Справа № 947/22992/24
Провадження № 2/522/8057/24
про залишення позову без руху
27 грудня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
До Київського районного суду м. Одеси 25.07.2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2024 року зазначену справу передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.
04.11.2024 року зазначені матеріали позовної заяви надійшли до Приморського районного суду м. Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілені на суддю ОСОБА_3 .
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 року про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_3 - Сирової В.В., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження в.о. керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Чукова Л.В. № 1010/24 від 25.12.2024 року, було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Матеріали справи були передані судді Домусчі Л.В. 26.12.2024 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить із наступного.
Суддя відкриває провадження у справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Між тим, дослідивши зміст та матеріали позову, суд встановив, що позов підлягає залишенню без руху на підставі наступного.
Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак у позові позивачкою не зазначеніреєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку відповідача та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.
Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позивних вимог вбачається, що позивачка звернулась до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру, а саме: 1) розірвання шлюбу; 2) визначення місця проживання дитини.
Згідно із п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що позовна заява була подана фізичною особою у 2024 році, а прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році складає 3 028 грн., позивачці за подання до суду позовної заяви з вимогами немайнового характеру слід було сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. (1 211,20 грн.*2).
До матеріалів справи позивачкою долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 211, 20 грн.
Між тим, доказів сплати судового збору за другу немайнову вимогу позивачкою до позову не додано.
Зазначене не дає підстав суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачці слід:
- надати позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог п.п. 2 та 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, та її копію для відповідача із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомих номерів засобів зв'язку відповідача; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.
- сплатити судовий збір у сумі 1 211, 20 грн. за вимогу про визначення місця проживання дитини.
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22-23, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку про залишення позову без руху та надання позивачці строку для їх усунення.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу. У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Домусчі Л.В.