СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15719/24
пр. № 2/759/4999/24
30 жовтня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Журибеди О.М.,
при секретарі - Хвостенко О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 29.07.2024 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: - стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмвірі частини з усіх видів його доходу )заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову; стягнути з відповідача на кормисть позивача аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини з усіх видів його доходу щомісячно, починачюи стягнення віддня пред'явлення позову і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовм обґрунтовує тим, що 19.10.2019 року сторони зареєстрували шлюб. 04.06.2022 року складено актовий запис №68 про розріання шлюбу між сторонами. Від спільного проживання разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася спвільна дитина- ОСОБА_3 . Враховуючи ту обставину, що на моент народження спільного сина шлюб між сторонами розірвано сторони проживали окремо, з дня народження та до сьогоднішнього дня спільний син проживає з матір'ю. Батько дитини участі в утримання спільної дитини ні в грошовій, ні в натуральній формі не приймає. Відповідальність за виховання, лікування, навчання і розвиток спільного сина, відповідач переклав на позивача. Окрім цього вказує, що після народження дитини, остання не має сможливості працювати, адже зважаючи на вік дитини, постійно займаєтьсяїї вихованням та доглядом.
Ухвалою суду від 02.08.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
30.10.2024 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення, в яких останній ввказав, що відмовляється від батьківських обов'язків.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 19.10.2019 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 04.06.2022 року розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвавння шлюбу серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про нвродження серії НОМЕР_2 .
Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, судом встановлено, що дитина сторін по справі проживає з матір'ю.
Обов'язки по утриманню дитини в однаковій мірі мають нести як батько, так і матір дитини.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені обставини є підставою для задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання спільного сина в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи стягнення з дати подання даного позову і до повноліття дитини.
Щодо стягнення аліментів на утримання позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.
Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч.ч.1,2,3 ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.
За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.
Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.
Відповідно до ч.ч.2,3,6 ст. 84 СК України , дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Аналіз даних положень сімейного законодавства дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що батько може надавати матеріальну допомогу.
Подання суду доказів того, що матір, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Відповідач є працездатною особою і спроможній платити аліменти, як на утримання сина, так і колишній дружині, яка проживає зі спільною дитиною, і враховуючи відсутність в неї самостійного доходу, відповідач має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу.
Згідно ч.1 ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Отже, оскільки позивач проживає з дитиною, яка не досягла трьох річного віку, суд дійшов висновку, що вона має право на утримання від відповідача у вигляді аліментів, що відповідає приписам ч. 2 ст. 77 СК України.
Таким чином, суд на підставі належним чином оцінених доказів, з урахуванням встановлених обставин і вимог статей 12, 81 ЦПК України, встановивши, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3 , який проживає зі своєю матір'ю, вважає, що відповідач має обов'язок не лише утримувати дитину до досягнення нею повноліття, але й обов'язок щодо утримання матері дитини до досягнення останньою трьох років.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд керується засадами справедливості, добросовісності та розумності, а також відповідно до моральних засад суспільства (ст.7 СК України) суд враховує: стан здоров'я платника аліментів, який є працездатного віку, втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами відповідача судом не встановлено, а тому суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти.
У постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 333/1701/18 (провадження № 61-17737св21) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: зазначає, що визначальним на підставі ст. 84 СК України, є наявність у дружини права на утримання, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища.
У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 487/5798/20 (провадження № 61-13023св21) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: зазначає, що тлумачення частини другої статті 84, частини другої статті 91 СК України свідчить, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридичного значущого зв'язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивача, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення аліментів на її утримання та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на її утримання в розмірі 1/5 частки з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
Визначаючи розмір аліментів на утримання позивача, суд також враховує, що даний вид аліментних зобов'язань є недовготривалим, і призначається лише до досягнення дитиною трирічного віку, тому суд вважає, що розмір аліментів на позивача у розмірі 1/5 частки з усіх видів доходів щомісячно до досягнення сином трирічного віку буде розумним, достатнім і відповідатиме інтересам обох сторін.
На думку суду, визначений розмір є достатнім та належним розміром аліментів на утримання дружини.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 2422, 40 грн.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 112, 141, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76, 81, 133, 141, 222, 223, 258, 264, 265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адресса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адресса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/5 частини з усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, почимнаючи з 29.07.2024 року і до досягнення дитиною тритічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адресса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 2422, 40 грн в дохід держави. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Журибеда