюючого органу копії таких документів:
- договору поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017, укладеного між ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» (постачальник) та КДП «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕРІМОНТАЖ» покупець), за умовами якого постачальник зобов'язується на умовах, визначених цим договором поставити та передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, далі товар, у відповідності до видаткових накладних, які є його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його. Найменування (асортимент), кількість, вартість товару, що є предметом цього договору, визначається видатковими накладними (пункти 1.1., 1.2 договору). Відповідно до пункту 2.1, 2.2. договору, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, що підлягає оплаті вказується у відповідних видаткових накладних з урахуванням ПДВ. Загальна вартість договору складається із суми всіх видаткових накладних, які підписані обома сторонами договору. Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, які сторони погоджують між собою. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору постачальник проводить поставку товару в місці за погодженням сторін. Датою поставки є дата підписання повноважним представником покупця товаро-супровідних документів. Згідно з пунктом 6.1 договору приймання-передача товару здійснюється шляхом підписання товарно-супровідних документів в місці поставки. Навантаження/розвантаження товару на/з автомобільного транспорту здійснюється силами постачальника/покупця. Місце поставки визначається згідно домовленості сторін. Пунктом 9.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, а щодо фактично взятих, але не виконаних сторонами на себе зобов'язань в продовж дії цього договору - до повного їх виконання. У разі відсутності вимог сторін про зміну цього договору до закінчення первинного терміну його дії, він вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік /а.с. 59-60/;
- додаткової угоди від 30.12.2019 до договору поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017 /а.с. 61/;
- угоди про узгодження умов поставки конкретної партії товару від 17.05.2021, що є додатком до договору поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017, якою сторони дійшли згоди щодо поставки наступного товару за погодженими цінами: труба бурильна 73*9,19 G-105 кількістю 81,27 т, всього на суму 11499932,56 грн, у т.ч. ПДВ - 1916655,43 грн /а.с. 62/;
- рахунку на оплату №238 від 17.05.2021, виписаного ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» покупцю Київському дочірньому підприємству «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» на товар труба бурильна 73*9, 19 G-105 кількістю 81,27 т на загальну суму - 11499932,56 грн, у т.ч. ПДВ - 1916655,43 грн /зворот а.с. 78/;
- платіжного доручення №22796 від 11.06.2021 (одержувач - ТОВ «КВАНТ ПЛЮС», платник - Київське дочірнє підприємство «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ») на суму 1000000,00 грн; призначення платежу: за трубу згідно рахунку №238 від 17.05.2021, у т.ч. ПДВ 166666,67 грн /а.с. 97/;
- додаткової угоди від 30.12.2022 до договору поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017 /а.с. 79/;
- додаткової угоди від 16.01.2023 до договору поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017, якою сторони домовились внести зміни в п.1 Угоди про узгодження умов поставки конкретної партії товару від 17.05.2021 до договору поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017, виклавши його в наступній редакції: "п.1 Сторони дійшли згоди щодо поставки наступного товару за погодженими цінами: труба бурильна 73*9, 19 G-105 кількістю 74,2030025 т; труба обсадна 244,5 * 10,03 мм, марка сталі L-80, кількістю 12 т; труба обсадна 244,5 ст АРІ 5СТ кількістю 2,322 т, всього на суму 11499932,56 грн, у т.ч. ПДВ - 1916655,43 грн /зворот а.с. 82/;
- видаткової накладної №15 від 16.01.2023 (постачальник - ТОВ «КВАНТ ПЛЮС», покупець - Київське дочірнє підприємство «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ») на товар: труба обсадна 244,5 * 10,03 мм, марка сталі L-80, кількістю 12 т; труба обсадна 244,5 ст АРІ 5СТ кількістю 2,322 т, всього на суму - 999999,94 грн, у т.ч. ПДВ - 166666,66 грн /а.с. 78/;
- акту прийому-передачі товару №15 від 16.01.2023, що є додатком до договору поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017, відповідно до якого ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» передало, а КДП «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕРІМОНТАЖ» прийняло такі товари: труба обсадна 244,5 * 10,03 мм, марка сталі L-80, кількістю 12 т; труба обсадна 244,5 ст АРІ 5СТ кількістю 2,322 т /а.с. 63/;
- товарно-транспортної накладної №160123 від 16.01.2023, у якій як автомобільний перевізник, замовник, вантажовідправник зазначено ТОВ «КВАНТ ПЛЮС», а вантажоодержувач - КДП «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕРІМОНТАЖ» /а.с. 80/;
- свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів /а.с. 71-72/;
- довіреності № 1024 від 16.01.2023, виданої Київським дочірнім підприємством «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» на отримання від ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» матеріально-технічних цінностей /зворот а.с. 79/;
- повідомлення про об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми № 20-ОПП від 04.09.2020 /а.с.89-90/;
- договору оренди № 29/01/21 від 29.01.2021, укладеного між Приватним підприємством "ЄТВ" (одендодавець) та ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" (орендар) /а.с. 85-86/, додаткової угоди від 31.12.2021 до договору оренди №29/01/21 від 29.01.2021 /а.с. 87/, додаткової угоди №2 від 31.12.2022 договору оренди №29/01/21 від 29.01.2021 /зворот а.с. 87/, акту здачі-приймання майна в оренду від 01.02.2021 згідно договору оренди №29/01/21 від 29.01.2021 /а.с. 108/;
- договору поставки №0807/КВ-П від 08.07.2019, укладеного між ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" (постачальник) та ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" (покупець) /а.с. 98-99/, додаткової угоди №1 від 07.07.2020 до договору поставки №0807/КВ-П від 08.07.2019 /а.с. 100/;
- рахунків на оплату №21 від 07.06.2021 (постачальник - ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М", покупець - ТОВ «КВАНТ ПЛЮС») /зворот а.с. 81/, №112 від 16.02.2022 /а.с. 83/;
- видаткової накладної № 4 від 07.06.2021 (постачальник - ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М", покупець - ТОВ «КВАНТ ПЛЮС») /а.с. 73/;
- платіжних доручень: №9680 від 06.04.2023 /зворот а.с. 62/, №9516 від 13.02.2023 /а.с. 66/, №510 від 30.11.2022 /а.с.71/, №9326 від 31.10.2022 /зворот а.с. 83/;
- платіжних інструкцій кредитового переказу №594 /а.с.68/, №515 від 01.12.2022 /а.с. 84/, №961 від 20.02.2023 /зворот а.с 88/;
- акта звірки взаєморозрахунків за договором № 0103-7/17 від 01.03.2017 /а.с. 82/;
- договору оренди обладнання №0107/ОР-КК від 01.07.2022, укладеного між ТОВ "КВАНТ ПРОМ" (орендодавець) та ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" (орендар) /а.с. 64-65/ та специфікації №1 від 01.07.2022, що є додатком №1 до договору оренди обладнання №0107/ОР-КК від 01.07.2022 /зворот а.с. 65/;
- акта приймання-передачі обладнання в оренду від 01.07.2022, що є додатком №2 до договору оренди обладнання №0107/ОР-КК від 01.07.2022 /а.с. 104/;
- оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361: за січень 2023 р. - травень 2023 р. /а.с. 67/; за 31 травня 2023 року /а.с. 81/; за січень 2023 року /а.с. 88/
- бухгалтерської довідки без дати та без номера про кредиторську заборгованість станом на 31.05.2023 перед ТОВ "КОНТРІ" /а.с. 69/;
- актів прийому - передачі товару №71 від 16.02.2022 /а.с. 75/, №4 від 07.06.2021 /зворот а.с. 84/;
- специфікації №2 від 16.02.2022 до договору поставки №0102/КВ від 01.02.2022 /зворот а.с. 80/;
- видаткової накладної №71 від 16.02.2022 (постачальник - ТОВ "КОНТРІ", покупець - ТОВ "КВАНТ ПЛЮС") /зворот а.с. 97/;
- рахунку на оплату №112 від 16.02.2022 (постачальник - ТОВ "КОНТРІ", покупець - ТОВ "КВАНТ ПЛЮС") /а.с. 83/.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надано до контролюючого органу копію видаткової накладної №15 від 16.01.2023 (постачальник - ТОВ «КВАНТ ПЛЮС», покупець - Київське дочірнє підприємство «НМУ ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ») на товар: труба обсадна 244,5 * 10,03 мм, марка сталі L-80, кількістю 12 т; труба обсадна 244,5 ст АРІ 5СТ кількістю 2,322 т, всього на суму - 999999,94 грн, у т.ч. ПДВ - 166666,66 грн /а.с. 78/, на підставі якої складено розрахунок коригування №2 від 16.01.2023 до податкової накладної №14 від 11.06.2021, зауважень до якої, як і до підстав складення розрахунку коригування контролюючим органом не викладено.
Отже, позивачем було надано контролюючому органу необхідні документи, які стосувалися підстави зупинення реєстрації розрахунку корегування від 16.01.2023 за №2, та підтверджують інформацію, зазначену в розрахунку корегування від 16.01.2023 за №2 до податкової накладної від 11.06.2021 за №14. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.01.2023 за №2 до податкової накладної від 11.06.2021 за №14 складений позивачем за датою відвантаження товару зі зміненою номенклатурою товарів, з чим п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України пов'язує дату виникнення податкових зобов'язань, а ст. 192 Податкового кодексу України пов'язує обов'язок провести відповідне коригування на підставі розрахунку коригування до податкової накладної.
Ненадання позивачем до контролюючого органу технічного паспорту та експлуатаційних документів, які за своєю правовою природою не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не впливає на факт виникнення у позивача податкового зобов'язання з ПДВ у дату відвантаження товарів, які підтверджені належними документами, що були надані позивачем контролюючому органу на підтвердження події, з якими закон пов'язує складення розрахунку корегування від 16.01.2023 за №2 до податкової накладної від 11.06.2021 за №14.
Документи щодо транспортування реалізованого товару не є документами, які підтверджують здійснення господарської операції, щодо яких ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» складено податкову накладну, а тому їх оформлення з недоліками також не може бути підставою для відмови у реєстрації розрахунку корегування від 16.01.2023 за №2 до податкової накладної від 11.06.2021 за №14.
Крім того, згідно з умовами договору поставки № 0103-7/17 від 30.12.2019, укладеного між ТОВ "Квант Плюс" та КДП "НМУ "Електропівденмонтаж", не передбачено надання експлуатаційних документів, в які вносяться дані про експлуатацію, ремонт і дефектоскопію (висновок дефектоскопії).
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН складеного ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 16 січня 2023 року № 2 до податкової накладної від 11 червня 2021 року № 14.
В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.
У пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Такий висновок наведений Верховним Судом також у постанові від 23.05.2023 у справі №500/770/21.
Дослідження первинних та інших документів, які підтверджують реалізацію/придбання товару може бути предметом перевірки платника податків (за умови наявності підстав для її проведення, визначених Податковим кодексом України); натомість сумніви контролюючого органу щодо походження товару чи здійсненої операції не можуть вирішуватися шляхом блокування податкових накладних/розрахунків коригування.
Отже, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірного розрахунку коригування.
За встановлених обставин справи колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 червня 2023 року №9071534/31618527, а тому позовні вимоги в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування підлягають задоволенню.
Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов'язку зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16 січня 2023 року № 2 до податкової накладної від 11 червня 2021 року № 14, складений ТОВ "Квант Плюс", суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки.
Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.
Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а.
Відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі №2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
З урахуванням того, що відмова у реєстрації спірного розрахунку коригування визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16 січня 2023 року № 2 до податкової накладної від 11 червня 2021 року № 14, складений ТОВ "Квант Плюс".
Твердження ГУ ДПС у Полтавській області про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов'язано ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної позивача з посиланням на те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, є безпідставним та таким, що спростовується наведеним.
Зазначені висновки щодо правозастосування у спірних відносинах узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.
Щодо законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи. Водночас дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
Водночас склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат з правничої допомоги позивачем надано: копію договору №0101/23 про надання правової допомоги від 01.01.2023 /а.с. 30-32/, копію додаткової угоди №50 від 12.12.2023 до договору № 0101/23 про надання правової допомоги від 01.01.2023 /а.с. 33, 137/, копію акта приймання-передачі наданих послуг №52 від 22.01.2024 до договору про надання правової допомоги №0101/23 від 01.01.2023 /а.с. 138/, копію рахунку №80 від 31.01.2024 на суму 1500 грн /а.с. 139/, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №48 від 16.02.2024 на суму 1500 грн /зворот а.с. 142/.
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №50 від 12.12.2023 до договору № 0101/23 про надання правової допомоги від 01.01.2023, відповідно до положень пункту 3.2 Договору №0101/23 про надання правової допомоги від 01.01.2023, сторони погодили, що за надання послуг, передбачених пунктом 1 цієї Додаткової угоди, розмір гонорару обраховується з огляду на кількість рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягають оскарженню. Вартість оскарження одного рішення становить 1500,00 грн. Загальний розмір гонорару за надання правової допомоги в межах цієї додаткової угоди становить 1500,00 грн. Гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок Адвокатського об'єднання протягом двох календарних місяців з дати підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.
Актом приймання-передачі наданих послуг №52 від 22.01.2024 до договору про надання правової допомоги № 0101/23 від 01.01.2023 підтверджено факт надання Адвокатським об'єднанням "Юстік" в особі керуючого партнера Карасенко О.О. послуг з надання правової допомоги у формі представництва інтересів ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" у Полтавському окружному адміністративному суді щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.06.2023 №9071534/31618527, що включає: усну консультацію клієнта; підготовку позовної заяви та документів, що до неї додаються; подальший супровід справи в суді першої інстанції, що включає складання та подання заяв по суті справи, клопотань, заяв, моніторинг розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 акта зазначено, що загальна вартість послуг, враховуючи домовленості сторін, викладені в п.2 Додаткової угоди №50 від 12.12.2023 до договору №0101/23 про надання правової допомоги від 01.01.2023, становить 1500 грн.
Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, а також беручи до уваги розмір витрат на оплату адвоката та його співмірність зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони позивача при задоволенні позову "КВАНТ ПЛЮС", дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 750 грн (1500 грн./2) та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 750 грн (1500 грн./2).
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Під час апеляційного розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, не надано власного розрахунку, яка сума витрат, на його погляд, є розумною.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі № 440/18929/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк