27 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6079/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по застосуванню обмеження з 01 лютого 2024 року максимального розміру пенсії (з надбавками) ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність; 2) зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити (виконати) з 01 лютого 2024 року перерахунок та виплату розміру пенсії за вислугу років (з надбавками) ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням виплачених сум та нарахованих індексацій, передбачених Постановами КМУ №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» і щомісячної доплати, передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року по справі №260/6912/23.
Заявлені позовні вимоги обґрунтував тим, що він отримує пенсію відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Стверджує, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 №260/8193/23, відповідач здійснив перерахунок його пенсії, однак при цьому обмежив її розмір 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, з 01 лютого 2024 року відповідач виплачує його пенсію без врахування індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року, №168 від 24.02.2023 та №185 від 23.02.2024, та доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021. Вказані дії відповідача вважає протиправними, оскільки обмеження розміру пенсії не передбачено законодавством.
07 жовтня 2024 року відповідач подав до суду відзив на позов №0700-0902-8/61282 від 04.10.2024, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що законодавець визначає єдиний підхід не тільки щодо визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при призначенні та перерахунку раніше призначеної пенсії, але й для визначення її максимального розміру, встановленого на час призначення/перерахунку. Так, нормами ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців. Вважає, що законодавцем передбачена можливість зменшення розміру пенсії після проведеного перерахунку внаслідок змін у законодавстві. Окрім того, звертає увагу суду на те, що індексація пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 здійснюється з 01 березня 2024 року, а не з 01 лютого 2024 року, як помилково вважає позивач.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
Згідно з висновком про призначення пенсії за вислугу років, затвердженим начальником ФЕВ УМВС України в Закарпатській області, ОСОБА_1 з 01 вересня 2005 року призначено пенсію за вислугу років.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №260/8193/23 ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснило, в тому числі, з 01 лютого 2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Так, як вбачається з наявного в матеріалах пенсійної справи №104/4712 перерахунку пенсії, така з 01 лютого 2024 року обрахована з розрахунку 85% грошового забезпечення (18118,44 грн) з урахуванням індексації базового ОСНП за 2022 рік у сумі 2156,09 грн, індексації базового ОСНП за 2023 рік у сумі 1500,00 грн, щомісячної доплати 2000,00 грн, надбавки за проживання в гірській місцевості 3811,35 грн, що в загальному становить 24868,11 грн.
Однак, виплата пенсії у вищезазначеному розмірі ОСОБА_1 не здійснювалася у зв'язку із обмеженням розміру такої максимальним розміром у сумі 20930,00 грн, тобто 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, що втратили працездатність.
З метою з'ясування повноти нарахування та виплати пенсії 28 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, у відповідь на який листом №4456-4229/К-02/8-0700/24 від 12.09.2024 заявника проінформовано, що після виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №260/8193/23 з 01 лютого 2024 року розмір його пенсії виплачується з дотриманням вимог ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та становить 20930,00 грн.
Вважаючи дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром, протиправними та такими, що порушують його конституційні права, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюються нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон).
Відповідно до преамбули Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
З 01 січня 2008 року ст. 43 Закону доповнено положенням, яким пенсії військовослужбовців обмежено максимальним розміром. Так, згідно ч. 7 ст. 43 (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08 липня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення ч. 7 ст. 43 Закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року ст. 43 Закону не містить положень щодо обмеження максимального розміру пенсій військовослужбовців.
В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Таким чином, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для обмеження пенсії, призначеної відповідно до Закону, максимальним розміром.
Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що станом на день здійснення спірного перерахунку пенсії позивача Закон не містив положень, якими б були передбачені обмеження пенсії військовослужбовців будь-яким максимальним розміром.
Наведене свідчить про відсутність в ГУ ПФУ в Закарпатській області підстав для обмеження розміру пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Більше того, право позивача на обрахунок його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром було захищене рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №260/5030/22, яке набрало законної сили.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Суд зазначає, що на момент ухвалення судом рішення у цій справі змін у чинному законодавстві України, які б створювали підстави для обмеження максимального розміру пенсій категорії пенсіонерів, до яких належить позивач, не відбулося, а тому рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі №260/5030/22 повинно враховуватися при проведенні наступних перерахунків пенсії позивача.
Отже, пенсія ОСОБА_1 з 01 лютого 2024 року підлягає виплаті з урахуванням індексації базового ОСНП за 2022 рік, індексації базового ОСНП за 2023 рік, щомісячної доплати 2000,00 грн та надбавки за проживання в гірській місцевості 3811,35 грн, без застосування обмеження її розміру 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, що втратили працездатність.
Що стосується позовної вимоги про виплату пенсії з 01 лютого 2024 року з урахуванням індексації базового ОСНП за 2024 рік, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024, суд вважає таку передчасною, оскільки пенсія на виконання такої постанови підлягає перерахунку з 01 березня 2024 року.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюються спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосуванню з 01 лютого 2024 року обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 лютого 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексацій, передбачених постановами Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908,40 грн. (Дев'ятсот вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін