27 грудня 2024 р. Справа № 520/617/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 (суддя Спірідонов М.О.; м. Харків) по справі № 520/617/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовський Анатолій Григорович
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач, ГУПФУ в Харківській області) в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо надання приватному нотаріусу Кременчуцького міського (наразі - районного) нотаріального округу Полтавської області Веселовському Анатолію Григоровичу письмових відомостей (в листах від 17.06.2021 р. та від 01.09.2021 р.) про те, що після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , (спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) залишилася недоотримана пенсія в сумі 66 489, 50 грн. за період з 14.06.2018 р. по 31.01.2019 р.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати приватному нотаріусу Кременчуцького міського (наразі - районного) нотаріального округу Полтавської області Веселовському Анатолію Григоровичу та ОСОБА_1 письмові (РНОКПП НОМЕР_1 ) письмові відомості про те, що:
- після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , (спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) залишилася недоотримана пенсія в сумі 141 216, 64 грн. (сто сорок одна тисяча гривень двісті шістнадцять гривень 64 коп.) за період з 01.10.2017 р. по 31.01.2019 р.;
- інформація про розмір недоотриманої пенсії, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , (спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що була зазначена в листах від 17.06.2021 р. та від 01.09.2021 р., є такою, що не відповідає дійсності.
В обґрунтування позову зазначено, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо надання приватному нотаріусу Кременчуцького міського (наразі - районного) нотаріального округу Полтавської області Веселовському Анатолію Григоровичу письмових відомостей (в листах від 17.06.2021 р. та від 01.09.2021 р.) про те, що після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , (спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) залишилася недоотримана пенсія в сумі 66 489, 50 грн. за період з 14.06.2018 р. по 31.01.2019 р. є протиправними та такими, що порушують права позивача.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 02 серпня 2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.
Відмовляючи в задоволенні вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто та надано відповіді на запити приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г. Разом з тим, надання ГУПФУ в Харківській області приватному нотаріусу письмових відомостей в листах від 17.06.2021 р. та від 01.09.2021 р. є дискреційним повноваженням пенсійного органу та суд не може перебирати на себе повноваження щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати приватному нотаріусу Кременчуцького міського (наразі - районного) нотаріального округу Полтавської області Веселовському Анатолію Григоровичу та ОСОБА_1 відомості з зазначенням певної інформації.
За висновком суду, при зверненні до суду позивачем фактично оскаржується незгода з наданою відповідачем інформацією на запити Приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовський Анатолій Григорович №354/02-14 від 07.06.2021 та на запит №464/02-14 від 03.08.2021 року, яка не впливає на права позивача, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 не погодилась з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що дії відповідача щодо надання приватному нотаріусу письмових відомостей (в листах від 17.06.2021 та від 01.09.2021) про те, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , (спадкоємцем якого є позивач) залишилася недоотримана пенсія в сумі 66 489, 50 грн. за період з 14.06.2018 по 31.01.2019 є протиправними, адже за життя ОСОБА_2 пенсія йому була сплачена лише за період по 30.09.2017, а за період з жовтня 2017 року по січень 2019 року пенсію ОСОБА_2 , розмір якої складав 8826,04 грн на місяць, не було виплачено. Таким чином, сума пенсії, яка залишилася недоотриманою після смерті пенсіонера ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 року по січень 2019 року становить 141 216,64 грн.
На переконання позивача, ГУПФУ повинно було повідомити нотаріуса про всі суми пенсії, які не були сплачені ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю, без обмеження будь-яким строком, а не лише про суми, період яких передує трьом рокам до дня звернення за їх виплатою.
При цьому позивач зазначає, що у спірних правовідносинах повноваження відповідача щодо змісту письмової інформації, яка надається нотаріусу, про розмір пенсії, яка залишилася недоотриманою після смерті пенсіонера, не є дискреційними, тому що в цьому випадку у відповідача відсутні передбачені законом можливості (свобода) у визначенні розміру цієї недоотриманої пенсії.
Оскільки в листах на ім'я нотаріуса ГУПФУ визначило суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 лише за період з 14.06.2018 по 31.01.2019, а не за період з 01.10.2017 по 31.01.2019, позивач, як наслідок, протиправно була позбавлена права на отримання пенсії (спадщини), яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , в належному розмірі, тобто, з урахуванням сум пенсії за період з 01.10.2017 по 13.06.2018. З цих підстав позивач вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що надана відповідачем інформація не впливає на права позивача.
Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання щодо витребування у відповідача письмової інформації про те, чи приймався ГУПФУ в Харківській області акт індивідуальної дії про розрахунок (визначення розміру) суми пенсійних виплат, які входять до складу спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 та засвідчену належним чином копію відповідної інформації, а також матеріалів пенсійної справи померлого ОСОБА_2 .
Розглянувши заявлене клопотання апелянта, колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
При цьому, основним критерієм для необхідності витребування доказів є важливість та необхідність відповідного доказу для правильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи достатньо тих доказів, які надані учасниками справи в межах перегляду законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, необхідності у витребуванні будь-яких інших додаткових доказів немає.
Дослідивши клопотання позивача про витребування доказів, враховуючи предмет спору та наявні в матеріалах справи відомості щодо спірних правовідносин та їх правового регулювання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.06.2021 позивач - ОСОБА_1 , через представника подала до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г. заяву про прийняття спадщини за померлого - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована в Спадковому реєстрі, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 65042287 від 04.06.2021 року.
07.06.2021 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. до Відділу обслуговування громадян № 19 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було надіслано запит № 354/02-14 "Про надання інформації по спадковій справі № 69/2021", в якому просив повідомити про розмір виплат нарахованих, але не одержаних за життя померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.06.2021 Відділом опрацювання пенсійної документації № 4 (Чугуїв) Управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на запит № 354/02-14 від 07.06.2021 року було надано лист № 2000-0404-8/81370 в якій зазначено, що після смерті пенсіонера ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 залишилася недоотримана пенсія у сумі 66489,50 грн.
Також у вказаному листі було зазначено, що відповідно до ст. 52 та ст. 46 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в залежності від дати звернення до управління з необхідними документами, загальна сума недоотриманої пенсії буде уточнена.
29.07.2021 представник позивача звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г. з заявою, в якій, зокрема просив у свідоцтві про право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , зазначити , що сума недоотриманої пенсії, яка складає 141 216,64 грн.
03.08.2021 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було надіслано запит № 464/02-14 "Про надання інформації по спадковій справі № 69/2021", в якому зазначено, зокрема, що при підготовці до вчинення нотаріальної дії по видачі спадкоємцю померлого свідоцтва про право на спадщину за законом на запит нотаріуса був отриманий лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.06.2021 року за вих. № 2000-0404-8/81370 «Про надання інформації на ОСОБА_2 », згідно з яким залишок недоотриманої пенсії спадкодавця становить 66489,50 грн.
Разом з тим, представник спадкоємця за довіреністю ОСОБА_3 не погоджується з вказаним залишком пенсії спадкодавця та вважає його розмір заниженим, оскільки з наявних у нього оригіналів листів Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 23.11.2017 року за вих. № 12212/02-23 «Про надання відповіді» і від 07.05.2019 року за вих. № 3434-07/23 «Про надання інформації» та листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.08.2019 року за вих. № 1519/04.15-20 «Про надання інформації», копії яких додаються до цього запиту, розмір пенсії спадкодавця ОСОБА_2 з 01.10.2017 року складав 8826,04 грн., проте її виплату було припинено з 01.10.2017 року. Відтак, на думку представника спадкоємця за довіреністю ОСОБА_3 , розмір недоотриманої пенсії спадкодавця має обчислюватись за період з 01.10.2017 року по 21.01.2019 року, виходячи з розміру щомісячного розміру його пенсії 8826,04 грн.
У вказаному запиті приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. просив здійснити перевірку правильності обчислення розміру недоотриманої за життя пенсії спадкодавця ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 року по 21.01.2019 року.
01.09.2021 року Відділом опрацювання пенсійної документації № 4 (Чугуїв) Управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на запит №464/02-14 від 03.08.2021 року було надано лист № 2000-0404-9/110949 в якому зазначено, що порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера визначено статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з частиною 3 статті 52 Закону, у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Частиною 1 статті 46 Закону передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Оскільки пенсія ОСОБА_2 з 01.10.2017 року по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не нараховувалась та не виплачувалась, відділом з питань виплати пенсій проведено розрахунок суми пенсійних виплат, що входять до складу спадщини згідно з частиною 1 статті 46 Закону.
За інформацією управління з питань виплати пенсій, до повноважень якого входить питання визначення розміру недоотриманої у зв'язку зі смертю пенсіонера пенсії, відділом з питань виплати пенсій від 17.06.2021 за № 2000- 0404-8/81370 була надана відповідь на запит приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу (№354/02-14 від 07.06.2021) щодо суми недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 за період з 14.06.2018 по 31.01.2019 у розмірі 66783,70 грн.
Також було роз'яснено, що сума недоотриманої пенсії буде відкоригована в зв'язку зі зміною періоду виплати (залежно від дня звернення заявника).
Позивач, вбачаючи в зазначенні у вказаних листах Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.06.2021 р. та від 01.09.2021 р., наданих на запити приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г., що залишок недоотриманої пенсії спадкодавця ОСОБА_2 становить 66489,50 грн. замість необхідного, на думку позивача 141 216,64 грн., звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 4 статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України визначає, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст положень частини 3 статті 52 Закону № 1058-IV узгоджується зі змістом статті 1227 Цивільного кодексу України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, Закон визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді зокрема пенсії, яка належала померлому пенсіонеру, але не була ним одержана за життя. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
У разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкування, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Цей висновок стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера реалізували своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону № 1058-IV шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону № 1058-IV), проте не отримали таку виплату й оскаржують прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Такий підхід до визначення правової природи спірних правовідносин відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у поставах від 11.04.2024 у справі №160/26335/23, від 06.04.2022 у справі №200/10136/20, від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а.
Отже, з аналізу вищевказаного вбачається, що законодавець передбачив випадок, за якого особа може звернутись до пенсійного органу у позасудовому порядку в межах адміністративної процедури за виплатою нарахованих, але невиплачених сум пенсії, за умови, якщо така особа звернулась не пізніше шести місяців з дня смерті пенсіонера. Тобто, невиплачені суми пенсії не повинні бути включені до складу спадщини. В протилежному випадку невиплачені суми пенсії будуть успадковані та матимуть іншу правову природу.
У цій справі встановлено, що ОСОБА_1 протягом 6 місяців після смерті батька ОСОБА_2 не зверталась до ГУ ПФУ у Харківській області для отримання відповідних сум пенсії.
У такому разі, у силу ч. 3 ст. 52 Закону № 1058-IV, сума пенсії, що належала ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини, та орган Пенсійного фонду не здійснює виплату неодержаної пенсії у порядку ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV.
Спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме право власності на спадкове майно у вигляді призначеної, нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 по 31.01.2019 розмір якої, на переконання позивача, становить 141 216,64 грн.
Сама собою участь у спорі ГУ ПФУ у Харківській області не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
ОСОБА_1 фактично оскаржує відповіді ГУ ПФУ у Харківській області на запити приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г. щодо розміру недоотриманої пенсії, на підставі яких приватний нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину за законом відповідно до якого ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна після ОСОБА_2 , а саме: суми нарахованої пенсії за період з 14.06.2018 по 31.01.2019 в розмірі 66 489,50 грн, яку спадкодавець не отримав у зв'язку зі своєю смертю. (т. 1 а.с. 117)
Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Ураховуючи наведене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, колегія суддів доходить висновку, що спір у цій справі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки носить приватноправовий характер, який обумовлений порушенням приватного права спадкоємця на отримання коштів та має вирішуватися загальними судами у порядку цивільного судочинства.
Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 06 квітня 2022 року (справа №200/10136/20-а), від 09 червня 2022 року (справа № 200/12094/18-а).
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки суд першої інстанції розглянув справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року із закриттям провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Одночасно колегія суддів звертає увагу позивача на положення частини третьої статті 319 КАС України, згідно з якими, у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 229, 238, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 по справі № 520/617/22 - скасувати.
Провадження у справі № 520/617/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовський Анатолій Григорович про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, у зв'язку з чим ОСОБА_1 має право звернутися протягом 10 днів з дня отримання відповідної постанови до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова