Справа № 759/19642/18
Категорія 57
(ЗАОЧНЕ)
23 січня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач), звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідача) та до ОСОБА_3 , про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем-1 та відповідачем-2 у 2017-2018 роках на своїх особистих сторінках в соціальній мережі «Facebook» було розміщено ряд публікацій та записів, в яких зазначено відносно позивача недостовірну інформацію щодо винуватості позивача у скоєнні вбивства, у зв'язку з чим, (з урахуванням заяви про зміну предмета позову (позовних вимог) просить суд:
1. Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, поширену ОСОБА_2 через власну сторінку в соціальній інтернет-мережі «Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 є винним у вбивстві журналіста ОСОБА_4 , та розміщену ОСОБА_2 у постах (публікаціях) за наступними посиланнями:
1) пост (публікація) від ІНФОРМАЦІЯ_2 о 13 год. 53 хв., URL-адрес посту ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
2) пост (поширений та прокоментований пост (публікація) ОСОБА_5 від 15 березня 2018 року) від 15 березня 2018 року о 13 год. 18 хв., URL-адрес посту ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
3) пост (публікація) від ІНФОРМАЦІЯ_5 о 10 год. 15 хв., URL-адрес посту ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
4) пост (публікація) від ІНФОРМАЦІЯ_5 об 11 год. 55 хв., URL-адрес посту ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
5) пост (поширений та прокоментований пост (публікація) ОСОБА_5 від 14 травня 2018 року) від ІНФОРМАЦІЯ_8 о 14 год. 05 хв., URL-адрес посту ІНФОРМАЦІЯ_10
та зобов'язати ОСОБА_2 протягом двадцяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили у цій справі видалити поширену ним недостовірну інформацію, а саме:
1) у пості (публікація) від ІНФОРМАЦІЯ_2 о 13 год. 53 хв., URL-адрес посту ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити слова «...організаторів та замовників…»;
2) у пості (поширений та прокоментований пост (публікація) ОСОБА_5 від 15 березня 2018 року) від 15 березня 2018 року о 13 год. 18 хв., URL-адрес посту ІНФОРМАЦІЯ_4 видалити слово «...вбивцям…»;
3) у пості (публікації) від ІНФОРМАЦІЯ_5 о 10 год. 15 хв., URL-адрес посту ІНФОРМАЦІЯ_6 видалити слово «...вбивці…»;
4) у пості (публікації) від ІНФОРМАЦІЯ_5 об 11 год. 55 хв., URL-адрес посту ІНФОРМАЦІЯ_7 видалити слово « ...вбивць… »;
5) у пості (поширений та прокоментований пост (публікація) ОСОБА_5 від 14 травня 2018 року) від 14 травня 2018 року о 14 год. 05 хв., URL-адрес посту ІНФОРМАЦІЯ_10 видалити слова «...вбивцям…» та «...вбивць…».
2. Зобов'язати ОСОБА_2 протягом двадцяти календарних днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили спростувати поширену ним недостовірну інформацію шляхом опублікування в мережі Інтернет на своїй особистій сторінці в соціальній мережі «Facebook»» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 (публікації) наступного змісту: «Інформація про винуватість ОСОБА_1 у вбивстві журналіста ОСОБА_4 , поширена мною та опублікована на моїй особистій сторінці в соціальній мережі «Facebook» за посиланнями:
ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та ділову репутацію».
3. Заборонити ОСОБА_2 поширювати інформацію про винуватість ОСОБА_1 у вбивстві журналіста ОСОБА_4 без винесення компетентними судами України вироку, яким встановлено винуватість позивача в цьому.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.12.2018 дану справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гребенюк В.В.
Ухвалою Суду від 04.09.2019 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
22.02.2023 до суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття провадження справі.
Ухвалою Суду від 04.04.2023 закрито провадження у частині вимог до ОСОБА_3 , у зв'язку зі смертю останнього.
18.10.2023 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову (позовних вимог).
Ухвалою Суду від 18.10.2023 суд ухвалив: прийняти заяву представника позивача про зміну предмету позову у цивільній справі № 759/19642/18 до розгляду; у подальшому розглядати справу з урахуванням зміни предмета позову; закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
23.01.2023 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.
Від відповідача до суду відзив не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідачем було здійснено наступні публікації щодо позивача.
1. За адресою: https://www.facebook.com/oleksandr.aronets/posts/1792017747477006/: "Минулого тижня під стінами ГПУ відбулася велелюдна акція з вимогою покарати організаторів та замовників вбивства журналіста, героя Небесної сотні ОСОБА_6 . Громадськість вимагала від Генпрокурора внести подання на позбавлення недоторканності нардепа ОСОБА_7 , якого ЗМІ підозрюють в замовленні вбивства.
На моє здивування, з ініціативною групою серед яких був і я, а також з народними депутами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 погодився зустрітись ОСОБА_11 .
Я не буду казати, що на зустрічі вдалося добитися обіцянки внесення подання на ОСОБА_12 , але й назвати зустріч просто тактовною "відмазкою" зі сторони ОСОБА_13 я теж не можу. Загалом зустріч тривала близько півтори години. З боку ГПУ, окрім ОСОБА_14 була його заступниця ОСОБА_15 , а також двоє процесуальних прокурорів, які безпосередньо курують справу. На мій подив, ОСОБА_16 в деталях ознайомлений зі справою вбивства ОСОБА_17 , а також розуміє реальну загрозу для справи, яка відбулась після того, як суд в Черкасах відпустив одного з підозрюваних. До слова ГПУ буде подавати апеляцію на таке рішення суду. І хоча не про все можна публічно розповісти, але ОСОБА_13 вислухав нас та дізнався кілька нових деталей справи, які можуть активізувати роботу обвинувачення. Також одним з пріоритетів для прокуратури є переведення підозрюваних у вбивстві та організації вбивства з "тепличних умов" у черкаському СІЗО до лукёянівського СІЗО, де можливостей для проведення слідчих дій із підозрюваними непорівняно більше. Також прокуратура має серйозні зауваження до складу суддів, які слухають справу в Черкасах. Прокурори були дуже здивовані, коли почули, що судді прямо заборонили вдові ОСОБА_17 називати прізвище ОСОБА_12 на засіданні. Тому прокуратура візьметься за вивчення можливостей для зміни суду, або хоча б складу суддів, що було б дуже логічним кроком.
Є ще деякі непублічні речі, які пообіцяв зробити ОСОБА_18 . Тому, наразі, після зустрічі у мене з'явився стриманий оптимізм. Будемо і надалі слідкувати за справою і головне за виконанням даних нам обіцянок зі сторони ГПУ.
Вбивці і замовники повинні бути покарані!"
2. За адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4: "Не дамо вбивцям ОСОБА_17 вийти на волю! Змусимо суд працювати". (станом на дату прийняття рішення дотуп до публікації обмежено або контент видалено).
3. За адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 : "#СправаОСОБА_17 Через два дні вбивці героя Небесної сотні ОСОБА_6 можуть вийти на волю через саботаж суддів двох районних судів, які відмовляються слухати справу. Сьогоднішнє засідання ключове.".
4. За адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7: "Вбивць залишили під вартою ще на 60 діб. Засідання по справі відбудеться 13 квітня.
Дякую всім небайдужим!".
5. За адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10: "Справа вбивства героя Небесної сотні ОСОБА_6 ! Увага! Завтра 15.05.о 14.10 продовження запобіжного заходу вбивцям. ЗВенигородка Черкаської області, вул. Шевченка 12-а. Репост. Нагадаю. вже вкотре судді, які розглядала справу змінились! 16-го травня спливають чергові 2 місяця тримання під вартою вбивць, а справа і досі не зршила з місця. А зараз є загроза, що вбивць випустять!".
Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 10.07.2018 у справі №704/16/16-к, серед іншого, повернуто прокурору обвинувальний акт відносно позивача за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Втім, станом на дату прийняття рішення у цій справі, розгляд справи №704/16/16-к не завершено прийняттям судом обвинувального або виправдального вироку.
Позивач вказує, що поширена позивачем негативна інформація носить негативний характер, оскільки у стверджувальній формі повідомляє про те, що позивач вчнив злочин, що не відповідає дійсності, є такою, що принижує гідність, честь та ділову репцтацію позивача.
Відповідачем не було доведено, що поширена інформація є достовірною, адже відсутнє відповідне рішення суду про визнання позивача винним у вчиенні інкримінованого злочину.
Розповсюдження відповідачем такої інформації призводить до негативного ставлення оточуюючих до позивача, які переконанні в правдивості тверджень відповідача, що має наслідком сприйнття позивача, як суспільно небезпечної, аморальної та девіантної особи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до ст. ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі; гідність та честь фізичної особи є недоторканними; фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації; особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі, ділової репутації.
Отже, право на поширення інформації про іншу особу пов'язується з обов'язком перевірити достовірність такої інформації, а також зустрічним правом особи, про яку поширюється інформація, вимагати поваги до її честі, гідності та ділової репутації.
Згідно ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Захист права на недоторканність честі, гідності та ділової репутації може здійснюватися у загальний спосіб: відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України), та/або у спеціальний: спростування недостовірної інформації (ст. 277 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Таким чином, спростуванню підлягає негативна інформація про особу, яка набула поширення, тобто доведена до відома хоча б однієї особи, відмінної від позивача, зокрема через мережу Інтернет.
На підтвердження того, що відповідач розповсюджує недостовірну інформацію, позивачем додано до позовної заяви роздруковані копії зазначених сторінок соціальній мережі «Facebook», а також копію обвинувального акту від 17.07.2017 кримінального провадження № 12017250000000177 від 11.05.2017 р., копію Ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси за № 704/16/16-к від 10.07.2018 року.
У публікаціях розміщених в соціальній мережі «Facebook» за вказаними адресами, розміщеними відповідачем, міститься достатньо відомостей, які свідчать про те, що йдеться саме про позивача, та які дозволять вказати на те, що у сторонньої особи повинно скластися уявлення про згадку в наведених висловлюваннях саме позивача. Отже, поширені відомості стосуються позивача, який, у зв'язку з цим, має право на спростування поширеної щодо неї інформації.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги пред'явлено до належного відповідача.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (Постанова Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 918/233/18, пункт 8.3. Постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 910/8593/20). При цьому, вказаний висновок є загальним для вирішення спорів, предметом якого є захист ділової репутації.
За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об'єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (Постанови Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/13556/18, від 21.11.2019 у справі № 927/791/18, від 18.03.2021 у справі № 927/791/18).
В Постанові від 18.03.2021 у справі № 927/791/18 Верховний Суд зазначив, що в дифамаційних спорах присутній обов'язок доказування правдивості висловлювань зі сторони відповідача та надав обґрунтовану позицію, що розповсюдження відносно особи звинувачень кримінального характеру є неприпустимим.
Суд дослідивши характер спірних висловлювань щодо позивача, вважає що спірна інформація була викладена у формі фактичного твердження та не є оціночним судженням, вказана інформація повідомляється чітко, точно та є констатацією факту судимості позивача, що виключає можливість віднесення такої інформації до оціночних суджень, вона не є припущенням чи критикою позивача, та її можна перевірити на достовірність.
Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
Відповідач не надав доказів того, що він перед поширенням інформації, про спростування якої заявляє позивач, перевірив її достовірність або отримав її з офіційних джерел.
Суд звертає увагу, що стороною відповідача не надано жодного належного доказу щодо правдивості оспорюваної інформації стосовно того, що позивача було притягнуто до відповідальності за вбивство.
Крім того, як встановлено судом вище, позивача не було притягнуто до кримінальної відповідальності, а розгляд справи №704/16/16-к не завершено.
З обставин даної справи випливає, що втручання у право позивача на недоторканність його честі та гідності було свавільним, неправомірним та не легітимним, оскільки не містило жодного фактичного підґрунтя, які підлягають перевірці виключно судом відповідно до регламентованої кримінальним процесуальним законодавством процедури.
Тому суд вважає, що оприлюднена інформація щодо позивача в момент її публікації була недостовірною, особисті немайнові права позивача порушені та підлягають судовому захисту, а позов підлягає задоволенню .
Отже, з огляду на вимоги ст. ст. 12, 80, 81 ЦПК України, суд визнає достатніми докази на підтвердження того, що мало місце поширення фактичних відомостей про позивача, які мають характер недостовірних.
Отже, позовні вимоги про спростування недостовірної інформації стосовно позивача підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.
Згідно зі ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Таким чином, спростування недостовірної інформації не позбавляє особу права вимагати також і відшкодування моральної шкоди.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Вирішуючи дане питання, суд бере до уваги, що, як підтверджено доказами, наданими позивачем, та не було спростовано відповідачем 1, опубліковані у соціальній мережі "Facebook" пости посилання на які надав позивач, була розповсюджена серед необмеженого кола осіб. Широке поширення недостовірної інформації завдає шкоди честі та гідності позивача, як людини, та його діловій репутації. Слід урахувати, що характер дій відповідача 1 та відсутність з його сторони доказів про перевірку достовірності інформації перед її оприлюдненням, свідчать про умисний характер таких дій, тобто, про наявність в його діях вини.
При цьому, відповідачем-1 не доведено, як це передбачено ч. 2 ст. 1166 ЦК України, що шкоду позивачу завдано не з його вини.
Таким чином, враховуючи те, що судом встановлено факт поширення недостовірної інформації, вказана інформація стосується особистості позивача, така недостовірна інформація завдала душевних страждань позивачу. Сприйняття людини соціумом та її соціальне схвалення невід'ємно пов'язано із душевним станом людини. Поширення інформації, яка негативно впливає на репутацію людини, у зв'язку із соціальною природою людини призводить до душевних страждань людини. Законодавством передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, яка завдана внаслідок поширення недостовірної інформації.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 моральної шкоди є обґрунтованими.
При визначенні розміру відшкодування суд виходить з того, що з огляду на диспозитивність цивільного судочинства, такий розмір визначається насамперед позивачем при зверненні до суду. У свою чергу суд при розгляді справи повинен оцінити співмірність заявлених позивачем вимог з точки зору засад справедливості, добросовісності та розумності.
Згідно ч.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з внесеними змінами і доповненнями, вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
Враховуючи характер правовідносин, що склалися між сторонами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000,00 гривень, що є співмірним з характером правопорушення та діями відповідача 1.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити;
Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію, інформацію поширену ОСОБА_2 через власну сторінку в соціальній інтернет-мережі "Facebook" ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 є винним у вбивстві журналіста ОСОБА_4 , та розміщену ОСОБА_2 у постах (публікаціях) за наступними посиланнями:
•публікація від ІНФОРМАЦІЯ_11 ;
•публікація від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
•публікація від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
•публікація від ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
•публікація від ІНФОРМАЦІЯ_8 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10
та зобов'язати ОСОБА_2 протягом двадцяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили у цій справі видалити поширену ним недостовірну інформацію, а саме:
•у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити слова "...організаторів та замовників…";
•у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 видалити слово "...вбивцям…" ;
•у публікації від 16 березня 2018 року за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 видалити слово "...вбивці…";
•у публікації від 16 березня 2018 року за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 идалити слово "...вбивць…";
•у публікації від 14 травня 2018 року за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 видалити слова "...вбивцям…" та "...вбивць…";
Зобов'язати ОСОБА_2 протягом двадцяти календарних днів з дня набрання рішенням судуу цій справі законної сили спростувати поширену ним недостовірну інформацію шляхом опублікування в мережі Інтернет на своїй особистій сторінці в соціальній мережі "Fасеbоок" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 (публікації) наступного змісту: "Інформація про винуватість ОСОБА_1 у вбивстві журналіста ОСОБА_4 , поширена мною та опублікована на моїй особистій сторінці в соціальній мережі "Facebook" за посиланнями
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_10 є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та ділову репутацію";
Заборонити ОСОБА_2 поширювати інформацію про винуватість ОСОБА_1 у вбивстві журналіста ОСОБА_4 без винесення компетентними судами України вироку, яким встановлено винуватість ОСОБА_1 в цьому;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень;
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) гривень 80 копійок;
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення;
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії;
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Гребенюк