Справа № 947/40627/24
Провадження № 1-кс/947/18282/24
27.12.2024 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 його захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс. Кохівка, Ананьївського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, має малолітню дитину, офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.246, ч. 4 ст. 246 КК України, -
І. Суть клопотання
27 грудня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514000грн.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024162480000143 від 20.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 246, ч. 1 ст. 309 КК України.
Одеською обласною прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на відсутність процесуальних ризиків у ОСОБА_4 .
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
25.12.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.246, ч. 4 ст. 246 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно зі ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
До лісового фонду України не належать:
- зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів;
- окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках;
- самозалісені ділянки у межах населених пунктів з деревами, середній вік яких менше 30 років, та самозалісені ділянки в межах охоронних зон об'єктів енергетики, магістральних теплових мереж, магістральних трубопроводів та інших лінійних об'єктів інфраструктури;
- лісові насадження у межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, переданих у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Статтею 19 Лісового кодексу України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов'язані дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 86 Лісового кодексу України встановлено, що організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 67, ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів; спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Згідно з п.п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів; лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки; видача лісорубного та лісового квитків здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу (ст. 246 КК України) настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників, у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідниках чи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.
Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Відповідно до п. «з» ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.
В послідуючому продовжуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 маючи прямий умисел на незаконну порубку дерев у лісах, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи на лісовій ділянці яка розташована поблизу с. Жеробково, Ананьївської отг, Подільського району в Одеській області за географічними координатами 47.845753,29.856174, визначили предметом свого злочинного посягання дерева породи «дуб» та «черешня», а також дерева інших твердолистяних порід.
Надалі, 30.10.2024 (точний час слідством не встановлено) ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_7 , прибувши на вказану лісову ділянку, з порушенням Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761(зі змінами), ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка, тим самим не маючи дійсного або уявного права на порубку дерев, використовуючи заздалегідь заготовлені бензопили, ручні пили та іншій інвентар, здійснили незаконну порубку 20 сироростучих дерева, відокремивши стовбури дерев від їх коріння, а саме:
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 45х47 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 45х53 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 55х54 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 42х42 см;
акація біла сироростуча діаметром у корі біля шийки кореня 12х12 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 55х46 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 38х38 см;
черешня сироростуча діаметром у корі біля шийки кореня 44х38 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 57х62 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 46х40 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 48х43 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 45х39 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 38х38 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 52х52 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 49х42 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 47х44 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 45х38 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 51х48 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 33х34 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 65х54 см,
чим спричинили навколишньому природному середовищу збитки у розмірі 359 121 грн 60 коп.
В цей же день, приблизно о 17 го. 17 хв. ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , перебуваючи на тій же ділянці лісу, завантажили незаконно порубані дерева до транспортного засобу марки «ГАЗ 2752» із державним номерним знаком НОМЕР_1 та здійснили перевезення за адресою: Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Єврейська, буд. 29, де здійснили розвантаження вищезазначеної деревини.
Надалі, 31.10.2024 за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , на транспортному засобі марки ГАЗ3110» із державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 приїхали на вищезгадану ділянку лісу (за географічними координатами 47.845753,29.856174), де завантажили 2 складометри незаконно порубаної деревини та здійснили її перевезення за адресою: Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Грушевського 17, де розвантажили її по прибуттю.
Після чого, останні повернулись на вищезазначену ділянку лісу де завантажили ще 2 складометри незаконно порубаної деревини, яку перевезли за адресою: Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Грушевського 17, розвантажили її по прибуттю, та здійснили збут усього 4 складометрів незаконно порубаної деревини, отримавши від ОСОБА_11 грошові кошті у розмірі 6 000 гривень.
Зазначеними незаконними діями ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на лісовій ділянці поблизу с. Жеробково, Подільського району Одеської області за географічними координатами 47.845753,29.856174, заподіяно навколишньому природньому середовищу шкоду в розмірі 359 121 грн 60 коп., що у шістдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.
Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , маючи прямий умисел на незаконну порубку дерев у лісах, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи на лісовій ділянці яка розташована поблизу с. Жеробково, Ананьївської отг, Подільського району в Одеській області за географічними координатами 47.824025, 29.919446, визначили предметом свого злочинного посягання дерева породи «дуб».
Надалі, у період часу з 23.12.2024 по 24.12.2024 (точний час наразі слідством не встановлено) ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_7 , прибувши на вказану лісову ділянку, з порушенням Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761(зі змінами), ст. 69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка, тим самим не маючи дійсного або уявного права на порубку дерев, використовуючи заздалегідь заготовлені бензопили, ручні пили та іншій інвентар, здійснили незаконну порубку 12 сироростучих дерев, відокремивши стовбури дерев від їх коріння, а саме:
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 33х32 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 21х22 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 31х30 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 33х40 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 46х50 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 52х53 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 23х22 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 33х35 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 33х30 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 50х48 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 39х40 см;
дуб сироростучий діаметром у корі біля шийки кореня 32х34 см,
чим спричинили навколишньому природному середовищу тяжкі наслідки, сума збитків яких встановлюється.
У подальшому, 24.12.2024, у другій половині дня, за вказівкою ОСОБА_7 на вищевказану ділянку приїхав автомобіль «КАМАЗ» із державним номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_12 який разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , завантажили вищевказану деревину у вантажну частину транспортного засобу марки «КАМАЗ» із державним номерним знаком НОМЕР_3 , після чого ОСОБА_12 із завантаженими дровами вирушив у напрямку с. Жеребкове, Подільського району Одеської області.
Зазначеними незаконними діями ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 на лісовій ділянці поблизу с. Жеробково, Подільського району Одеської області за географічними координатами 47.824025, 29.919446, заподіяно навколишньому природньому середовищу тяжкі наслідки, сума збитків встановлюється.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
оглядом місця події від 02.10.2024, в ході якого виявлено 5 свіжозрізаних пнів дерев, недопалки цигарок, пачку цигарок торгівельної марки «Rothmans» та рукавичку;
допитом свідка ОСОБА_14 від 02.10.2024, який повідомив що приймав участь в якості понятого в огляді місця події від 02.10.2024, під час якого виявлено 5 свіжозрізаних пнів дерев та вилучені недопалки та інші речі;
допитом свідка ОСОБА_15 від 02.10.2024, який повідомив що приймав участь в якості понятого в огляді місця події від 02.10.2024, під час якого виявлено 5 свіжозрізаних пнів дерев та вилучені недопалки та інші речі;
оглядом місця події від 06.12.20.24, який проведений за участі інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в ході якого виявлено 5 пнів породи ясен та дуб;
листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та розрахунком розміру шкоди заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, якими встановлено шкоду заподіяну самовільною порубкою дерев породи «Дуб звичайний» та «Ясен» в кількості 5 дерев, у розмірі 45 296,84 гривень;
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протокол №7470 нт від 15.10.2024) відносно ОСОБА_7 , який 25.09.2024 в ході телефонної розмови із ОСОБА_9 надавав йому вказівки щодо спилу дерев зазначаючи місце самого спилу. Після чого 26.09.2024 ОСОБА_7 в ході розмови із ОСОБА_12 надає вказівку щодо перевезення незаконно порублених дров, зазначаючи місце розвантаження.
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - спостереження за особою (протокол №7469 нт від 15.10.2024), в ході якого встановлено, що ОСОБА_7 25.09.2024 о 13 год. 33 хв. зустрівся із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Далі 26.09.2024 приблизно о 17 год .11 хв встановлено, що ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 приїхали за адресою: Одеська область, м. Ананьїв, вул. Дворянська, буд. 66 де стояв транспортний засіб «Камаз» д.н.з. НОМЕР_3 за кермом якого знаходився ОСОБА_12 ;
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - спостереження за особою відносно ОСОБА_12 (протокол №8288 нт від 29.11.2024), в ході якого встановлено, що 26.09.2024 ОСОБА_7 керуючи транспортним засобом марки «MAZDA» 626, д.н.з. НОМЕР_4 під'їхав разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до ОСОБА_12 , який перебував за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, ОСОБА_12 керуючи транспортним засобом марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_3 поїхав за адресою: Одеська область, Подільський район, с. Ананьїв, 4-та дільниця вул. Подільська 43, де здійснив розвантаження дров із кузова вказаного транспортного засобу.
оглядом місця події від 02.10.2024, в ході якого виявлено 9 свіжозрізаних пнів дерев, налобний ліхтар торгової марки «Aeadlight», недопалок цигарок, пачка цигарок марки «Sobranie»;
допитом свідка ОСОБА_14 від 02.10.2024, який повідомив що приймав участь в якості понятого в огляді місця події від 02.10.2024, під час якого виявлено 5 свіжозрізаних пнів дерев та вилучені недопалки та інші речі;
допитом свідка ОСОБА_15 від 02.10.2024, який повідомив що приймав участь в якості понятого в огляді місця події від 02.10.2024, під час якого виявлено 5 свіжозрізаних пнів дерев та вилучені недопалки та інші речі;
оглядом місця події від 06.12.20.24, який проведений за участі інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в ході якого виявлено 11 пнів породи дуб;
листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та розрахунком розміру шкоди заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, якими встановлено шкоду заподіяну самовільною порубкою дерев породи «Дуб звичайний» в кількості 11 дерев, у розмірі 143 788,88 гривень;
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протокол №7470 нт від 15.10.2024) відносно ОСОБА_7 , який 27.09.2024 після 18 год. 30 хв. телефонував ОСОБА_9 та надав вказівки, щоб останній разом із ОСОБА_8 здійснили спил дерев. Цього ж дня о 21 год 29 хв в ході розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12 що половину дров вже спиляли і потрібно їх вивезти, домовились здійснити їх погрузку та здійснити перевезення в інший день. Після чого 26.09.2024 ОСОБА_7 в ході розмови із ОСОБА_12 надає повторно вказівку щодо перевезення незаконно порублених дров, зазначаючи місце розвантаження.
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - спостереження за місцем: Одеська область, Подільський район, поблизу с. Жеребково, за географічними координатами 47.820110, 29.932617 (протокол №8284 нт від 29.11.2024), в ході якого встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 27.09.2024 о 17 год. 04 хв. прибули на ділянку за координатами 47.8211050, 29.9205200, розташовану поблизу с. Жеребково, Подільського району, де роздягнулися та почали пиляти дерева.
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - спостереження за місцем: Одеська область, Подільський район, поблизу с. Жеребково, за географічними координатами 47.8211050, 29.9205200 (протокол №8286 нт від 29.11.2024), в ході якого встановлено, що о 02 год. 16 хв. 03.10.2024 до вказаної ділянки під'їхав транспортний засіб марки «MAZDA» 626, д.н.з. НОМЕР_4 за кермом якого знаходився ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Після чого, під'їхав транспортний засіб марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_3 за кермом якого знаходився ОСОБА_12 та всі разом почали завантажувати спиляні дерева у кузов автомобіля марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_3 .
оглядом місця події від 15.10.2024, в ході якого виявлено 41 пнів дерев, та вилучено зрізи пнів, фуфайку зеленого кольору, куртку камуфляжну, балонову жилетку, светр синього кольору, кепку чорного кольору, два ключі до бензопили, пластикові прозорі пляшки, три недопалки без фільтру, п'ять недопалків із фільтром;
допитом свідка ОСОБА_16 від 16.10.2024 (майстер лісу філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України Балтського лісництва), який повідомив факт виявлення самовільного спилу 41 пня;
оглядом місця події від 06.12.20.24, який проведений за участі інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в ході якого виявлено 41 пень породи ясен та дуб;
листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та розрахунком розміру шкоди заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, якими встановлено шкоду заподіяну самовільною порубкою дерев породи «Дуб звичайний» та «Ясен» в кількості 5 дерев, у розмірі 310 324,69 гривень;
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (протокол №8287 нт від 29.11.2024) відносно ОСОБА_12 , в ході якого встановлено, що ОСОБА_7 10.10.2024 надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо спилу дерев, яке відбулось у період з 10.10.2024 по 11.10.2024. Крім того, 12.10.2024 ОСОБА_7 під час телефонної розмови надав вказівку ОСОБА_12 здійснити 13.10.2024 вивезення зрубаних дерев.
результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - спостереження за особою відносно ОСОБА_12 (протокол №8288 нт від 29.1.2024), в ході якого встановлено, що ОСОБА_12 17.10.2024 керуючи транспортним засобом марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_3 , поїхав за адресою: АДРЕСА_3 , де розвантажив 1/3 частину дров з кузова вказаного транспортного засобу.
обшуком за місцем проживання ОСОБА_7 від 25.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено шини для бензопил, ланцюги для бензопил, та бензопили;
обшуком транспортного засобу марки КАМАЗ д.н.з. д.н.з. НОМЕР_3 № шассі (рама) НОМЕР_5 від 25.12.2024 в кузові якого знаходились незаконно спиляні дрова;
обшуком транспортного засобу марки ГАЗ 2752, д.н.з. НОМЕР_6 від 25.12.2024, в якому вилучено пляшки від мастила;
оглядом місця події від 25.12.2024, в ході якого виявлено 12 пнів свіжозрізаних дерев породи дуб;
обшуком за місцем проживання ОСОБА_12 від 25.12.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено ланцюги, шини від бензопил, бензопили та напилені дрова, а саме 16 стволів дерев.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.246, ч. 4 ст. 246 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.2 ст.246, ч. 4 ст. 246 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
При цьому підозрюваний не має офіційного працевлаштування.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя звертає увагу, що серед підозрюваних є 2 неповнолітних брата ОСОБА_4 , які надають викривальні покази.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Існування ризику запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом обґрунтовується тим, що підозрюваний може знищити залишки спилених дерев.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо інших ризиків
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.
Доводи сторони обвинувачення про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, є непереконливими з огляду те, прокурор не навів доводів про можливість їх перебування під контролем підозрюваного. Також сторона обвинувачення не надала відомостей, які свідчили б про здійснення ОСОБА_4 протиправної діяльності у минулому чи інших доводів на користь цього ризику.
3.10. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, що пов'язане із незаконною порубкою лісу в умовах воєнного стану, можливий розмір встановлених збитків лісу, а також високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908 400 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- прибувати до слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 із встановленою періодичністю - кожного четверга;
- носити електронний засіб контролю.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 лютого 2025 року включно.
Визначити розмір застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста ) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , 30.11.2002, на строк до 19 лютого 2025 року включно наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- прибувати до слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 із встановленою періодичністю - кожного четверга;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1