Справа № 947/35331/24
Провадження № 1-кс/947/18030/24
26.12.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023160000000171 від 09.02.2023 року, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2024 року в рамках кримінального провадження № 12023163510000106 від 15.02.2023 року на мобільний телефон «iPhone 15 ProMax», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який було виявлено та вилучено 26.03.2024 року в ході проведення обшуку за його місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог клопотання ОСОБА_3 вказує на те, що арештований мобільний телефон належить йому, він не має відношення до кримінального провадження, слідчий повідомив йому, що на даний час його мобільний телефон було оглянуто та встановлено, що він не містить у собі інформації, яка має значення для досудового розслідування. У зв'язку із чим, на теперішній час підстави для продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту мобільного телефону відпали, а тому ОСОБА_3 звертається до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.
Власник майна ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив клопотання розглянути без його участі.
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій зазначив, що проти задоволення клопотання не заперечує та просив розглянути клопотання за його відсутності. Долучив до заяви копію постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 21.06.2024 року.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Приймаючи до уваги заяви учасників процесу, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2024 року в рамках кримінального провадження № 12023163510000106 від 15.02.2023 року було накладено арешт, зокрема, на мобільний телефон «iPhone 15 ProMax»ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який було виявлено та вилучено 26.03.2024 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вищевказаної ухвали арешт на вилучений мобільний телефон було накладено з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки він міг зберегти на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а також міг містити у собі відомості, що могли бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що арешт на майно було накладено обґрунтовано.
21.06.2024 року прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси було винесено постанову про об'єднання досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12023160000000171 від 09.02.2023 року та № 12023163510000106 від 15.02.2023 року та присвоєно номер кримінального провадження № 12023160000000171.
Власник мобільного телефону звертається до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, оскільки на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, так як мобільний телефон було оглянуто та встановлено, що він не має у собі інформацію, яка може мати значення для досудового розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт на мобільний телефон «iPhone 15 ProMax»ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 було накладено 10.04.2024 року, протягом цього часу у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення усіх необхідних слідчих дій та експертиз із ним.
Слідчий суддя враховує також те, що прокурор не заперечував проти скасування арешту з мобільного телефону, а тому скасування арешту на мобільний телефон не завадить встановленню обставин кримінальних правопорушень, відповідно до чого, приходить до висновку, що на теперішній час потреба у арешті майна відпала.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що скасування арешту майна є доцільним та буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, а тому клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023160000000171 від 09.02.2023 року- задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2024 року в рамках кримінального провадження № 12023163510000106 від 15.02.2023 року на мобільний телефон «iPhone 15 ProMax», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який було виявлено та вилучено 26.03.2024 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України мобільний телефон «iPhone 15 ProMax», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 повернути особі, у якої його було вилучено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1