Справа №760/4600/24
Провадження №2-др/760/195/24
27 грудня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Аксьонової Н.М.
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорождньо-транспортної пригоди,
24 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мельниченко М.С. подав до суду заяву про стягнення судових витрат, у якій просив стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 3693,35 грн, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 4000 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 25000 гривень.
В обґрунтування заяви покликається на те, що до позовної заяви не було долучено доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, тому просить долучити до справи: опис юридичних робіт адвоката за договором №292/24, копію акту приймання-передачі послуг за договором №292/24, копію акту узгодження правової позиції. Оскільки такі докази не були подані разом із позовною заявою, на підставі ч.8 ст.141 ЦПК України, просить прийняти дані докази та стягнути судові витрати з відповідача.
Оскільки позивач направив копію заяви про стягнення судових витрат відповідачу ОСОБА_2 на підставі ч.4 ст.270 ЦПК України, суд вирішив не викликати сторони в судове засідання для розгляду указаної заяви.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі з огляду на наступне.
Судом установлено, що у провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорождньо-транспортної пригоди.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року позовну заяву було задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 369335,06 гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди, стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7693,35 гривень в рахунок відшкодування судових витрат.
24 вересня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Мельниченка М.С. до суду надійшла заява про стягнення судових витрат, у якій він просить стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 3693,35 грн, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 4000 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 25000 гривень.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно ч.3-4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема, на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Частинами 1, 12 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки при ухваленні рішення судом не було вирішено питання про судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу, при цьому представник позивача у позові зробив заяву про те, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть надані відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, та подав такі докази у строк, встановлений законом, суд дійшов висновку, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №292/24 від 31 січня 2024 року, укладеного між адвокатським бюро «Мельниченко та партнери» в особі керівника Мельниченка М.С. та ОСОБА_1, ордер серії ВТ №1045467 від 22 лютого 2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС №000146 від 02 березня 2018 року, акт узгодження правової позиції від 31 січня 2024 року, акт приймання-передачі від 18 вересня 2024 року, опис робіт на виконання умов договору №292/24 від 31 січня 2024 року, платіжну інструкцію №6MD9-MFKG-HBIB-QUM7 на суму 25000 грн.
Так, згідно наданих документів вбачається, що вартість послуг адвоката складає 25000 грн, що включає в себе: зустріч та усну консультацію правового характеру, підготовку правової позиції та вивчення документів, наданих клієнтом - 2000 грн (1 година); системний аналіз обставин справи, пошук відповідної судової практики, формування судової перспективи, аналіз актуальних змін до чинного законодавства, аналіз можливих аргументів позивача - 4000 грн (2 години); правовий супровід з питання визначення вартості матеріального збитку - 1000 грн (1 година), складення процесуальних документів - 16000 грн (4 години), формування та засвідчення копій документів, направлення документів учасникам справи та суду - 2000 грн (1 година).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст.27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи, що заявлені до відшкодування судові витрати на правову допомогу підтверджені належними доказами, при цьому клопотання про зменшення їх розміру відповідачем не подано, суд прийшов до висновку, що витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн, які позивач сплатив у зв'язку із розглядом справи, необхідно покласти на відповідача.
Разом з тим, не підлягає до задоволення вимога про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору та витрат на проведення оцінки вартості матеріального збитку, оскільки питання про розподіл таких витрат вже вирішено у заочному рішенні від 17 вересня 2024 року.
Керуючись ст.13, 43, 49, 133-137, 141, 270, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Солом'янського районного суду
міста Києва Н.М. Аксьонова