Справа №522/22831/24
Провадження №1-кп/522/3581/24
27 грудня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024162510001334, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2024 року, на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Усть-Каменогорська, Республіки Казахстан, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, суд
ОСОБА_3 достовірно розуміючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 року N? 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року N? 2102-IХ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, неодноразово продовжували, зокрема востаннє згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 року N? 3891-IX, продовжено з 12.08.2024 року строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до Закону України про кримінальну відповідальність внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» N? 2117-IХ від 03.03.2022 року вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_5 , перебуваючи 15.09.2024 року у період часу з 21 години 18 хвилин по 21 годину 59 хвилин на території пляжного комплексу ТОВ «Дельфінарій Немо», який розташований за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, будинок №25, під час якого у нього виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, та достовірно розуміючи, що на території України запроваджено воєнний стан.
Реалізуючи свій корисливий намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , пересвідчившись, що його дії непомітні для оточуючих, у тому числі для персоналу ТОВ «Дельфінарій Немо», побачивши, що на території пляжного комплексу відсутні люди ОСОБА_5 о 21 годині 58 хвилин підійшов до стійки адміністратора, яка знаходилась на території пляжного комплексу ТОВ «Дельфінарій Немо», де побачив два мобільних телефони, марки «Xiaomi» моделі «Redmi 10» в корпусі чорного кольору вартістю 3283 грн., та мобільний телефон марки «Nokia» моделі «109» вартістю 339 грн., які належать на праві приватної власності старшому адміністратору готелю ТОВ «Дельфінарій Немо» ОСОБА_6 .
Достовірно розуміючи, що указані мобільні телефони не належать йому на праві приватної власності, ОСОБА_5 таємно викрив вище зазначений телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 10», в корпусі чорного кольору вартістю 3 283 грн., та телефон марки «Nokia» моделі «109» вартістю 339 грн. зі стійки адміністратора, та поклав до внутрішньої кишені своєї куртки та залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 3622 грн.
За наведених обставин ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України -таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описані в обвинувальному акті.
До судового засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, звернувся до суду із письмовою заявою, у якій просив проводити судовий розгляд без його участі.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, що він раніше не судимий, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінального правопорушення, наявності вище зазначених трьох пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що із метою запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим, та з метою його виправлення йому необхідно призначити покарання без ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, та звільнити цього обвинуваченого від відбування покарання, із випробуванням, та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності трьох пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає недоцільним покладення на указаного обвинуваченого додаткових обов'язків, передбачених ч.3 ст.76 КК України.
На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
У зв'язку із відсутністю клопотань учасників судового провадження міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті позбавлення волі - 5 / п'ять/ років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 1 /один/ рік.
На підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 1 /один/ рік покласти на ОСОБА_3 , наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_3 , по цьому вироку Приморського районного суду м. Одеси, рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 27.12.2024 року.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Речовий доказ - DVD-R диск із відеофайлами зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Redmi 10» в корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , та мобільний телефон марки «Nokia» моделі «109» в корпусі чорного кольору, серійний номер: НОМЕР_3 вважати повернутими потерпілому ОСОБА_6 за належністю.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд. Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
27.12.2024