Справа №:755/11575/23
"12" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся представник Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 164 561,15 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 27 жовтня 2021 року між відповідачем та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» був укладений договір 206521750, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв автомобіля «Peugeot 3008», державний номерний знак НОМЕР_1 . 19 вересня 2022 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Peugeot 3008», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «Mazda CX-7», державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіля «Volkswagen Jetta» державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіля «Renault Megane Scenic», державний номерний знак НОМЕР_4 . Відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, тобто вчинення правопорушення, яке передбачене ст.124 КУпАП України. Загальна сума виплаченого страхового відшкодування за пошкоджене майно під час дорожньо-транспортної пригоди 19 вересня 2022 року становить 164 561,00 грн. 15 грудня 2022 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулась до боржника з досудовим попередженням № 08-03-14/1-04/6742. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість не сплачена.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.08.2023 відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем копію ухвали суду про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримано не було, конверти разом з копією ухвали суду про відкриття провадження та доданими документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадженням, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та прийняті судом, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 27.10.2021 між ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № 206521750 від 27.10.2021, відповідно до якого позивач прийняв на себе ризики щодо експлуатації автомобіля марки «Пежо 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в сумі 130 000,00 грн, та з розміром франшизи 1500,00 грн. Строк дії договору з 28.10.2021 до 27.10.2022 включно (а.с. 6).
19.09.2022 приблизно, о 20 годині 35 хвилин у м. Києві по Харківському шосе - вул. Здолбунівська сталась ДТП за участю автомобіля марки «Пежо 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого було заподіяно механічні пошкодження автомобілю марки «Рено Скенік», реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобілю марки «Фольцваген Джета», реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобілю марки «Мазда СХ-7», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 18).
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 04.10.2022 у справі № 753/11454/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КпАП України. (а.с. 18).
04.10.2022 до ПАТ «НАСК «Оранта» звернувся власник автомобіля марки «Мазда СХ-7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування (а.с. 15).
За результатами огляду автомобіля марки «Мазда СХ-7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ПАТ «НАСК «Оранта» визначено суму страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 у розмірі 14 459,73 грн, про що складено страховий акт від 19.10.2022 ОЦВ-22-32-81373/1 (а.с. 10, 10 звор, 11, 12-14).
19.10.2022 ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 14 459,73 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2022 № 47907 (а.с. 9).
Також, 22.09.2022 до ПАТ «НАСК «Оранта» звернувся власник автомобіля марки «Фольцваген Джета», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування (а.с. 25)
За результатами огляду автомобіля марки «Фольцваген Джета», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ПАТ «НАСК «Оранта» визначено суму страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_3 у розмірі 66 101,42 грн, про що складено страховий акт від 19.10.2022 ОЦВ-22-32-80826/1 (а.с. 20, 20 звор., 21-23).
19.10.2022 ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 66 101,42 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2022 № 47908 (а.с. 19).
Крім того, 22.09.2022 до ПАТ «НАСК «Оранта» звернувся власник автомобіля марки «Рено Скенік», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_4 із заявою про страхове відшкодування (а.с. 34).
За результатами огляду автомобіля марки «Рено Скенік», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ПАТ «НАСК «Оранта» визначено суму страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_4 у розмірі 84 000,00 грн, про що складено страховий акт від 21.10.2022 ОЦВ-22-32-8086/1 (а.с. 27, 27 звор., 28-29, 30-32).
21.10.2022 ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 84 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.10.2022 № 48323 (а.с. 26).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 ЦК України).
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особами, відповідальність яких застрахована, - є страхувальник (юридична особа, власник) та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Відповідно до пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 31, 32, 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування».
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається (див.: постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України).
Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1. ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача коштів у розмірі 164 561,15 грн, ПАТ «НАСК «Оранта» посилається на те, що водій транспортного засобу «Рено 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 після ДТП, яке сталося 19.09.2022 року, за його участю, самовільно залишив місце пригоди. Тому позивач вважає, що на підставі пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик отримав право на компенсацію виплаченої суми страхового відшкодування в порядку регресу.
Судом установлено, що 19.09.2022 приблизно о 20 годині 35 хвилин у м. Києві по Харківському шосе - вул. Здолбунівська сталась ДТП за участю автомобіля марки «Пежо 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого було заподіяно механічні пошкодження автомобілю марки «Рено Скенік», реєстраційний номер НОМЕР_4 , автомобілю марки «Фольцваген Джета», реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобілю марки «Мазда СХ-7», реєстраційний номер НОМЕР_2 . ОСОБА_1 самовільно залишив місце ДТП, що підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2022 року у справі № 753/11454/22, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 (залишення місця дорожньо-транспортної пригоди), 124 КпАП України. У постанові Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2022 у справі № 753/11454/22 зазначено, що ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої був причетний.
На підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №206521750 від 27.10.2021, укладеного між ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 , 19.10.2022 та 21.10.2022 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» сплатило власнику пошкодженого транспортного засобу «Рено Скенік», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 84 000,00 грн, власнику пошкодженого транспортного засобу «Фольцваген Джета», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 66 101,42 грн та власнику пошкодженого транспортного засобу «Мазда СХ-7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 14 459,773 грн, яке просить стягнути з відповідача в порядку регресу.
Суд зазначає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Суд враховує, що право зворотної вимоги (регресу) до винної особи страховик має у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення регресної вимоги позивача до відповідача у розмірі виплаченої суми страхового відшкодування 164 561,15 грн.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ПАТ «НАСК «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «НАСК «Оранта» сплаченого страхового відшкодування у розмірі 164 561,15 грн.
За змістом ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України). Позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 2684,00 грн (а.с.5). Тому сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 1, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 6, 11, 13, 15, 16, 20, 22, 526, 530, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 2-5, 8, 10, 12, 13, 76-83, 89, 141, 209, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 0034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» сплачене страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 164 561,15 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: