Житомирський апеляційний суд
Справа №278/72/22 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О.
Категорія 16 Доповідач Коломієць О. С.
23 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.
за участю секретаря
судового засідання Журавської Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №278/72/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки земельної ділянки та частки житлового будинку в натурі і припинення права спільної часткової власності
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Нікушина Валерія Сергіївна
на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2024 року, яка постановлена під головуванням судді Татуйка Є.О.
У січні 2022 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому з просила виділити їй 5/6 частини земельної ділянки № НОМЕР_1 за кадастровим номером 1822081200:05:001:0302, площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в натурі. Виділити їй 5/12 частин житлового будинку АДРЕСА_2 з відповідними господарськими будівлями та спорудами в натурі.
На обґрунтування позовних вимог вказувала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №392 від 07.05.2018 року, їй належить 5/12 частин житлового будинку АДРЕСА_2 з відповідними господарськими будівлями та спорудами. Право власності на 5/12 частин даного житлового будинку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом зареєстрованого в реєстрі №393 від 07.05.2018 року, їй також належить 5/6 частини земельної ділянки АДРЕСА_3 , за кадастровим номером 1822081200:05:001:0302, площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Зазначала, що ОСОБА_2 має право власності на 1/6 частини земельної ділянки АДРЕСА_3 , за кадастровим номером 1822081200:05:001:0302, площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору дарування земельної ділянки серія та номер 3865, виданого 29.05.2017 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л., та на 7/12 частин житлового будинку АДРЕСА_2 , на підставі Договору дарування частини житлового будинку, серія та номер 3864, виданий 29.05.2017 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. Вказувала, що вищезазначені об'єкти знаходяться в спільній частковій власності її та ОСОБА_2 .
Оскільки в досудовому порядку з відповідачем виділити в натурі вищевказане нерухоме майно неможливо, а вона не має змоги користуватися своїми частками земельної ділянки та житлового будинку в повному обсязі, змушена звернутися до суду з даним позовом.
09 лютого 2022 року ОСОБА_1 скерувала до Житомирського районного суду клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою встановлення можливості здійснення виділу часток майна та запропонувати варіанти такого виділу.
Ухвалою від 22 березня 2022 року призначено у справі комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (10014, м. Житомир вул. Театральна, 17/20, офіс 512).
На вирішення експертизи поставлено наступні запитання:
- чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити об'єкт нерухомого майна-житловий будинок АДРЕСА_2 з відповідними господарськими будівлями та спорудами відповідно до часток співвласників?
- якщо так, то які варіанти розподілу об'єкту нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва щодо житлового будинку АДРЕСА_2 з відповідними господарськими будівлями та спорудами?
- чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку з кадастровим номером 1822081200:05:001:0302, площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників?
- якщо так, то які варіанти розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 1822081200:05:001:0302, площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , можливо визначити відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів?
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Відповідно до висновку експертів від 05.07.2024 №591/592/24-25 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у справі №278/72/22, розділити об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_2 з відповідними господарськими будівлями та спорудами відповідно до часток співвласників не вбачається за можливе. Можливий розподіл домоволодіння відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва з відхиленням від ідеальних часток. Варіанти розподілу житлового будинку АДРЕСА_2 з відповідними господарськими будівлями та спорудами відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва та з відхиленням від ідеальних часток співвласників наведено в таблицях 13-15 даного Висновку та в Додатках №№4-6.
Розділити земельну ділянку з кадастровим номером 1822081200:05:001:0302, площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників технічно неможливо, в даному випадку проводився розподіл з відхиленням площі наближених до ідеальних часток земельної ділянки виходячи із належності ОСОБА_1 5/6 ідеальної частки та ОСОБА_2 1/6 ідеальної частки. Можливі варіанти розподілу земельної ділянки площею 0,1500 га (1500,00 кв.м.,) за адресою: АДРЕСА_1 розроблені з відхиленням площі земельної ділянки виходячи із належності ОСОБА_1 5/6 ідеальної частки та ОСОБА_2 1/6 ідеальної частки, наведені в дослідницькій частині і зображені на схемах в Додатках №№1-3 до даного Висновку.
Не погодившись із вказаним висновком суду, відповідач 27 серпня 2024 року подав клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- які додаткові варіанти розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами можливо визначити відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва за умови більшого відхилення від розміру ідеальних часток із сплатою грошової компенсації її вартості?
- який розмір грошової компенсації підлягає сплаті співвласниками один одному у разі визначення додаткових варіантів розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами при умові більшого відхилення від розміру ідеальних часток?
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказував, що у межах зазначеної цивільної справи відповідною ухвалою суду призначена комплексна будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза, проведення якої доручалося судовим експертам Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. У подальшому, за наслідками проведення зазначеної судової експертизи судовими експертами у розпорядження суду наданий висновок № 591/592/22-25. Ознайомившись із вказаним висновком, відповідач установив, що при проведенні експертизи судовими експертами не у повній мірі дотримані приписи нормативно-правових актів у галузі будівництва, у зв'язку із чим останніми не досліджений ряд питань, що значною мірою можуть вплинути на розподіл домоволодіння і земельної ділянки, на якій воно розташоване. Так експертами неврахований технічний стан приміщень після проведених відповідачем ремонтно-будівельних робіт; запропоновані нерівноцінні варіанти поділу домоволодіння, при яких у власність позивача має відійти більша кількість житлових приміщень, у той час коли відповідачеві передається більша частина допоміжних приміщень; не врахована доцільність проживання на першому поверсі будинку відповідача, який має інвалідність, разом із членами його сім'ї, що є особами похилого віку; не врахований варіант більшого відхилу від ідеальних часток співвласників із можливістю стягнення компенсації за вказаний відхил. Із огляду на викладене, ОСОБА_2 переконаний, що вищевказаний висновок судових експертів є неповним, а тому наявні усі підстави для призначення у справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Житомирського районного суду від 07 жовтня 2024 року клопотання відповідача задоволено. Призначено у справі додаткову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр будівельних та земельних експертиз» (вул. Миколи Лисенка, 16, оф. 6, м. Житомир).На вирішення експертизи поставлено наступні запитання:
- які додаткові варіанти розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами можливо визначити відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва за умови більшого відхилення від розміру ідеальних часток із сплатою грошової компенсації її вартості?
- який розмір грошової компенсації підлягає сплаті співвласниками один одному у разі визначення додаткових варіантів розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами при умові більшого відхилення від розміру ідеальних часток? На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норми процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі, неправильність установлення обставин по справі, які мають значення для справи, просила ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвалою Житомирського районного суду від 22.03.2022 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу та земельно-технічну експертизу у цивільній справі №278/72/22, за результатами якої судовими експертами Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №591/592/22-25 від 05.07.2024 року складено відповідні висновки. Не погодившись з висновком експертизи, відповідач подав клопотання про призначення додаткової експертизи, яка призначена ухвалою Житомирського районного суду від 07 жовтня 2024 року.
Вказує, що зміст оскаржуваної ухвали містить повністю в її мотивувальній частині зміст клопотання відповідача про призначення додаткової будівельно-технічної експертизи. При ухваленні оскаржуваної ухвали не була врахована її позиція, викладена у запереченні на клопотання про призначення додаткової будівельно-технічної експертизи від 28.08.2024 року, яке подано до суду першої інстанції.
Вважає, що суд першої інстанції помилково врахував позицію відповідача про інвалідність як підставу для проведення додаткової експертизи по справі. Звертає увагу, що у матеріалах справи міститься довідка МСЕК серії 12 ААГ №260554 позивача, що підтверджує наявність у неї ІІ групи інвалідності довічно. Відповідач не зауважував про будь-які пільги та переваги при призначенні ухвалою Житомирського районного суду від 22.03.2022 року судово будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи у даній цивільній справі.
Враховуючи тривалість проведення експертизи з 22.03.2022 року по 05.07.2024 року, тобто 2,5 роки, призначення у справі додаткової експертизи порушує принцип розгляду справи у розумні строки. Зазначає, що відповідач проживає у спірному будинку зі своєю сім'єю, тому виділ їй частки в натурі у даному будинку та розпорядження своєю часткою спірного майна у майбутньому не є зручним для відповідача та вкрай невигідно. За результатами виділення в натурі частки позивача у спірному майні-житловий будинок та відповідно земельна ділянка зазнають змін у технічному розумінні, що порушить сталий побут відповідача, тому останній вдається до затягування розгляду справи.
Вказує, що висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, некоректний характер. Таким чином, згідно аналізу наведених норм, додаткова експертиза призначається тільки у разі необхідності та за наявності однієї з умов: визнання висновку експерта неповним або визнання висновку експерта неясним. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Таким чином, додаткова судова експертиза призначається у випадку неповноти або неясності висновку експерта, а повторна - лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №591/592/22-25 від 05.07.2024 року є повним та ясним, експертиза проводилась на підставі актуального технічного паспорту на житловий будинок від 18.01.2024 року, експерт використовуючи порівняльний метод визначив ринкову вартість житлового будинку та всіх приміщень окремо, земельної ділянки станом на 20.06.2024 року, експерт надав всі можливі варіанти поділу житлового будинку з найменшим відхиленням від подальшого поділу земельної ділянки.
Зазначає, що експерт обґрунтовано вказав, що зіставляючи частки співвласників житлового будинку в одиницях площі та об'ємно-планувальне рішення житлового будинку з вимогами нормативних документів у галузі будівництва, слід зробити висновок про те, що розділити житловий будинок на дві окремі ізольовані квартири відповідно до часток 5/12 та 7/12 відповідно до вимог нормативних документів не вбачається можливим. Звертає увагу, що відповідач порушує питання призначення додаткових варіантів розподілу лише житлового будинку, що є неможливим, враховуючи необхідність поділу земельної ділянки відповідно. У заявленому клопотанні відповідач просить призначити додаткову судову будівельно-технічну експертизу, однак клопотання не обґрунтовано та не надано суду доказів, які б вказували, що експертний висновок №591/592/22-25 від 05.07.2024 року є неповними та неясними.
Отже, незгода відповідача з висновком проведеної експертизи не може бути підставою для призначення у справі додаткової судової експертизи.
Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.
У судовому засіданні позивач та її представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала не відповідає.
Задовольняючи заяву представника відповідача та призначаючи у справі додаткову будівельно-технічну експертизу, суд першої інстанції виходив із того, що доведення зазначених в клопотанні обставин в даному випадку можливо лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань, зокрема при вирішенні питання стосовно визначення варіантів поділу спірного домоволодіння, судовими експертами не враховано, що відповідач у справі є інвалідом 2 групи за загальним захворюванням.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першою інстанції, виходячи із наступного.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Установлено, що ухвалою Житомирського районного суду від 22 березня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено у справі комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено питання:
- чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити об'єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_2 з відповідними господарськими будівлями та спорудами відповідно до часток співвласників?
- якщо, так, то які варіанти розподілу об'єкту нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників та вимог нормативно - правових актів у галузі будівництва щодо житлового будинку АДРЕСА_2 з відповідними господарськими будівлями та спорудами?
- чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів розділити земельну ділянку з кадастровим номером 1822081200:05:001:0302, площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників?
- якщо так, то які варіанти розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 1822081200:05:001:0302, площею 0,1500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , можливо визначити відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-:правових актів?
19 липня 2024 року до суду надійшов висновок експерта за результатами комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 591/592/22-25, складений 05 липня 2024 року судовими експертами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким надані три варіанти виділу приміщень житлового будинку з прибудовами, допоміжними і господарськими спорудами між співвласниками, наближені до ідеальних часток, з визначенням грошової компенсації одній із сторін за відхилення від ідеальної частки та поділу земельної ділянки.
Не погодившись з висновком проведеної експертизи, відповідач подав клопотання про призначення у справі додаткової експертизи. Вказував, що у висновку не було враховано та відображено всі можливі варіанти розподілу домоволодіння та земельної ділянки з більшим відхиленням від розміру ідеальних часток, при яких він готовий сплатити позивачу грошову компенсацію. Запропоновані варіанти розподілу домоволодіння містять нерівноцінний розподіл житлових та допоміжних приміщень житлового будинку, результатом чого є передача позивачу більшої частини житлових приміщень, а йому є передача більшої частини допоміжних приміщень-коридору, санвузла, кухні, що потребуватиме значних грошових вкладень для їх переобладнання. Експертом не було враховано технічний стан приміщень після проведеного ним ремонтно-будівельних робіт за власні грошові кошти, зокрема приміщень першого поверху житлового будинку, даху житлового будинку, господарських та допоміжних приміщень. Не було враховано наявність в приміщеннях першого поверху теплої підлоги під керамічною плиткою, яка буде пошкоджена під час виконання ремонтно-будівельних робіт внаслідок некоректного розподілу часток. Зазначає, що експертом не враховано доцільність подальшого проживання на першому поверсі житлового будинку його та членів сім'ї, які є особами похилого віку та особами з інвалідністю, в тому числі і він. Зокрема, у позивача наявне інше житлове нерухоме майно у м. Києві.
Ухвалою від 07 жовтня 2024 року суд першої інстанції задовольнив клопотання ОСОБА_2 і призначив у справі додаткову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставив питання:
- які додаткові варіанти розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами можливо визначити відповідно до часток співвласників та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва за умови більшого відхилення від розміру ідеальних часток із сплатою грошової компенсації її вартості?
- який розмір грошової компенсації підлягає сплаті співвласниками один одному у разі визначення додаткових варіантів розподілу житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями та спорудами при умові більшого відхилення від розміру ідеальних часток?
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частини перша, третя, четверта, пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України).
Розумність строків розгляду справи судом визначено серед основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
У статті 13 ЦПК України розкривається зміст принципу диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, згідно з частинами першою - третьою цієї статті суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з частинами першою, другою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема висновками експертів.
Частиною другою статті 77 ЦПК України установлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом цих норм сторони у цивільному процесі є вільними у виборі засобів доказування, в тому числі шляхом проведення відповідного експертного дослідження, якщо інше не встановлено законом, а суд зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяти їм у реалізації цього права.
Разом з тим право на подання доказів у справі не є необмеженим. Таке обмеження узгоджується із принципом розгляду цивільних справ продовж розумного строку та обов'язком учасника справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (пункт 2 частини другої статті 43 ЦПК України).
Так згідно з частинами другою - п'ятою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Частиною першою статті 103 ЦПК України установлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до частини першої статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Згідно з пунктом 1.2.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» від 08 жовтня 1998 року № 53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що у справі може бути призначена додаткова експертиза - у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним.
Таким чином, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.
Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.
Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
Водночас в ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.
Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2021 року у справі № 920/639/17).
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Як видно зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції підставою для призначення додаткової експертизи були не неповнота або неясність висновку експерта комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 591/592/22-25 від 05 липня 2024 року, а нові обставини, зокрема при вирішенні питання стосовно визначення варіантів поділу спірного домоволодіння, судовими експертами не враховано, що відповідач у справі є інвалідом 2 групи за загальним захворюванням, оскільки згідно із матеріалами справи вперше зазначені відомості надані у розпорядження суду лише 26 грудня 2023 року, у той час коли відповідно до супровідного листа Житомирського районного суду Житомирської області матеріали цієї цивільної справи для забезпечення виконання комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи були передані судовим експертам 23 травня 2022 року. Зазначене, на думку суду першої інстанції, значною мірою могло вплинути на визначення судовими експертами додаткових варіантів поділу спірного домоволодіння. Окрім того, із висновку експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 591/592/22-25 від 5 липня 2024 року вбачається, що судовими експертами запропоновано лише 3 варіанти поділу спірного будинку із мінімальним відхилом від ідеальних часток сторін та не врахована можливість більшого відхилу від ідеальних часток із можливістю збільшення грошової компенсації із огляду на це.
Однак жодних обґрунтувань неможливості розподілу будинку та земельної ділянки згідно до запропонованих висновками експертами варіантів виділу приміщень житлового будинку, а також варіантів встановлення порядку користування земельною ділянкою, ні клопотання відповідача ОСОБА_2 , ні, відповідно, ухвала суду першої інстанції не містять.
Заслуговують також на увагу доводи апеляційної скарги щодо помилкового врахування судом першої інстанції при призначенні додаткової експертизи наявності у відповідача інвалідності 2 групи, оскільки скаржник також має інвалідність 2 групи довічно, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою МСЕК серії 12 ААГ №260554.
Оскільки зі змісту висновку експертизи №591/592/22-25 від 05.07.2024 року вбачається, що експертом дано однозначні і конкретні відповіді на поставлені питання, а в заявленому клопотанні відповідач просить призначити додаткову судову будівельно-технічну експертизу та порушує питання призначення додаткових варіантів розподілу лише житлового будинку без визначення можливих варіантів поділу земельної ділянка, що є неможливим, тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання та призначення додаткової експертизи є помилковим.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального закону, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про призначення у справі додаткової судової земельно-технічної експертизи, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Нікушина Валерія Сергіївна, задовольнити.
Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 27 грудня 2024 року.
Головуючий Судді