Справа № 515/1620/24
Провадження № 3/513/1639/24
Саратський районний суд Одеської області
24 грудня 2024 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Одеської області матеріали, які надійшли з Одеського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , громадянки України, не заміжньої, працюючої за наймом, паспорт НОМЕР_1 , виданий 17 лютого 2004 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
06 жовтня 2024 року о 00 годині 59 хвилин в м. Татарбунари по вул. Князєва, буд. 31, Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом (мопедом) марки HONDA DIO без реєстраційного номеру з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, що зафіксовано на технічний засіб бодікамеру, а саме нагрудний персональний реєстратор, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала, просила закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Пояснила, що 06 жовтня 2024 року приблизно о 23:00 годині їй зателефонувала мати і попросила привезти ліки, які забула напередодні. Вона сіла за кермо мопеда і поїхала до матері. Вона дуже хвилювалася та поспішала, оскільки залишила вдома свою малолітню дитину. Її зупинили працівники поліції, попросили документи. Правила дорожнього руху вона знає добре та вважає, що нічого не порушувала. Поліцейські сказали, що від неї є запах алкоголю, але в той день алкоголь вона не вживала, пила лише валер'янку. Від проходження огляду на місці зупинки відмовилась бо вважає, що була твереза. Протокол на місці зупинки не підписувала та копію не отримувала. 11.11.2024 року їй зателефонували в відділу ДВС та повідомили що на виконанні відділу є постанова про накладення штрафу за керування мопедом без мотошолома, безпосвідчення водія та страхового полісу в розмірі 3400, який необхідно сплатити. Постанову вона отримала у відділі ДВС, але штраф не сплачувала.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 2,3,6 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 808 від 05.11.2021), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 576676, в якому поліцейськими зафіксовано, що: 06 жовтня 2024 року о 00 годині 59 хвилин в м. Татарбунари по вул. Князєва Білгород-Дністровського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом (мопедом) марки HONDA DIO без реєстраційного номеру з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку відмовилась, що зафіксовано на технічний засіб бодікамеру, а саме нагрудний персональний реєстратор;
відеозаписом, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що 06 жовтня 2024 року після зупинки поліцейськими мопеду, яким керувала ОСОБА_1 без мотошолому, під час встановлення особи водія, поліцейські виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), про що їй повідомили. ОСОБА_1 неодноразово повторювала, що хоче спати; питала поліцейських, чого від неї хочуть, сміялась, висловлювалась нецензурною лайкою, заперечувала вживання алкогольних напоїв. На вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу "Драгер" ОСОБА_1 відмовилась. Пройти такий огляд в медичному закладі також відмовилась. Від підпису у протоколі відмовилась;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке було видано 06 жовтня 2024 року о 00:59 ОСОБА_1 , яка була направлена до КП "Татарбунарська ЦРЛ". Направлення видане у зв'язку в виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, хитка хода. У направленні є відмітка, що водій відмовився від огляду;
Постановою серії БАД № 855642 від 06.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126, ч.5, 6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Ствердження ОСОБА_1 про відсутність в її діях складу адміністративного правоопрушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП, суд відхиляє з огляду на те, що на відеозапису чітко зафіксовано, як поліцейській запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як за допомогою алкотестера Драгер, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовилась.
Отже на виконання вимог ч.2 ст. 266 КУпАП та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026 (Інструкції №1026), інспекторами поліції велася відеозйомка під час виконання службових обов'язків та фіксації факту відмови ОСОБА_1 від проходження в установленому порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, яка дозволяє встановити обставини справи, що є основною їх функцією.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України "Про Національну поліцію") та поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, та має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження чи суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер.
Тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі.
Досліджені судом докази в їх сукупності є належними, допустимими та достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.130 КУпАП за ознаками відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП встановлює основне адміністративне стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з обов'язковим додатковим стягненням у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно облікових даних адміністративної практики (ІПНП "Цунамі" тощо) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП впродовж календарного року не притягувався. Посвідчення водія за відомостями ІПНП «ГСЦ» отримувала серії НОМЕР_3 від 08.04.2015 кат. «В». ТСЦ 5107.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За положеннями ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до ст.33 КУпАП України враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.
Судом не встановлено обставин, передбачених статтями 34, 35 КУпАП, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що встановлено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За пунктом 5 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Керуючись ст.ст. 9, 245, 252, 266, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК у Одеській області (Одеська обл.) 21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу - стягнення судового збору на користь держави.
Повний текст постанови складено 27 грудня 2024 року.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційного суду за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А. І. Бучацька