Справа № 522/15508/24
Провадження по справі №1-кс/522/6961/24
(повний текст)
24 грудня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, уродженця м. Одеса офіційно не працевлаштованого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12024162510001279 від 04.09.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024162510001279 від 04.09.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до клопотання слідчого, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022
№ 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3892-IX продовжено з 08.08.2024 строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 року, вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 23 серпня 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, невстановлена досудовим розслідуванням особа, познайомився в мережі «Інтернет», з потерпілим ОСОБА_8 , після чого, в ході їх спілкування шляхом обману залучив ОСОБА_8 до онлайн ігри в «покер», наголосивши при цьому, що під час гри використовуються віртуальні кошти. В цей час у невстановленої під час досудового розслідування особи, виник злочинний умисел на вимагання грошових коштів в сумі 400 000 гривень у потерпілого ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 в розмірі 400000 гривень, невстановлена під час досудового розслідування особа, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та заволодіння грошовими коштами, залучила до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи злочинний умисел, діючи відповідно до розподілених ролей, 02.09.2024 під час телефонної розмови, ОСОБА_9 вимагав у потерпілого ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 400000 гривень, в якості повернення неіснуючого боргу ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_9 під час вимагання грошових коштів, погрожував обмеженням прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_8 з погрозою насильства щодо самого ОСОБА_8 в разі невиконання вимоги про передачу грошових коштів.
Досудовим розслідуванням установлено, що 11.09.2024 у не встановлений під час досудового розслідування час та у невстановленому місці у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виник спільний злочинний умисел на вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У подальшому, 11.09.2024 приблизно о 16 год 00 хв ОСОБА_4 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, прибули поряд із місцем перебування потерпілого, біля кафе «TREF» розташованого за адресою: м. Одеса, просп. Шевченко, 16.
Так, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 побачили ОСОБА_8 біля кафе «TREF», розташованого за адресою: м. Одеса, просп. Шевченко, 16. та підійшли до нього.
Далі ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм грошових коштів у сумі 400000 гривень, під приводом вигаданого боргу.
Незважаючи на позицію ОСОБА_8 про відсутність боргу, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 продовжили вимагати у потерпілого грошові кошти в сумі 400000 гривень, при цьому, погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство, однак в подальшому вказали що в потерпілого ОСОБА_8 є ще час зібрати грошові кошти, та покинули місце вчинення злочину.
27.09.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
28.09.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до клопотання слідчого.
28.09.2024 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням останніх в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», без визначення застави, строком до 25.11.2024.
Тримісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 28.12.2024.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 24.12.2024 року було продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 28.02.2025 року.
У зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на світка та експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого щодо продовження строку дії запобіжного заходу, пояснивши що свідки та потерпілий зазначили в своїх поясненнях, що ОСОБА_4 не застосовував фізичного насильства, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу, пояснивши що ОСОБА_4 бажає віддіти борг вітчизні шляхом вступу до лав ЗСУ, надавши в судовому засіданні письмову згоду до ІНФОРМАЦІЯ_6 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 про прийняття на військову службу військовозобовязаного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розглянув його кандидатуру на посаду зовнішнього пілота (оператора) відділення безпілотних авіаційних комплексів А7351 шпк «солдат», ВОС-216671А, тарифний розряд - 4 задля укомплектованості особовим складом та оформлення документів щодо призову. Окрім цього, в підозрюваного є на утриманні неповнолітня дитина 2017 року народження, що свідчить про наявність в підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, а клопотання строни захисту про зміну запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
28.09.2024 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням останніх в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», без визначення застави, строком до 25.11.2024.
Слідчий суддя бере до уваги особу підозрюваного, який є громадяином України, раніше не судимий, має постійне місце проживання, має сина 2017 року народження, має позитивнку характеристику від співмешканців, надану стороною захисту в судовому засіданні, що свідчить про наявність посередніх соціальних звязків.
Інкримінована підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання належними та допустимими доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 , поясненнями потерпілого ОСОБА_8 , який вказав що чоловік на ім'я ОСОБА_13 вимагає в нього грошові кошти за неіснуючий борг, погрожуючи застосуванням насильства; додатковим допитом потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення для впізнання потерпілому ОСОБА_8 ; протоколом затримання в порядку ст. 615 КПК України ОСОБА_4 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 .
Щодо існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК, і що необхідно застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи підозрюваного у хід досудового розслідування чи переховування від правосуддя, і навпаки.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.
Метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ризику переховування від суду.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при констатації наявності вказаного ризику. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу, вбачається обґрунтованим.
Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від суду.
Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування чи суду.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, потерпілого як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків, потерпілого передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків, потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім цього, слідчий суддя враховує що інкримінований злочин було вчинено групою осіб із погрозою насильства над потерпілим, які були застосовані з боку інших підозрюваних, обмеження його прав, свобод та законних інтересів, що формуєу слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу підозрюваним на учасників цього кримінального провадження таких як потерпілий та свідки в подальшому ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, то слідчий суддя критично ставиться до вказаного ризику, оскільки слідством не надано будь-яких документів, які б свідчили про притягнення підозрюваного раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту щодо відсутності ризиків у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду за результатами вирішення справи (заяви, клопотання). Це також пояснення суду, чому він ухвалив саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Обов'язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору (заяви, клопотання) полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору (заяви, клопотання), з посиланням на з'ясовані у справі обставини та норми права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися.
Щоб судове рішення вважалося належно мотивованим недостатньо просто процитувати закон та перерахувати докази, надані сторонами. Важливо навести ті висновки, яких дійшов суд за результатами оцінки доказів, та знайти настільки вагомі й одночасно зрозумілі аргументи на користь прийнятого судового рішення, щоб вони переконали в законності й справедливості вирішення справи (заяви, клопотання).
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до частини першої статті 372 КПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв'язку формують у суду переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання слідчого ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу. Однак, суд в цьому випадку не може погодитися з прокурором, що наявність цих ризиків є безумовною підставою для подальшої ізоляції підозрюваного.
Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Суд відмовляє у застосуванні чи продовженні строку дії запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
Враховуючи особливість розглядуваного запобіжного заходу, який передбачає перебування підозрюваного за місцем проживання цілодобово або у визначений час, варто застосовувати диференційований підхід особливо у випадках, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину по відношенню до особи, спільно з якою проживає. У зв'язку із чим видається доречним, щоб ініціатор клопотання про обрання запобіжного заходу
У вигляді домашнього арешту мав відповідну інформацію і міг довести, що власники житла або інші мешканці не заперечують проти того, щоб ця особа знаходилась в їх квартирі під домашнім арештом.
Відтак, можна дійти висновку, що доцільність застосування подальшого тримання під вартою є сумнівною: до особи, яка не має постійного місця проживання, до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину (насильницького, проти статевої свободи та статевої недоторканності) по відношенню до особи, спільно з якою проживає; якщо власники заперечують проти того, щоб підозрюваний знаходився в їх житлі під домашнім арештом.
Відтак, з досліджених матеріалів клопотання та пояснень учасників судового розгляду слідчим суддею було встановлено, що показаннями свідків та потерпілого зазначено, що з боку підозрюваного ОСОБА_4 фізичного насильства до потерпілого не застосовувалось, а орган досудового розслідування, звертаючись з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, обмежився загальним посиланням на застосування такого насильства, не навівши при цьому доказів, що саме з боку ОСОБА_4 застосуволись насильство до потерпілого.
При визначенні режиму домашнього арешту, тобто встановлення заборони залишати місце проживання цілодобово або у певний час доби, слідчі судді мають знайти баланс між завданнями кримінального провадження, з огляду на доведені ризики, та інтересами підозрюваного.
Особливу увагу в ході розгляду клопотання про застосування домашнього арешту слід приділяти сімейному стану особи та наявності в нього утриманців. Наприклад, ухвала слідчого судді про заборону залишати своє житло цілодобово підозрюваному, який одноособово виховує дитину або доглядає за хворим членом родини, може свідчити про порушення вимоги забезпечення законності обгрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини та призвести до негативних наслідків.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, має неповнолітнього сина 2017 року народження, висловив намір служити в ЗСУ та захищати Батьківщину.
В умовах воєнного стану законодавець встановив особливості щодо порядку скасування, зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у ч.4,6 ст. 616 КПК України.
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації на особливий період.
Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням (ч. 4 ст. 616 КПК).
Визначеними нормами закону, слідчий суддя не наділений повноваженнями самостійно ініціювати питання про скасування запобіжного заходу задля проходження військової служби, оскільки це є прерогативою саме прокурора.
Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя в порядку ст. 176 КПК України лише наділений повноваженнями розглянути питання щодо можливості застосування менш суворого запобіжного заходу, враховуючи усі надані для цього слідчому суду сторонами аргументів.
Відтак, слідчим суддею була досліджена письмова згода до ІНФОРМАЦІЯ_6 від т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 про прийняття на військову службу військовозобовязаного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Командиром частини була розглянута та затверджена кандидатура ОСОБА_4 на посаду зовнішнього пілота (оператора) відділення безпілотних авіаційних комплексів А7351 шпк «солдат», ВОС-216671А, тарифний розряд - 4, за юридичною адресою розташування військової частини: АДРЕСА_2 .
Тобто, підозрюваний виявив бажання самостійно вступити до лав ЗСУ, приступивши до виконання конституційного обов'язку, з метою виконання бойових завдань в якості оператора відділення безпілотних авіаційних комплексів
В цьому кримінальному провадженні на даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, зважаючи на висловлене підозрюваним бажання захищати Україну в лавах ЗСУ.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що в рамках вказаного кримінального провадження ще не проведені усі необхідні слідчі дії, мають бути здійснене розсекречування матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій; отримання висновку експерта, мають бути виконані інші слідчі (розшукові) дії проведення яких потребує значного проміжку часу, виконати вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України, щодо достатньо великої кількості учасників кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Проте, орган досудового розслідування за три місяці утримання підозрюваного під вартою, за час проведення досудового розслідування мав час для допиту всіх свідків і потерпілого у кримінальному провадженні, проведенні першочергових слідчих дій.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення та роль підозрюваного ОСОБА_4 у його вчиненні, встановлені у ході досудового розслідування ризики, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, враховуючи бажання підозрюваного вступити до лав ЗСУ, наявність письмової згоди т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 , а також наявність міцних соціальних зв'язків в місці постійного проживання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є надто суворим, а тому є підстави вважати що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе запобігти вказаним вище ризикам та меті вказаного кримнального провадження.
Щодо покладення на підозрюваного обов'язків.
Слідчий суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження. Метою застосування електронного засобу контролю є здійснення контролю за переміщеннями підозрюваного.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена сторонами обвинувачення, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина НОМЕР_1 , де проходитиме військову службу підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а у вільний від проходження військової служби час цілодобово знаходитись за адресою постійного проживання: АДРЕСА_1 , з якої не відлучатись без дозволу прокурора, слідчого, слідчого судді чи суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну дислокації військової частини;
4) здати на зберігання до відповідного відділу Головного управління Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон;
5) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;
6) носити електронний засіб контролю.
Встановлення обов'язків запобіжного заходу зможе запобігти наведеним ризикам.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідчий суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як існує два ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може впливати на осіб у кримінальному провадженні.
Тримісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 28.12.2024.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 24.12.2024 року було продовжено строк досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 28.02.2025 року.
Для виконання в повному обсязі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття неупереджених процесуальних рішень, у кримінальному провадженні необхідно: здійснити розсекречування матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні; здійснити розсекречення ухвал Одеського апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; провести слідчий експеримент за участі потерпілого ОСОБА_8 з метою фіксування обставин вчинення кримінального правопорушення, що мало місце 27.09.2024 за місцем проживання останнього; отримати висновки експерта за призначеною експертизою відео-, звукозапису за експертною спеціальністю 7.2. «Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ»; з урахуванням отриманих матеріалів, вирішити питання про доцільність повідомлення ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру; встановити інших співучасників, які можуть бути причетними до вчинення вказаного кримінального правопорушення або додаткових свідків у кримінальному провадженні; з урахуванням зібраних доказів прийняти рішення в порядку ст. 283 КПК України про остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення та виконати вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України.
Провести вказані слідчі дії у встановлений законом термін не представляється можливим, у зв'язку зі складністю кримінального провадження, з урахуванням обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, тривалості процесуальних дій щодо проведених раніше судових експертиз, внаслідок яких отримані дані, які слугували для подальшого збору доказової інформації та проведення низки інших слідчих дій, проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану, тривалості проведення раніше призначених експертних досліджень, у зв'язку зі значною завантаженістю експертних установ, обставин, які виникли внаслідок ведення бойових дій на території України та які об'єктивно унеможливлюють проведення експертних досліджень в установлений строк і як наслідок строк проведення експертних досліджень значно перевищує строк дії запобіжного заходу, визначеного слідим суддею.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а тому саме на такий термін слідчий суддя може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати на строк до 2 місяців в межах строку проведення досудового розслідування.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання слідчого обставини, беручи до уваги особу підозрюваного, який має посередні cоціальнs зв'язки, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою місця розташування військової частини НОМЕР_1 , за якою ОСОБА_4 буде проходити військову службу, за юридичною адресою: АДРЕСА_2 , строком до 2 місяців в межах строку досудового розслідування, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та запобігти ризикам передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 176- 178, 183, 186, 193-199, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - залишити без задоволення.
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Змінити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою місця розташування військової частини НОМЕР_1 , за якою ОСОБА_4 буде проходити військову службу, за юридичною адресою: АДРЕСА_2 , строком до 2 місяців в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.02.2025 року включно, з носінням електронного засобу контролю.
Покласти на підозрюваного обов'язки строком до 2 (двох) місяців в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.02.2025 включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1)прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина НОМЕР_1 , де проходитиме військову службу підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а у вільний від проходження військової служби час цілодобово знаходитись за адресою постійного проживання: АДРЕСА_1 , з якої не відлучатись без дозволу прокурора, слідчого, слідчого судді чи суду;
3)повідомляти прокурора чи суд про зміну дислокації військової частини;
4)здати на зберігання до відповідного відділу Головного управління Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон;
5)утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;
6)носити електронний засіб контролю.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту рахувати з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 24.12.2024 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , контроль за виконанням покласти прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_16 , який є процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 27.12.2024 року о 15:30 годині в залі суду № 131.
Слідчий суддя: ОСОБА_17
24.12.2024