27 грудня 2024 року справа №200/6470/24
м. Дніпро
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 200/6470/24 за позовом Соколова Володимира Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла вищевказана апеляційна скарга.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 апеляційна скарга залишена без руху, з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.
Копію ухвали доставлено в особистий кабінет апелянта в підсистемі “Електронний суд» 19.12.2024 о 17:41 год.
Від апелянта до суду надійшло клопотання від 24.12.2024 про звільнення від сплати судового збору, мотивоване відсутністю коштів для його сплати.
Перевіривши зазначене клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є врахування майнового стану сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Отже, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Отже, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для звільнення, відстрочення сплати або зменшення розміру судового збору, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Разом з цим, з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя, вважаю за необхідне продовжити йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 169, 295, 298, 321, 328 КАС України суд,-
В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 200/6470/24 - відмовити.
Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 200/6470/24 на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний 27 грудня 2024 року.
Суддя І.Д. Компанієць