СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19551/24
пр. № 2-а/759/228/24
26 грудня 2024 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просив визнати причини пропуску строку встановленого для оскарження постанови № 1419 від 04.07.2024 року поважними та поновити йому строк звернення до суду з даним позовом, постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. ст. 210 КУпАП № 1419 від 04.07.2024 року винесено ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 1419 від 04.07.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25 500, 00 грн за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП за те, що він не з'явився у зазначений термін по повістці на 05.04.2024 року о 10:00 год. Згідно оскаржуваної постанови він був оповіщений належним чином під особистий підпис про необхідність з'явитись 05.04.2024 року о 10:00 год, про причини своєї неявки не повідомив, сим порушив ч. 3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії правового режиму особливого періоду.
Вважає постанову протиправною, оскільки 27.03.2024 року близько 8:00 год. він рухався з м.Києва до м.Переяслів та при в'їзді до м.Переяслів був зупинений працівниками поліції, під час спілкування з ними до нього підійшов чоловік у військовій формі, який представився працівником Бориспільської комендатури та запитав у нього надати для перевірки військово-обліковий документ та він повідомив, що не має його при собі, однак працівником поліціє перевірено посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, після чого він продовжив рух. Ніяких повісток, повідомлень та будь-яких інших документів 27.03.2024 року йому від працівників поліції та ІНФОРМАЦІЯ_3 не було та про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 не повідомлялось. 23.05.2024 року він вчасно через застосунок «Резерв+» уточнив свої військово-облікові дані. Повістку про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 01.07.2024 року він отримав 29.06.2024 року. Прибувши у визначений у повстці час до ІНФОРМАЦІЯ_4 він отримав направлення на огляд військо-лікарської комісії , якою в е же день було прийнято рішення про придатність його до військової служби та надано бойову повістку на 15.07.2024 року. 15.07.2024 року. він прибув у визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого його декілька днів возили по різним військовим центрам України, які відмовляли у прийнятті його через стан здоров'я. Після прибуття до м.Києва йому дали повістку на 23.07.2024 року. 23.07.2024 року він прибув у визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але його не було нікуди направлено, наступну повістку надали для прибуття на 23.08.2024 року. У зв'язку з тим, що він має певні проблеми зі здоров'ям він 31.07.2024 року звернувся зі скаргою до ІНФОРМАЦІЯ_5 зі скаргою на рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 та листом його було повідомлено, що його скаргу прийнято, станом на дату звернення з позовом огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 не завершено. Отже, у зв'язку з тим, що 27.03.2024 року він не отримував повістку про необхідність з'явитись 05.04.2024 року о 10:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 всі наступні його дії вказують на належне виконання обов'язків передбачених законодавством про мобілізацію. До постанови не додано жодних доказів вчинення правопорушення, крім того, постановою накладено штраф в розмірі, який визначено новою редакцією ст. 210-1 КУпАП, яка набрала чинності 19.05.2024 року. Вважає себе не винним, а оскаржувану постанову від 04.07.2024 року незаконною та такою, що підлягаю скасуванню.
Процесуальні дії
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 22-23).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.09.2024 року залишено позовну заяву без руху (а.с. 25).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.09.2024 року забезпечено позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 (а.с. 26-27).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2024 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано докази у справі (а.с.44-45).
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав копію ухвали про відкриття провадження разом із примірником позовної заяви 16.10.2024 року, що підтверджується крекінгом поштового відправлення з офіційного сайт «Укрпошта» (а.с. 52).
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступних висновків.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати причини пропуску строку, встановленого для оскарження постанови № 1419 від 04.07.2024 року поважними та поновити строк звернення до суду з позовом. Як на підстави, посилається на те, що про наявність оскаржуваною постанови він дізнався лише 09.09.2024 року отримавши в застосунку «ДІЯ» повідомлення про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, у зв'язку з чим ним і був пропущений строк звернення для оскарження постанови.
Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що процесуальний строк звернення з позовною заявою про оскарження постанови ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, у зв'язку із чим підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Фактичні обставини справи
З матеріалів справи встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 1419 від 04.07.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаходиться у розшуку за те, що не з'явився, у зазначений термін по повістціна05.04.2024 року о 10:00 год. Військовозобов'язаний оповіщений 27.03.2024 року належним чином пд. його особистий підпис. Про причини своєї неявки не повідомив. Своїми діями ОСОБА_1 порушив обов'язок встановлений частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив законодавство про мобілізацію під час дії правового режиму особливого періоду (а.с. 13).
Вказана копія постанови ОСОБА_1 не отримана, що підтверджується пустими полями в графі «копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності отримав».
31.07.2024 року ОСОБА_1 направив до ІНФОРМАЦІЯ_5 зі скаргою на рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 18).
12.08.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_8 направив на адресу ОСОБА_1 направлено лист, згідно якого прийнято його скаргу та запропоновано прибути для проходження ВЛК (а.с. 19).
09.09.2024 року головним державним виконавцем Святошинського ВДВС у м.Києві Башинським Р.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 про стягнення штрафу у розмірі 51 000,00 грн (а.с. 14).
Зі змісту постанови № 1419 від 04.07.2024 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаходиться у розшуку та не з'явився, у зазначений термін по повістці на 05.04.2024 року о 10:00 год, чим порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в період правового режиму особливого періоду (а.с. 13).
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За змістом ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми прав
Сттатею 210 КУпАП встановлена відповідальність за порушення призовниками, вйськовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч.2 ст.210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першої цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Абзацом 2 п.1 Додатку 2 Правил військового обліку і військовозобов'язаних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, визначено, що призовники і військовозобов'язані повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.
Відповідно до п.12 ст.1 Закону Украни « Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17 березня 2014 року був виданий Указ Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», тобто, з точки зору п.12 ст.1 Закону України « Про оборону України», започаткувано особливий період в Україні.
Указом Президента України №64/2022в від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває на даний час.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст.210 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, викладеним у ст. 256 КУпАП, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Отже, протокол складається за фактом вчинення адміністративного правопорушення і має відображати суть правопорушення.
Протокол у матеріалах справи відсутній, також відсутні відомості щодо отримання примірника протоколу позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення врегульовано ст.ст. 277 - 278 КУпАП
Відповідно до ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення, вона була винесена відносно позивача в день складання протоколу про адмініннсративне правопорушення.
Частиною 1 ст.277-2 КУпАП визначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення з метою дотримання її права на захист.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Це відповідає чисельній практиці Верховного Суду, викладений у постановах від 31 березня 2021 року в справі №676/752/17, від 21 березня 2019 року в справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року в справі №308/12552/16-а та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач, отримавши копію позову з додатками, своїм правом не скористався, відзив на позов не подав, приведених позивачем обставин не спростував, доказів приведеним у постанові обставинам не надав.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про своєчасне повідомлення (проінформованість) позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Не надано суду також доказів ухилення позивача від отримання повідомлення про розгляд його справи компетентним органом.
У постанові Верховного Суду в справі №465/5145/16-а від 25 травня 2022 року зазначено, що процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п.3 ч.2 ст. 19 КАС України не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст. 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягала скасуванню саме з процедурних підстав.
Інші мотиви судів попередніх інстанцій, які стосувалися питання доведеності виявлених відповідачем порушень, Верховним Судом були виключені з мотивувальної частини.
З урахуванням цього та викладеного вище, неповідомлення позивача про час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем неповно досліджено матеріали справи при винесенні оскаржуваної постанови, що є безумовною підставою для скасування ухваленої постанови в такій справі, втім суд у даній справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем.
При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст. 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково і слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 04.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та направити справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розподіл судових витрат
Відповідно до положень ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 132, 134, 241-251 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови № 1419 від 04.07.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 1419 від 04.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.210-1 КУпАП та справу надіслати на новий розгляд.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Текст рішення складено 26.12.2024.
Суддя: Ю.О. Твердохліб