СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15625/24
пр. № 2/759/4983/24
30 жовтня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Журибеда О.М.,
за участю секретаря - Хвостенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу, посилаючись на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2019 року, ухвалено судове рішення в цивільній справі №759/11218/18, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та стягнуто суму боргу у розмірі 14000 доларів США та 13000, 00 грн., основного боргу, відсотки за крористування коштами в сумі 5320 долдарів США та 4940, 00 грн., суму судового збору в розмірі 5395, 00 грн. Додатковим рішенняс Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2020 року у цивільній справі №759/11218/18 стягнуто з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 14000, 00 гр.н та 5500, 00 грн. На виконання вищевказаних судових рішень судом видано виконавчі листи, які було направлено до Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві. Станом на дату подачі позову рішення суду не виконано. У зв'язку з чим просить: стягнути з ОСОБА_2 на орисмть ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 20298, 36 грн., 3% річних в розмірві 4698, 00 грн. та 3% річних в розмірі 1886 доларів США; судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 02.08.2024 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Відзив на позов матеріали справи не містять.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2019 року по цивільній справі №759/11218/18 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та стягнуто суму боргу у розмірі 14000 доларів США та 13000, 00 грн. основного боргу, відсотки за користування коштами в сумі 5320 доларів США та 4940, 00 грн., суму судового збору в розмірі 5395, 00 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2020 року по цивільній справі №759/11218/18 стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 14000, 00 грн. та 5500, 00 грн.
На виконання рішення суду Святошинським районним судом м. Києва видано два виконавчих листа у справі №759/11218/18.
28.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Уманець Н.О. було винесено дві потанови про відкриття виконавчого провадження ВП№66316903 з виконання виконавчих листів №759/11218/18від 02.07.2021 року.
Стном на дату винесення рішення, рішення суду, яке набрало законної сили не виконано.
Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на матеріали справи, предметом позову у даній справі є стягнення на підставі ч. 2ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та трьох відсотків річних, за невиконання грошового зобов'язання, підтвердженого судовим рішенням.
З огляду на те, що відповідач порушив вказані грошові зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України.
Отже, внаслідок невиконання відповідачем рішень суду сума коштів стягнута на користь позивача, зазнала інфляційного впливу. Подібне ставлення відповідача до виконання рішень суду є підставою для покладення на нього обов'язку щодо відшкодування інфляційних втрат та 3% річних.
Станом на дату подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 19320 доларів США та 42835, 00 грн.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц зазначено, що «стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)».
В постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 199/6480/16-ц зазначено, що: «За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція)».
Таким чином за період 15.04.2021 року по 16.07.2024 року та з 29.05.2020 року по 16.-07.2024 року позивач має право на нарахування інфляційних втрат на суму боргу в гривнях та за період з 15.04.2021 року по 16.07.2024 року та з 29.05.2020 року по 16.07.2024 року по 16.07.2024 року три процента річних на суму боргу як в доларах так і гривнях, які є особливою мірою відповідальності відповідача, як боржника, за прострочення виконання грошових зобов'язань, з метою захисту майнового права та інтересу позивача, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачу.
Згідно розрахунку інфляційних втрат за період з 15.04.2021 - 16.07.2024 року (сума боргу 23335, 00 грн.) становить 9950, 75 грн., за період 29.05.2020-16.07.2024 року (ссума боргу 19500, 00 грн.) становить 10347, 61 грн. та 3; річних за період з 15.04.2021 -16.07.2024 року (сума боргу 193200, 00 доларів США) - 1886, 00 далрів США, за період з15.04.2021-16.07.2024 року (сума боргу 23335, 00 грн.) - 2279, 00 грн., за період з 15.04.2021 -16.07.2024 Враховуючи наведений розрахунок, суд задовольняє в повному обсязі стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд виходить з наступного.
Як вбачається з справи позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1211, 20 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
На пiдставi викладеного, ст.ст. 526, 533, 610-612, 614, 624, 625, 1046-1047 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-13, 19, 23, 76-81, 141, 142, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) інфляційні втрати 20298 (двадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 36 коп., 3; річних в розмірі 4698 (чотири тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп,, 3% річних в розмірі 1886 (одна тисячпа вісмсот вісімдесят шість) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Журибеда