27 грудня 2024 р. Справа № 440/7457/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі №440/7457/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивача, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відпоувідач1, В/ч НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач2, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в якому просив суд:
Визнати протиправними дії В/ч НОМЕР_1 щодо визначення та дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виплати з 31.01.2024 по 20.05.2024 розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з визначенням його посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати В/ч НОМЕР_1 нарахувати та ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 31.01.2024 по 20.05.2024, визначивши розміри його посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що визначені з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2024, та раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що станом на 01.01.2024 були невірно (протиправно) визначені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, що входили до складу грошового забезпечення та від яких залежали відповідно всі щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а тому недоплачено йому грошове забезпечення за період з 31.01.2024 по 20.05.2024 включно. Зокрема для визначення указаних окладів застосовано прожитковий мінімум установлений Законом станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 гривні, а повинен був бути застосований прожитковий мінімум установлений станом 01.01.2024 в розмірі 3028 грн. відповідно.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 ..
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не враховував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.10.2022 у справі № 826/6453/18, від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 від 23.04.2020 у справі № 2040/7219/18 від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19.
Вказує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103. Таким чином з 29.01.2020 діє первинна редакція п.4 Постанови № 704, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Вважає, що Кабінет Міністрів України перевищив повноваження, унісши до 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» зміни, які, на його думку мають ігноруватися органами державної влади та судом, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, оскільки погіршує становище, звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Вважає, що грошове забезпечення військовослужбовця має обраховуватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня - 3028 гривень, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX у 2024 році.
В/ч НОМЕР_1 не погодився з доводами апеляційної скарги та надав відзив на неї, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Вказав на безпідставності доводів апелянта.
ІНФОРМАЦІЯ_3 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Наказом В/ч НОМЕР_1 від 31.01.2024 № 34 підполковника ОСОБА_1 з 31.01.2024 зараховано у списки особового складу В/ч НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а.с. 46).
Наказом В/ч НОМЕР_1 від 20.05.2024 № 148 підполковника ОСОБА_1 , звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 13.05.2024 № 386 з військової служби у запас за підпунктом "б" відповідно до пункту третьої частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", вважати таким, що з 20.05.2024 виключено із списків особового складу В/ч НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення (а.с. 40-41).
Згідно з довідкою В/ч НОМЕР_1 від 04.06.2024 № 4002 позивачу грошове забезпечення у спірному періоді розраховано виходячи з розміру 1762 грн (а.с. 45).
Вважаючи, що відповідачами з 31.01.2024 по 20.05.2024 протиправно розраховувався розмір грошового забезпечення, а саме з визначенням посадового окладу, окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у період з 31.01.2024 по 20.05.2024 відповідач правомірно обчислив розмір грошового забезпечення позивача, виходячи з розрахунковою величини, визначеної Урядом, у розмірі 1762,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704 (далі Постанова № 704) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Так, спірні правовідносини виникли з приводу складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024 з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній до 20.05.2023, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24 лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Отже, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Отже, фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року» на «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року».
Однак, 20.05.2023 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, якою внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та викладено у наступній редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14".
Отже, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
За таких обставин, у спірних правовідносинах у відповідача відсутні правові підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Таким чином, з урахуванням змін, внесених Постановою №481, пункт 4 Постанови №704 передбачає обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн.
З наведеного слідує, що встановлення з 01.01.2024 Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховуються розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців.
Посилання позивача в обґрунтування апеляційної скарги на те, що зміни в законодавстві звужують зміст та обсяг існуючих прав є безпідставним, оскільки відмова відповідача у перерахунку грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024 не призвела до зменшення розміру грошового забезпечення позивача, яка отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Також колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 від 23.04.2020 у справі № 2040/7219/18 від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналіз вказаної норми свідчить, що врахуванню підлягають висновки Верховного Суду лише щодо застосування конкретних норм права.
Натомість у наведених апелянтом постановах Верховний Суд не досліджував питання застосування пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній з 20.05.2023, а тому відсутні підстави як для їх врахування так і для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивача права на перерахунку грошового забезпечення, в якій розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення повинні бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків до Постанови № 704.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року по справі №440/7457/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова