27 грудня 2024 року Справа № 280/10708/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
20.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради від 26.08.2024 про встановлення ОСОБА_1 третій групи інвалідності (акт огляду МСЕК №918);
- зобов'язати Комунальну установу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради повторно здійснити огляд ОСОБА_1 для прийняття рішення про встановлення групи інвалідності.
На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що йому під час повторного огляду МСЕК встановлено третю групу інвалідності. Позивач вважає, що на засіданні відповідачем її медичні документи взагалі не досліджувалися, а висновок про встановлення третьої групи інвалідності не грунтується на результатах медичних досліджень. Комісією не проводилося об'єктивне обстеження та оцінка всіх систем організму позивача, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії. Тому, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати спірне рішення протиправним скасувавши його та зобов'язати відповідача провести повторний огляд для встановлення групи інвалідності.
26.11.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/10708/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 02.12.2024 за вх. №55132. З позиції відповідача, згідно направлення на МСЕК від 11.08.2023, виданого лікарсько-консультативною комісією КНП «Міська лікарня №8» ЗМР, та згідно акта огляду нейроофтальмологічної МСЕК №1064 від 29.08.2023, ОСОБА_1 первинно був оглянутий фахівцями МСЕК. За результатами огляду ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, у зв'язку з травмою, пораненням, так, пов'язаними із захистом Батьківщини (свідоцтво про хворобу №714 від 01.07.2023), строком до 01.09.2024. Також встановлено 65% ступеня втрати професійної працездатності (одноразово), у зв'язку з травмою, пораненням, так, пов'язані із захистом Батьківщини. Згідно направлення на МСЕК від 22.07.2024, виданого лікарсько-консультативною комісією КНП «Міська лікарня №8» ЗМР, та згідно акта огляду нейроофтальмологічної МСЕК №918 від 26.08.2024, ОСОБА_1 повторно оглянутий фахівцями МСЕК.
За результатами переогляду ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності, у зв'язку з травмою, пораненням, так, пов'язаними із захистом Батьківщини, строком до 01.09.2026 ІІІ група інвалідності визначена на підставі діагнозів, зазначених в п.29 акта огляду МСЕК №918 від 26.08.2024 та у зв'язку з покращенням стану здоров'я пацієнта.
Посилання позивача на те, що відповідачем був порушений порядок проведення огляду вважає безпідставними і не відповідають дійсним обставинам справи. Огляд позивача був проведений за участю 4 лікарів, підписи яких стоять в акті огляду МСЕК №918 від 26.08.2024 При прийнятті рішення комісією МСЕК була врахована вся наявна в медико-експертній справі документація. Експертами враховані всі умови та критерії для визначення групи інвалідності.
Також відповідач звертає увагу на усталену позицію Верховного Суду, яка полягає у тому, що суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Суди позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.
З огляду на вищевикладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи встановлено, що позивач з 08.03.2022 по 01.08.2023 проходив військову службу за мобілізацією.
Згідно довідки про обставини травми № 737 від 23.02.2023, виданою ТВО командира військової частини НОМЕР_1 , позивач 24.02.2023 під час виконання обов'язків військової служби із захисту Батьківщини, отримав бойове поранення в результаті обстрілу ПТУРом.
20.06.2023 госпітальна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 за розпорядженням тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 №9581/1643 від 10.06.2023 провела медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби. На підставі статті 75-а графи II Розкладу хвороб постановою ВЛК Позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2023 №215, позивач з 01.08.2023 позивач був виключний з лав Збройних Силах України, знятий з всіх видів забезпечення.
Згідно направлення на МСЕК від 11.08.2023, виданого лікарсько-консультативною комісією КНП «Міська лікарня №8» ЗМР, та згідно акта огляду нейроофтальмологічної МСЕК №1064 від 29.08.2023, позивач первинно був оглянутий фахівцями МСЕК. За результатами огляду позивачу встановлена ІІ група інвалідності, у зв'язку з травмою, пораненням, так, пов'язаними із захистом Батьківщини, строком до 01.09.2024. Також встановлено 65% ступеня втрати професійної працездатності (одноразово), у зв'язку з травмою, пораненням, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Згідно направлення на МСЕК від 22.07.2024, виданого лікарсько-консультативною комісією КНП «Міська лікарня №8» ЗМР, та згідно акта огляду нейроофтальмологічної МСЕК №918 від 26.08.2024, позивач повторно оглянутий фахівцями МСЕК. За результатами переогляду позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, у зв'язку з травмою, пораненням, так, пов'язаними із захистом Батьківщини, строком до 01.09.2026 ІІІ група інвалідності визначена на підставі діагнозів, зазначених в п.29 акта огляду МСЕК №918 від 26.08.2024 та у зв'язку з покращенням стану здоров'я пацієнта.
Не погоджуючись з рішенням відповідача встановлення позивачу третьої групи інвалідності, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Крім цього, суд враховує приписи законів, а також підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, якими встановлено наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" медико -соціальна експертиза визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Статтею 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації регламентує Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про медико-соціальну експертизу).
Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу).
Відповідно до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Приписами пункту 10 вказаного Положення визначено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Згідно з пунктами 11, 12, 15, 17 Положення про медико-соціальну експертизу міські, міжрайонні, районні комісії, серед іншого визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання.
Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (пункт 19 Положення про медико-соціальну експертизу).
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі - комісії) визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).
Відповідно до пункту 3 цього Положення медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Згідно з пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.
Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Пунктом 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п'яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.
Комісія під час заповнення форми первинної облікової документації керується Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-5/о "Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії", затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 № 577, у якій вказано, що дана форма має бути завірена головою МСЕК та печаткою закладу охорони здоров'я.
Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення про медико-соціальну експертизу).
Так, згідно з пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 № 561 (далі - Інструкція), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Отже, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичної документації, яка обов'язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:
- обмеження самообслуговування I ступеня здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;
- обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;
- обмеження здатності до навчання I ступеня здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);
- обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);
- обмеження здатності до орієнтації I ступеня здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;
- обмеження здатності до спілкування I ступеня здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;
- обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.
Зі змісту процитованих правових норм слідує, що підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі та у разі відповідності певним критеріям, комісія може визнати особу інвалідом, про що приймається рішення.
Судом встановлено, що під час обстеження позивача в розпорядженні комісії була наявна вся медична документація щодо характеру та перебігу хвороби позивача, копії якої позивачем додано до справи (консультативні заключення, виписки тощо).
Огляд позивача був проведений за участю 4 лікарів, підписи яких наявні в акті огляду. За результатами медичного обстеження позивача, комісія дійшла висновку, що покращення стану здоров'я позивача з урахуванням існуючого ступеня порушення функцій дає підстави для встановлення йому ІІІ групи інвалідності.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 29.12.2021 у справі № 638/2723/16-а та від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19, в яких спір виник у зв'язку з незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Водночас у вказаних постановах наголошується на тому, що при розгляді по суті спору у справах, в яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері, а тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Тобто суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь - якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду у справах № 560/17004/21 від 14.07.2022, № 560/4782/22 від 05.09.2022 та № 120/674/22-а від 05.09.2022.
Зі змісту позовної заяви вбачається, позивачем не обґрунтовано заявлені вимоги з посиланням на порушення МСЕК процедури розгляду питання про встановлення/продовження позивачу групи інвалідності, а фактично по суті не погоджується з рішенням МСЕК щодо встановлення йому ІІІ групи інвалідності, вказуючи на непідтвержені належними доказами обставини щодо неповного дослідження стану його здоров'я, що було спростовано в ході розгляду справи. Також позивачем зазначено відсутність позитивної динаміки в стані його здоров'я, однак що виходить за межі питань права і не може оцінюватись судом.
Водночас, твердження позивача про неврахування відповідачем окремих медичних документів під час розгляду справи не підтвердилося, адже, як видно, з наданих відповідачем пояснень та доказів, усі наявні у позивача медичні документи були предметом розгляду МСЕК та враховувалися під час огляду.
Інших будь-яких доводів, які б свідчили про незаконність рішення або дій відповідача у спірних правовідносинах та могли бути оцінені судом, позивачем не наведено.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (69063, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 44; код ЄДРПОУ 19282314) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 27.12.2024.
Суддя М.С. Лазаренко