Справа № 523/21217/23
Провадження №2/523/3293/24
"29" жовтня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
До Суворовського районного суду м. Одеси звернулися позивачі, в інтересах яких діє ОСОБА_5 , з позовною заявою в якій просили визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений та зареєстрований 01.03.1999 року на Одеській універсальній біржі «ВИТЯЗЬ», про що в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю внесено запис за №99/С-0029, за яким ОСОБА_6 , яка діяла в своїх інтересах та представляла інтереси своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 купила у ОСОБА_3 тa ОСОБА_4 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 01.03.1999 року на Одеській універсальній біржі «ВИТЯЗЬ» між ОСОБА_6 , яка діяла в своїх інтересах та представляла інтереси своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
На теперішній час через невідповідність договору №99/С-0029 від 01.03.1999 р., вимогам діючого законодавства позивачі не можуть оформити спадщину після смерті матері ОСОБА_7 .
Посилаючись на те, що спадкоємцями за законом після смерті матері є позивачі по справі, при цьому отримати свідоцтво про право на спадщину останні не мають можливості так як договір купівлі-продажу нерухомого майна №99/С-0029 від 01.03.1999 року нотаріально не посвідчений, а тому вчинити будь-які дії з вказаною нерухомістю неможливо, позивачі звернулися з даним позовом.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.02.2024 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Роз'яснено відповідачам право подати відзив на позов відповідно до положення ст. 178 ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
В судове засідання відповідачі не з'явилися, про дату, час і місце проведення якого повідомлялися у встановленому законом порядку. На адресу суду повернувся конверт із рекомендованими повідомленнями із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, враховуючи, що судом судова повістка про виклик відповідача в судове засідання направлялася за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, однак на адресу суду повернувся поштовий конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, дійшов наступного:
01.03.1999 року на Одеській універсальній біржі «ВИТЯЗЬ» між ОСОБА_6 , діючою від свого імені та представляючої інтереси неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №99/С-0029 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана нерухомість належала продавцям на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , зареєстрованого в Одеському БТІ 27.12.1995 року під № 44 стор.10 кн.162 пр.
Квартира, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , була продана за 14 000 грн., які отримані продавцями до підписання договору купівлі-продажу.
В п.11 договору зазначено, що даний договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає (а.с.19-21)
Враховуючи те, що правовідносини між сторонами виникли під час дії Цивільного кодексу України 1963 року, тому мають регулюватися саме його нормами.
Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР 1963 року, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» № 1957 XII від 10 грудня 1991 року в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі - продажу в 1995 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемним є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядаю справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно був укладений договір купівлі - продажу квартири, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , та всі істотні умови даного договору сторонами були виконані.
При вчиненні правочину дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі - продажу квартири, правочини були реальними і вчинені у формі, дозволенній чинним законодавством України на той час.
При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги правомірні, підтверджені нормами ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року, що регулювала дані правовідносини на час укладення договору купівлі - продажу і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В силу ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору не посвідченого нотаріально дійсним.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожному доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
У зв'язку з тим, що помер ОСОБА_6 , яка є стороною Договору купівлі-продажу нерухомого майна №99/С-0029 від 01.03.1999 року, який підлягав державній реєстрації і така реєстрація не була проведена, враховуючи неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав шляхом задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 5,6,10, 263-265, 268, 280-285, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 47, 227 ЦК України в редакції 1963 року, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна №99/С-0029 укладений 01.03.1999 року на Одеській універсальній біржі «ВИТЯЗЬ» між ОСОБА_6 , діючою від свого імені та представляючою інтереси неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зареєстрований Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 02.03.1999 року за реєстровим номером; 44-стр. 17-кн. 321 пр., щодо купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30-ти днів з дня складення повного рішення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня складення рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення рішення.
Повний текст рішення складено 31.10.2024 року.
Суддя